Справа № 484/1967/25
Провадження № 1-кс/484/449/25
Ухвала
іменем України
30 квітня 2025 року місто Первомайськ
Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Первомайську клопотання слідчого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 04.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025152110000319 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Первомайська Миколаївської області, освіта середня, не одружена, позбавлена батьківських прав, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , не працює, раніше судима:
- 15.10.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.4 ст.185 КК України до 5-ти років позбавлення волі, ст.75 КК України 3 роки іспитового строку,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
встановив
слідчий СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 за погодженням прокурора Первомайської окружної прокуратури у кримінальному провадженні ОСОБА_8 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 04.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152110000319, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 185 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та наполягали на його задоволенні.
Підозрювана та його адвокат у судовому засіданні заперечували щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати цілодобовий домашній арешт.
ОСОБА_5 зазначила, що не має наміру переховуватись від органів досудового слідства, дійсно вчинила крадіжку, розкаюється.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані документи, матеріали кримінального провадження, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду клопотання і вирішення його по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.
У провадженні СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 05.04.2025 о 22:00 год ОСОБА_5 разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 та їхнім спільним знайомим ОСОБА_10 перебувала за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де разом вживали алкогольні напої. Скориставшись тим, що ОСОБА_10 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_5 , залишив їй свій мобільний телефон для перегляду фільму, а сам пішов відпочивати, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на повторне вчинення злочину, а саме викрадення грошових коштів з банківської картки потерпілого.
Виконуючи задумане, того ж дня ОСОБА_5 , діючи з корисливих мотивів, використовуючи мобільний додаток «ПУМБ», установлений на мобільному телефоні ОСОБА_10 , отримала повний доступ до його банківських рахунків.
Далі, з метою подальшого заволодіння та обернення на свою користь грошових коштів, належних ОСОБА_10 , реалізуючи свій злочинний умисел, корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , використовуючи пароль, який достовірно знала, оскільки була присутня під час зняття коштів потерпілим, здійснила два перекази між картками банку АТ ''ПУМБ'' ОСОБА_10 , а саме з картки № НОМЕР_1 на платіжну картку № НОМЕР_2 дві транзакції в сумі 1700грн. та 1900грн.
Після чого, реалізовуючи свій злочинний умисел до кінця, достовірно знаючи, що в кишені куртки ОСОБА_10 знаходиться його платіжна картка № НОМЕР_2 банку АТ «ПУМБ», попросила свого співмешканця ОСОБА_9 одягнути куртку ОСОБА_10 та провести її до банкомату, який розташований за адресою вул. Корабельна, 17-а м. Первомайськ Миколаївська область.
Перебуваючи біля банкомату, ОСОБА_5 витягнула з кишені куртки платіжну картку потерпілого та здійснила зняття грошових коштів з банкомату двома операціями в сумі 1600грн. та 2000грн. Тим самим, ОСОБА_5 здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 3600грн. з банківської картки ОСОБА_10 , спричинивши йому матеріальний збиток на вищевказану суму, а викраденими грошовими коштами розпорядилась на власний розсуд.
29.04.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами досудового розслідування.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 могла вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Щодо ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: переховування від органів досудового розслідування або суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; незаконний вплив на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинення інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя зазначає.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.За вчинений злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Знаючи яка міра покарання її очікує за вчинення даного злочину, вона може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; ОСОБА_5 може незаконно впливати та здійснювати тиск на свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують її; існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти злочини аналогічного характеру, оскільки будучи раніше судимою за вчинення майнового злочину, на шлях виправлення не стала та повторно в період відбування іспитового терміну, скоїла нове умисне кримінальне правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке є тяжким, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрювана може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого пунктом 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків та потерпілого, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_5 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Метою запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання її винуватою у вчиненні злочину їй загрожує покарання до восьми років позбавлення волі. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_5 . Крім того, слідчим суддею враховуються: міцність соціальних зв'язків підозрюваної в місці її постійного проживання, а саме: ОСОБА_5 не працює, проживає з матір'ю, негативно характеризується за місцем проживання, є такою, що позбавлення батьківських прав щодо своїх 4-х неповнолітніх дітей. Раніше судимий. Має не зняту та не погашену судимість.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового слідства, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_5 на свободу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази, доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_5 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення її належної процесуальної поведінки.
З урахуванням викладеного клопотання захисту про застосування домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини , передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України визначає розмір застави у кримінальному провадженні у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 309 КПК України
ухвалив
клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 червня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Підозрюваний, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання або роботи.
Попередити підозрюваного, що після внесення застави у разі невиконання покладених на нього обов'язків застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 30.04.2025 року.
Слідчий суддя: