Справа № 945/487/25
Провадження 1-кс/945/180/25
про арешт тимчасово вилученого майна
28 квітня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про арешт тимчасово вилученого майна, -
встановив:
Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 січня 2025 року за № 12025152260000002.
У провадженні СВ відділення поліції №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152260000002 від 02.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що кримінальне провадження розпочато за повідомленням про те, що мешканець Миколаївського району здійснює незаконний збут бойових припасів. У зв'язку зі встановленням обставин вчинення кримінального правопорушення, з метою попередження втрати речових доказів, 24.04.2025 у період часу з 17 години 47 хвилин по 20 годину 08 хвилин, громадянина ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час складання протоколу затримання ОСОБА_4 , в ході обшуку затриманої особи, вилучено: мобільний телефон марки “Samsung», рожевого кольору, в чохлі чорного кольору, з сім картою НОМЕР_1 , який упаковано до спец пакету № PSP1061183; грошові кошти в сумі 9 тисяч гривень: 9 купюр номіналом по 1000 грн., серія та номер: ГН 9982199, АЄ 9004260, ЗК 7273043, БМ 2311496, ЄР 2862212, ЄР 6871932, ГП 6368952, ВТ5318151, АГ 2842748, які поміщені до спец пакету № ВУМ 1006484; змиви з правої та лівої руки, які поміщено до паперових конвертів.
Обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, прокурор посилається на те, що вилучене майно - може мати суттєве доказове значення по кримінальному провадженню про вчинення даного тяжкого злочину, яке може свідчити про винуватість чи невинуватість, а тому в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на вказане вилучено майно, у зв'язку з чим, прокурор просить суд накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
Прокурор у судове засідання не прибув; подав на адресу суду заяву про розгляд клопотання без його участі; клопотання підтримує, просить задовольнити.
ОСОБА_4 та його захисник про дату та час розгляду клопотання повідомлені.
Дослідивши документи, додані до клопотання, судом встановлено таке.
Тимчасове вилучення майна та арешт майна, на підставі п. п. 6, 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, є заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Частиною 3 статті 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Частиною 2 статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У судовому засіданні встановлено, що 24 квітня 2025 року було проведено обшук затриманого ОСОБА_4 , і під час обшуку затриманої особи ОСОБА_4 вилучено: грошові кошти, мобільний телефон, змиви з правої та лівої руки ОСОБА_4 . Вказані речі упаковані до спецпакетів та конвертів.
25 квітня 2025 року мобільний телефон марки “Samsung», рожевого кольору, в чохлі чорного кольору, з сім картою НОМЕР_1 , який упаковано до спец пакету № PSP1061183; грошові кошти в сумі 9 тисяч гривень: 9 купюр номіналом по 1000 грн., серія та номер: ГН 9982199, АЄ 9004260, ЗК 7273043, БМ 2311496, ЄР 2862212, ЄР 6871932, ГП 6368952, ВТ5318151, АГ 2842748, які поміщені до спец пакету № ВУМ 1006484; змиви з правої та лівої руки, які поміщено до паперових конвертів, відповідно до постанови про визнання речовими доказами, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025152260000002.
Отже, при розгляді клопотання встановлено, що тимчасово вилучений мобільний телефон, грошові кошти та змиви є речовими доказами, і з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення і відчуження, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, необхідно здійснити захід забезпечення кримінального провадження - арешт, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 172, 173 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про арешт тимчасово вилученого майна, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене, в ході особистого обшуку затриманого, в порядку ст. 208 КПК України, ОСОБА_4 , майно:
- мобільний телефон марки “Samsung», рожевого кольору, в чохлі чорного кольору, з сім картою НОМЕР_1 , який упаковано до спец пакету № PSP1061183;
- грошові кошти в сумі 9 тисяч гривень: 9 купюр номіналом по 1000 грн., серія та номер: ГН 9982199, АЄ 9004260, ЗК 7273043, БМ 2311496, ЄР 2862212, ЄР 6871932, ГП 6368952, ВТ5318151, АГ 2842748, які поміщені до спец пакету № ВУМ 1006484;
- змиви з правої та лівої руки, які поміщено до паперових конвертів..
Ухвалу про арешт майна слід виконати шляхом позбавлення ОСОБА_4 права на відчуження, розпорядження та користування таким майном: мобільним телефоном, грошовими коштами, змивами.
Прокурору у кримінальному провадженні № 12025152260000002 проінформувати заінтересованих осіб про арешт майна.
На підставі ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала виконується негайно прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
28.04.2025