Справа №478/473/25 пров. №2/478/256/2025
про залишення позовної заяви без руху
28 квітня 2025 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
23 квітня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Казанківської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до якої серед іншого майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 0,25 га передана для обслуговування зазначеного вище житлового будинку, та земельна ділянка площею 0,25 га передана для ведення особистого підсобного господарства (город), яка розташована по АДРЕСА_1 .
Звернувшись до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Русак Л.А., для оформлення своїх спадкових прав, нотаріусом позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що згідно правовстановлюючих документів на земельні ділянки та державної реєстрації права власності на житловий будинок, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент відкриття спадщини не був власником зазначеного майна.
Посилаючись на викладене представник позивача просить визнати за ОСОБА_1 право власності на майно: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,25 га, що передана для обслуговування житлового будинку, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Миколаївська область, Баштанський район. Михайлівська сільська рада. с. Михайлівка та земельну ділянку, площею 0,25 га, передану для ведення особистого підсобного господарства, місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): Миколаївська область, Баштанський район, Михайлівська сільська рада, с. Михайлівка (Державні акти на право приватної власності на землю серії МК № 675 та серії МК № 674) у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дана позовна заява надійшла до суду 23 квітня 2025 року в електронному вигляді через систему «Електронний суд».
Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у статях 175 і 177 ЦПК України.
Зазначену позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подано без додержання вимог встановлених п.3 ч.3 ст.175, ч.4 ст.177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
За змістом п.п.2 та 9 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Однак, пред'являючи позов з вимогами майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом) позивачем ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , не зазначено ціну позову та не надано документальних підтверджень вартості майна, відносно якого виник спір.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача та її представника, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Так, ч.1 ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в ст.9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є, зокрема, суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
В силу приписів ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Отже, в якості доказу вартості майна, суду може бути подано звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
У зв'язку з чим, позивачу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , пред'являючи позов з вимогами майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом) не додала до позовної заяви документів, які свідчать про оплату нею судового збору.
Крім того, в позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Як вбачається з постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Представником позивача не наведено жодних передбачених законом правових підстав для відстрочення сплати судового збору. З наданих представником позивача доказів, суд не має можливості встановити реальний майновий стан позивача ОСОБА_1 через відсутність інформації щодо фактично всіх отриманих нею доходів, наявності рухомого чи нерухомого майна, виплати дивідендів, процентів та іншого прибутку тощо.
Тому з урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - становить 3028 гривень.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», зі змінами та доповненнями, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211 грн 20 коп. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15140 грн.
Враховуючи те, що позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подана до суду в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101, та надати суду підтверджуючі документи про сплату.
За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Задерецький В.А., підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків, а саме подати позовну заяву у новій редакції, яка повинна відповідати вимогам ЦПК України, в якій зазначити:
1.ціну позову, а саме дійсну вартість спірного майна (житлового будинку та земельної ділянки площею 0,25 га) на день звернення до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна;
2.сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру, у розмірі, що відповідатиме 1 відсотку ціни позову - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101.
Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.
У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.
На ухвалу в частині, що стосується зобов'язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Дата складення ухвали - 28.04.2025 року.
Суддя І.П. Сябренко