Справа № 473/1469/25
Номер провадження1-кп/473/226/2025
іменем України
"30" квітня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження № 12025152190000120 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Вознесенська Миколаївської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, який не працює, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч.2 ст.350 КК України,
ОСОБА_4 , діючи всупереч вимог ст. 68 Конституції України, п. 1 «Переліку видів майна, що може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, п.п. 9,11,15 Положення про дозвільну систему» затвердженого Постановою КМУ від 12 жовтня 1992 року № 576 з наступними змінами, п. 11.7 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 21.08.1998 № 662, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених слідством обставин та у невстановленому місці незаконно, без відповідного законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, придбав короткоклинкову холодну зброю колючої дії - саморобний ніж, виготовленим за типом ножів мисливських загального призначення.
08.02.2025 біля 11 години ОСОБА_4 прибув на церемонію прощання з загиблим військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_6 , яка проходила на території церкви Святої рівноапостольної ОСОБА_7 , що по вул.Кутвицького, 1а, м. Вознесенська Миколаївської області.
На церемонії прощання, ОСОБА_4 при собі мав короткоклинкову холодну зброю колючої дії - саморобний ніж, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення, якій він носив при собі під верхнім одягом без передбаченого законом дозволу та який в подальшому був вилучений.
Крім того, згідно наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №35 від 28.08.2024 підполковника ОСОБА_8 призначено на посаду начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з чим останній є військовослужбовцем та, у силу займаної посади, наділений відповідними службовими повноваженнями.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «Про віддання військових почестей під час поховання військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 » № 35 від 08.02.2025 року призначено почесну варту, керування якої доручено начальнику почесної варти підполковнику ОСОБА_8 .
Статтями 74, 81 Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служби України» передбачено, що почесною вартою називається підрозділ (команда) призначений для віддання військових почестей у тому числі під час поховання загиблих під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовців.
08.02.2025 біля 11 години 30 хвилин у зв'язку із виконанням службової діяльності начальник почесної варти ОСОБА_8 перебував біля будівлі церкви Святої рівноапостольної ОСОБА_7 , яка знаходиться по вул. Кутвицького, 1а в м. Вознесенську Миколаївської області. В зазначений час на даному місці проводилась церемонія прощання з загиблим військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_6 .
На церемонію прощання серед інших мешканців м. Вознесенська, прибув ОСОБА_4 , який мав при собі короткоклинкову холодну зброю колючої дії - саморобний ніж, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення, який зберігав під верхнім одягом.
Біля 11 години 30 хвилин, ОСОБА_4 , який перебував біля паркану церкви, підійшов до ОСОБА_8 , який був одягнутий у віськовий однострій із знаками розрізнення і виконував службові обов'язки та затіяв сварку з останнім. Під час сварки у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень службової особі ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_8 під виконання останнім обов'язків начальника почесної варти.
Діючи на виконання злочинного умислу, ОСОБА_4 витягнув з під одягу короткоклинкову холодну зброю колючої дії - саморобний ніж, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання наніс ОСОБА_8 ним удар в область правого плеча. Зазначені дії ОСОБА_4 супроводжував нецензурної лайкою щодо працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Внаслідок злочинних дій військовий одяг ОСОБА_8 зазнав механічних ушкоджень, а ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця на правому плечі на фоні якого розташована різана рана, які і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися у носінні іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися у умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження службовій особі у зв'язку з її службовою діяльністю, кваліфіковані за ч.2 ст.350 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, до суду надійшла угода про визнання винуватості від 20.03.2025 року, укладена між прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , що є обвинуваченим в цьому ж кримінальному провадженні, за участю захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 скоїв кримінальні правопорушення, які відноситься до нетяжких злочинів. Шкода, внаслідок вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України заподіяна лише державним інтересам. Потерпілий ОСОБА_8 надав прокурору письмову згоду на укладення даної угоди.
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у зазначеному діянні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за ч.2 ст.263 КК України у вигляді обмеження волі строком 3 роки, за ч. 2 ст. 350 КК України у вигляді обмеження волі строком на 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 5 років обмеження волі. Також, враховуючи щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, те, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, сторони дійшли висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 вимог ст.75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачних ст.76 КК України. ОСОБА_4 із запропонованим видом та мірою покарання згоден.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені судом в ході судового засідання.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання.
На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам ст 472 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.
Таким чином, виходячи із зазначеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 20.03.2025 року, укладену в м. Вознесенську Миколаївської області між прокурором Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, за письмовою згодою потерпілого ОСОБА_8 на укладення угоди, та ОСОБА_4 .
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.263, ч.2 ст. 350 КК України та, на підставі угоди про визнання винуватості, призначити йому покарання:
за ч.2 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі;
за ч.2 ст. 350 КК України у вигляді 5 (п'яти) років обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 1(одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом, передбачені ст.76 КК України обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з засудженого ОСОБА_4 судові витрати на користь держави в сумі 1591 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна) грн. 80 коп. за проведення судової експертизи.
Речові докази по справі: короткоклинкову холодну зброю колючої дії - саморобний ніж, виготовлений за типом ножів мисливських загального призначення, який зберігається в кімнаті речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївської області, знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) днів усіма учасниками процесу з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя: