Справа № 472/1140/24
Провадження №2/472/115/25
29 квітня 2025 року с-ще Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді - Тустановського А.О.,
за участю секретаря - Маслюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21 жовтня 2024 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заявлені вимоги мотивують тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 15.06.2023 року було укладено Кредитний договір (оферти) № 15.06.2023 - 100002747.
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 70 днів з дня надання, з первинним строком користування кредитом у 14 днів з дня його надання (період кредитування продовжується кожні 14 днів), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,3 % за кожен день користування коштами, а також комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту.
Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 14 419,99 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000 грн.; сума процентів- 6369,99 грн. Просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 04.11.2024 року позовна заява ТОВ «Споживчий центр» прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві зазначив про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі.
У зв'язку з неявкою сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем 15 червня 2023 укладено кредитний договір (оферти) № 15.06.2023 - 100002747 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 7 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 70 днів з дня надання, з первинним строком користування кредитом у 14 днів з дня його надання (період кредитування продовжується кожні 14 днів), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,3 % за кожен день користування коштами, а також комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту..
Дійсно, п. 3.1. договору передбачено, що за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 . Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Відповідно до п. 6.1 договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії- у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій. .
Відповідно до заявки від 15.06.2023 року, що є невід'ємною частиною кредитного договору (оферти) № 15.06.2023 - 100002747 та квитанції про електронний переказ від 15.06.2023 року, ТОВ "Споживчий центр" надано відповідачу кредит у розмірі 7000,00 грн. (а.с. 10, 18 -19 та на звороті)
З розрахунку заборгованості відповідача вбачається, що станом на дату подачі позовної заяви 21 жовтня 2024 року, утворилась заборгованість у розмірі 14419 грн. 99 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн., по процентам в розмірі 6369,99 грн. та комісія 1050,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
У п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Надані позивачем докази є належними, достатніми та допустимими, а тому можуть бути прийняті судом до уваги.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості є логічним, послідовним та відповідає матеріалам справи, розмір заборгованості відповідачем фактично не оспорюється.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Споживчий центр», а саме в розмірі 13369,99 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 6369 грн - заборгованість по відсоткам.
Щодо стягнення комісії в розмірі 1050,00 грн, суд зазначає таке.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Тому у цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи що позов задоволено частково, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) гривень 01 ( одна) копійка (13369,99 грн. (сума, задоволена судом) х 2422,40 грн. (сума судового збору за позовну заяву) : 14419,99 грн. (загальна сума позову).
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 274- 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833; адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) заборгованість за Кредитним договором № 15.06.2023-100002747 від 15.06.2023 року у розмірі 13 369 (тринадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) гривень 99 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок; сума процентів- 6369 (шість тисячі триста шістдесят дев'ять) гривень 99 (дев'яносто дев'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833; адреса: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) понесені судові витрати в розмірі 2246 (дві тисячі двісті сорок шість) гривень 01 ( одна) копійка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 квітня 2025 року.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області А.О. Тустановський