"30" квітня 2025 р. Справа153/518/25
Провадження2/153/164/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Сарафімовської Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Вказав, що 20 серпня 2002 року він зареєстрував шлюб з відповідачем. Від спільного проживання народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинено, спільно не проживають, спільне господарство не ведуть. Позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 20 серпня 2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №63.
Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 08.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання з розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 30.04.2025 о 09 годині 00 хвилин.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, вх.№2185 від 07.04.2025, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 надала суду заяву, вх.№2647 від 30.04.2025, в якій просила справу розглянути без її участі. Позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення. Також просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - « ОСОБА_4 ».
У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судовий розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії актового запису про шлюб №63, ОСОБА_1 20.08.2002 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_4 », 20.08.2002 видано свідоцтво, серія НОМЕР_1 , актовий запис №63 (а.с.7).
Із копії паспорта громадянина України, серія НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , та витягу з реєстру територіальної громади №2025/004380953 від 03.04.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України та зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.3-5).
Із копії актового запису про народження №19, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Ямпіль Вінницької області народилася ОСОБА_3 , батьками якої зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 05.03.2009 видано свідоцтво, серія НОМЕР_3 (а.с.8).
Із відповіді №1271760 від 08.04.2025 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.11).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст.1 СК України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
З урахуванням небажання сторін підтримувати подружні стосунки, збереження шлюбу є неможливим і суперечитиме інтересам сторін, що має істотне значення, а тому позов є обґрунтованим і суд має підстави для розірвання шлюбу.
Судом не встановлено обставин відповідно до норм чинного законодавства, які б унеможливлювали розірвання шлюбу.
Як вбачається із копії актового запису про шлюб №63, відповідач ОСОБА_2 після державної реєстрації шлюбу своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » змінила на прізвище чоловіка « ОСОБА_4 ».
Відповідач ОСОБА_2 у своїй заяві, вх.№2647 від 30.04.2025, просила суд після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити відповідачеві ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_4 ».
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволені, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №NO42J3372M від 07.04.2025, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України і на підставі ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 серпня 2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ямпільського районного управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №63.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачеві ОСОБА_2 прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків (ідентифікаційний номер) - НОМЕР_5 .
Повний текст судового рішення складено 30.04.2025.
Суддя Р.В. Швець