Справа № 148/1024/25
Провадження №2-о/148/62/25
про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2025 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тульчинський відділ ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області про встановлення факту смерті, -
встановив:
Заявниця звернулася в суд з вказаною вище заявою та просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Ознайомившись з формою та змістом заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 315, 316, 318 ЦПК України з наступних підстав.
Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1ст. 315ЦПК України).
Отже, встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦС зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
Крім того, згідно з ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Положеннями ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Відповідно до пунків 3, 13 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обгрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Заявник ОСОБА_1 , звернувшись до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час та в певному місці вказала лише на те, що отримати свідоцтво про смерть дядька ОСОБА_2 неможливо, оскільки факт смерті відбувся давно, а реєстрація його смерті не проводилась з невідомих причин, медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для реєстрації смерті, вона отримати не може, так як не є близькою родичкою .
Разом з тим, при зверненні до суду із заявою про встановлення факту смерті заявником до матеріалів заяви не додана відповідна відповідь органу РАЦСу про відмову у реєстрації смерті ОСОБА_2 , а також довідка про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів.
Також заявницею не мотивовано, яким чином від встановлення факту смерті ОСОБА_2 та отримання витягу з ДРАЦСу про смерть залежить виникнення, зміна або припинення її особистих чи майнових прав.
Суд акцентує увагу на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.75. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Для об'єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав, заявнику необхідно привести заяву згідно вимог чинного цивільного процесуального законодавства та усунути зазначені вище недоліки.
Дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантуєкожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків наявних у заяві.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.175-177, 185, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Тульчинський відділ ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області про встановлення факту смерті - залишити без руху до усунення недоліків.
Надати заявниці строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше - заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Л.А.Штифурко