Справа № 146/692/25
"29" квітня 2025 р. селище Томашпіль
Томашпільський районний суд Вінницької області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22025020000000059 від 02 березня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт.Томашпіль, Томашпільського району Вінницької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця смт.Томашпіль, Томашпільського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України
25 квітня 2025 року в провадження судді Томашпільського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшов даний обвинувальний акт.
28 квітня 2025 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 направив до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , згідно якого просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб. Клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України та йому загрожує можливе покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може спробувати переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити нові кримінальні правопорушення. На даний час ризики, які існували станом на момент обрання запобіжного заходу не зменшилися, тому з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним продовжити стосовного обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечив проти задоволення клопотання про тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 не заперечив в задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак просив зменшити розмір застави в разі внесення якої обвинувачений може бути звільнений з-під варти до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки визначений раніше розмір застави обвинувачений та члени його сім'ї внести неспроможний.
Розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників процесу, суддя прийшов до наступного висновку.
За ч.ч. 1, 5, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ст. 331 ч.3 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службові особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Як зазначено в рішенні ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості" (п. 79 рішення).
Згідно ч.3, 5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Під час судового провадження прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися та продовжують існувати, і в обґрунтування продовження строку тримання під вартою, щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, та суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Як вбачається із матеріалів провадження, судовий розгляд кримінального провадження по суті ще розпочатий, а ризики, які існували та стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились.
Враховуючи вищевказане та те, що ризики які існували на момент обрання запобіжного заходу обвинуваченому не відпали, враховуючи думку прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, зважаючи на те, що кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обґрунтованим, яке підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.1 ст.114-1 КК України, у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 днів, тобто до 27 червня 2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень, в разі внесення якої обвинувачений може бути звільнений з-під варти.
У випадку внесення застави обвинуваченим або іншим заставодавцем відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
-не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання чи роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її проголошення і направити начальнику СІЗО м. Вінниця.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1