30.04.2025
справа № 642/2178/24
провадження № 6/642/55/25
29 квітня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова в складі: судді Ольховського Є.Б.
секретаря судових засідань Прийма Ф.О.
розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення від 11.10.2024 р, -
Рішенням Ленінського райсуду м. Харкова від 11.10.2024 р. позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто орендну плату в розмірі 2079858 грн.
15.04.25 року відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення. Вимоги обґрунтовує тим, що на даний момент виконання рішення суду для нього ускладняється у зв'язку із скрутним фінансовим станом, продовженням військових дії в Україні, просить розстрочити виконання рішення в справі.
Ухвалою судді від 16.04.25 року вказана заява була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання.
Представник заявника у судовому засіданні вимоги заяви підтримала.
Представник ХМР заперечила проти заяви ОСОБА_1 , зазначила що не вбачають обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, просить відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Виходячи, з ч. 1 ст.435ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.ч. 4,5 ст.435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вилив на виконання судового рішення.
Суд оцінює надані заявником докази у сукупності як такі, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, та які є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними, тобто такими, які не залежать від волі відповідача, а отже, мають виключний характер.
Положеннями частини 1 статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Отже, враховуючи викладене, суд погоджується з обґрунтуванням заперечень представника ХМР та не вбачає підстав для задоволення заяви боржника про розстрочку.
Крім того, при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, навіть при наявності підстав для розстрочки виконання рішення, така розстрочка не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, з огляду на імперативну норму ч. 5 ст. 435 ЦПК України, тоді як саме рішення ухвалене 11.10.2024р. отже на час розгляду заяви строк виконання рішення вже суттєво обмежений.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду, у зв'язку з відсутню належних та допустимих доказів, які мали підтвердити позицію заявника та можуть брати враховані судом при вирішенні питання розстрочки виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.260-261,353,435 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 11.10.2024р.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Є.Б. Ольховський