Справа № 953/10766/24
н/п 2/953/602/25
16 квітня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючої судді Бородіної Н.М.,
за участю секретаря Максимовської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , яким просить визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що її батько ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько залишив заповіт, яким все майно заповів їй. Вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та на частину спадкового майна нотаріус їй видав свідоцтво. Проте на спадкове майно - 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , за відсутності у неї оригіналу правовстановлюючого документа, свідоцтво не видав. Оригінал правовстановлюючого документа наявний у відповідача, проте вона відмовляється його надати, внаслідок чого вона вимушена звернутися у суд для захисту своїх прав.
Відповідач - ОСОБА_2 у поданому відзиві зазначила, що вона не порушує, не заперечує та не оспорює суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача на спадкування майна після смерті її батька ОСОБА_4 за заповітом. Відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документа на квартиру не є підставою для звернення у суді із даним позовом, оскільки позивачка може отримати у нотаріуса дублікат договору купівлі-продажу квартири. Крім того, заявлені витрати на правову допомогу адвоката є необґрунтованими.
Третя особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, пояснень не надала, повідомлялися належним чином.
Ухвалами суду було відкрито провадження у справі, витребувані докази, справа призначена до судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Назаренко В.П. заведена спадкова №2/2022.
Зі спадкової справи, вбачається, що на момент смерті ОСОБА_4 був розлучений, проживав у кв. АДРЕСА_1 . Разом із ним були зареєстровані - ОСОБА_3 (колишня дружина) та ОСОБА_2 .
Із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса звернулись : дочка спадкодавця- ОСОБА_1 , подала заяву до нотаріуса 05.07.2022р., ОСОБА_2 подала заяву 07.10.2022р. до Посольства України в Республіці Ісландія, яка завірена другим секретарем з консульських питань, а в подальшому направлена до приватного нотаріуса. В заяві зазначено, що ОСОБА_2 є дочкою померлого ОСОБА_4 , проте доказів зміни прізвища матеріали не містять.
Згідно даних з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00068053807 від 18.04.2021р., ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком є ОСОБА_4 .
За даними з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №0006166764 від 09.11.2020р., ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком є ОСОБА_4 .
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Назаренко О.О. від 30.09.2021р., відповідно до якого все належне йому майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 .
24.06.2023р. приватний нотаріус Назаренко В.П. спадкоємцю ОСОБА_1 видав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , на грошові кошти у АТКБ «Приватбанк».
Постановою приватного нотаріуса Назаренко В.П. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за відсутності оригіналу правовстановлюючого документа на вказане спадкове майно.
Згідно копії договору купівлі-продажу від 26.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Грузковою Ю.В., ОСОБА_5 , яка діяла від імені ОСОБА_6 та від імені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_3 , що діяла від себе та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 купили квартиру АДРЕСА_1 по 1/3 частці кожний.
Згідно реєстраційного посвідчення виданого КП «ХМБТІ» право власності було зареєстровано по 1/3 частині за ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірваний 18.02.1992р.
Відповідно до положень ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статей 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Згідно статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Спадковою справою підтверджено наявність чинного заповіту, яким спадкодавець заповідав все своє майно своїй дочці ОСОБА_1 прийняття нею спадщини в шестимісячний термін.
Позивачка звернулась до відповідачки - дочки померлого ОСОБА_4 із листом про надання оригіналу договору купівлі-продажу квартири для можливості отримати спадщину, який направлений за зареєстрованим місцем проживання, проте повернувся за спливом терміну зберігання. Не наданий оригінал договору купівлі-продажу відповідачкою і під час розгляду справи .
Відповідно до положення ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_1 у позивача, прийняття нею спадщини за заповітом після смерті батька, відмову нотаріуса у видачі свідоцтва на 1/3 частину вказаної квартири, суд приходить до висновків про можливість захисту прав позивачки на частину спадкового майна у судовому порядку, шляхом визнання за нею права власності.
Також ОСОБА_2 є належним відповідачем у даній справі, оскільки є рідною дочкою спадкодавця, на час його смерті була із ним зареєстрована та є співвласником спірної квартири, тому в разі відмови позивачці у визнанні права власності на спадщину за заповітом, є спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину.
Посилання відповідача на можливість отримати позивачкою дублікату договору купівлі-продажу, не є підставою для відмови в задоволені позовних вимог, враховуючи право позивачки на звернення у суд за захистом своїх прав, передбачене ст. 55 КУ .
З урахуванням наведеного заявлені позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 218 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 75,7 кв.м. в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5712 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст виготовлений 22.04.2025р.
Суддя Бородіна Н.М.