Справа№ 953/3625/25
н/п 1-кп/953/735/25
"28" квітня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12025226130000158 від 03.04.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, українця, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше судимого 03.06.2024 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України ,
03.06.2024 Київським районним судом міста Харкова винесено вирок, відповідно до якого ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, крім цього застосовано обмежувальні заходи, що застосуються до осіб, що вчинили домашнє насильство, та, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, направлено останнього, для проходження програми для кривдників на строк З (три) місяці, що передбачено Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до Управління у справах сім'ї та молоді Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, 6 під'їзд, 6 поверх, к. 509. Із вказаним вироком Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 ознайомлений у встановленому законом порядку, а саме отримав вирок Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2024 особисто під підпис.
22.10.2024 ОСОБА_3 з'явився до Управління у справах сім'ї та молоді Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, 6 під'їзд, 6 поверх, к. 509, де заступник начальника Управління- ОСОБА_4 уклав Угоду про організацію надання послуг з проходження Програми для кривдників та Індивідуальний план проходження програми з ОСОБА_3 , а також попередив його про кримінальну відповідальність у разі ухилення від її проходження.
Однак, ОСОБА_3 , являючись особою, до якої вироком Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 застосовано захід у виді проходження програми для кривдників, ігноруючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи проінформованим про кримінальну відповідальність за умисне ухилення від проходження програми для кривдників, до Управління у справах сім*ї та молоді Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Харківської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, 6 під'їзд, 6 поверх, к. 509 для її проходження, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість її проходження, за відсутності поважних причин, умисно ухилився від неї.
Таким чином, ОСОБА_3 умисно ухилився від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такий захід застосований судом, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ст. 390-1 КК України.
Згідно заяви обвинуваченого щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника, обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України.
ОСОБА_3 надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Згідно ч. 4. ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Таким чином, дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку за ст. 390-1 КК України повністю доведена.
При призначенні покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст. 66 КК України визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд згідно ст. 67 КК України не вбачає, враховуючи вимоги ст.ст. 12, 34, 67 КК України.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 судимий 03.06.2024 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, не одружений, дітей на утриманні не має, проживає в м. Харкові, де і зареєстрований, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Також, згідно представлених даних ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в умовах ДУ «ІПХС ім. проф. М.І.Ситенка НАМН України» з 21.02.2025 року по 20.03.2025 року, 06.03.2025 року проведено оперативне втручання.
Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
У відповідності до позиції, висловленої у постанові Верховного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 205/7091/16-к (№ 51 - 1532 км 19), поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Згідно з ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових необхідним та достатнім для злочинів як засудженими, так і іншими особами.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе з призначенням йому покарання у виді обмеження волі за вчинене. Перешкод для призначення даного виду покарання судом не встановлено.
Суд також враховує, що ОСОБА_3 судимий 03.06.2024 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, а тому остаточно покарання йому слід призначати за правилами ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків та до призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 року.
Відповідно до ст. 72 КК України одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
На думку суду, дане покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєних правопорушень і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчинених порушень. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненим кримінальним правопорушенням, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінального правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.
Підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили на має. Витрат, речових доказів немає.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374, 381, 382 КПК України -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік .
На підставі ст.ст. 71,72 КК України до призначеного ОСОБА_3 покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 року і за сукупністю вироків ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяця.
Підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його отримання.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику обвинуваченого.
Суддя -