621/1277/25
2/621/869/25
30 квітня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, місце знаходження: вул. Миру, буд. 7, с-ще Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 04397508,
у справі за позовною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення,
28.04.2025 ОСОБА_2 через систему "Електронний суд" подала в інтересах ОСОБА_1 позовну заяву до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області з наступними вимогами: встановити факт постійного сумісного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, дійшов наступного:
У відповідністю зі статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У відповідністю зі статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам закону та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах - позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
До позовної заяви додано платіжні інструкції № 0.0.4283505381.1 від 01.04.2025 на суму 605 грн 60 коп. та № 0.0.4334042866.1 від 25.04.2025 на суму 605 грн 60 коп.
Однак, як вбачається з автоматизованої системи документообігу суду, судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. за платіжною інструкцією № 0.0.4283505381.1 від 01.04.2025 було сплачено ОСОБА_1 під час подання до суду заяви про встановлення факту у порядку окремого провадження у справі № 621/941/25, провадження № 621/1277/25. У вказаній справі питання про повернення судового збору не вирішувалося.
У поданій позовній заяві містяться дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме:
- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, позивачеві належить доплатити судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. за одну вимогу немайнового характеру та сплатити судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. за другу вимогу немайнового характеру, а всього 1 816 грн 80 коп.
Також, незважаючи на об'єднання в одній позовній заяві двох вимог немайнового характеру, позивач не звільняється від обов'язку навести відповідне обґрунтування щодо кожної з заявлених вимог окремо.
Також, слід зазначити, що формулювання вимоги в частині встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , наведено без зазначення у позовній заяві будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 .
Подаючи позов про встановлення факту у порядку позовного провадження, тим самим позивач стверджує про наявність спору про право, оскільки в іншому випадку така заява має розглядатися у порядку окремого провадження.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення, у позовному провадженні має бути взаємопов'язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.
Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті, є неможливим.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.
Таким чином, вимоги позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного сумісного проживання зі спадкодавцем на день його смерті, без вирішення спору по суті, є неможливим.
За змістом п.п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду у справі № 336/709/18-ц від 07.11.2018, зокрема зазначено,що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Однак, заявником до матеріалів справи не додано відмови нотаріуса в оформленні спадщини, з якої б вбачались підстави такої відмови.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали і роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і їй повернута.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, і роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 30.04.2025.
Головуючий: В. В. Овдієнко