Справа № 569/5728/25
1-кс/569/2492/25
22 березня 2025 року Рівненський міський суд Рівненської області
у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дроздинь, Сарненського району Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_4 за погодженням із виконувачем обов'язків прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та визначенням розміру застави що перевищує 160 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42025180000000012 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
З клопотання вбачається, що у зв'язку з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України ОСОБА_7 (далі - Указ) № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, тривав станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на даний час.
Одночасно із введенням в Україні військового стану з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України ОСОБА_7 № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-ІХ, оголошено проведення загальної мобілізації на території України строком 90 діб, яка неодноразово продовжувалася, тривала станом на дату вчинення кримінального правопорушення й триває на даний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Водночас, згідно абз. 4 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.
Окрім того, перелік осіб, які мають право виїзду з України, визначено п. 2-1, 2-18, п.3,4,5,6 зазначених вище Правил перетинання державного кордону громадянами України, до переліку яких ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не відносяться.
У разі не підтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль".
Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із неповнолітнім ОСОБА_10 та іншою на даний час невстановленою досудовим розслідуванням особою, у період з 04.03.2025 по 20.03.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету направлену на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, домовились щодо сприяння у незаконному переправленні через державний кордон громадян України призовного віку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 04 березня 2025 по 20 березня 2025 невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних переписок в мессенджері «Телеграм» роз'яснила ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, за грошову винагороду в сумі 8000 доларів США. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа вказала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибути 20.03.2025 в с. Заболоття Сарненського району Рівненської області, після чого останніх перевезуть до місця перетину в напрямку державного кордону України з республікою білорусь, де буде здійснено незаконний перетин державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску в напрямку республіки білорусь.
Так, 20 березня 2025 року, о близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прибувши до с. Заболоття Сарненського району Рівненської області та перебуваючи у приміщенні місцевого магазину зустрілись із ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_10 , де останні надали поради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , щодо незаконного перетину державного кордону України та роз'яснили, що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, заплативши їм за двох осіб 8000 доларів США. При цьому, дії ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_10 полягали у наданні послуг з переведення лісовою місцевістю поза межами дії пішохідних патрулів Державної прикордонної служби України в межах с. Заболоття Сарненського району Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь.
У подальшому, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, в ході інструктажу, довели до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порядок дій перед та після незаконного переправлення через державний кордон та повідомили, щоб останні з метою конспірації та мінімізації ризику виявлення їхньої діяльності зі сторони працівників правоохоронних органів слідували за ними позаду в напрямку лісового масиву в с. Заболоття Сарненського району Рівненської області.
Далі, 20.03.2025, приблизно о 13 годині 40 хвилин, прибувши на відстань близько 150 м до лінії державного кордону України з республікою білорусь, неподалік с. Заболоття Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_8 , у присутності ОСОБА_5 , передав ОСОБА_10 гроші в сумі 8000 доларів США за послугу з організації та сприяння незаконного переправлення через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприянні незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
21.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Причетність підозрюваного до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: протоколом проведення огляду місця події, який проводився в лісовому масиві неподалік с. Заболоття Сарненського району Рівненської області за участі ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , в ході проведення якого виявлено та вилучено особистий мобільний телефон ОСОБА_5 з наявними переписками з не встановленою особою щодо організації незаконного переправлення осіб через кордон, грошові кошти в загальній сумі 8000 доларів США, які були надані за вказані послуги, тощо; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 щодо обставин проведення його до державного кордону України для подальшого його перетину, факт передачі грошових коштів, тощо; протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.
Згідно положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 183 цього Кодексу, зокрема він не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Разом з тим, у відповідності до 177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, що виправдовують тримання під вартою підозрюваного, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тобто переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, є те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років із конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний являється жителем прикордонного району, має паспорт гр. України для виїзду за кордон та добре обізнаний з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в не законний спосіб. Враховуючи воєнний стан в Україні, підозра у вчинені резонансного злочину, вчиненого під час такого стану, з явним цинізмом по відношенню до інтересів держави та завдав негативного результату обороноздатності держави під час прямої воєнної агресії, існує ризик втечі підозрюваного за межі України з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто знищити, сховати та спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є те що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчинене з корисливих мотивів, під час воєнного стану, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм переправлення осіб через державний кордон України, не встановлено також і всіх інших учасників вказаної групи осіб, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить інші речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є чорнові записи, грошові кошти отримані злочинним шляхом, наявні переписки у соціальних мережах, тощо.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, тобто перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є те, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків, а саме осіб, яким він сприяв у незаконному переправленні через державний кордон, відомі місця їх проживання, мобільні телефони, а тому останній у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на свідків шляхом залякування, чинити на них тиск з метою їх залякування щодо відмови від дачі показань, під час досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження у суді. Крім того, на даному етапі досудового розслідування не встановлені всі особи, які входять до групи осіб, причетних до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 буде незаконно впливати на свідків та очевидців через інших осіб. Тому, існує ризик того, що підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Обґрунтування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, є те, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійних доходів нема, а тому є ризик, що підозрюваний буде продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
При з'ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаних кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень; вік та стан здоров'я підозрюваного, який є працездатною та здоровою особою, що дозволяє утримування його в умовах слідчого ізолятора.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою ст. 183 КПК України.
Згідно ст. 182 КПК України: ч.4 - розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього; ч.5 - у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 р. - 3028 грн., тобто 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб становить 242 240 грн. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 на підставі зібраних доказів обґрунтовано підозрюється у сприянні незаконному переправленні через державний кордон України, з корисливих мотивів, 2 осіб, які не мали документів, що надають право на перетин державного кордону України, отримавши за такі протиправні послуги 8000 доларів США, що станом на час вчинення злочину становить близько 336 000 гривень. Враховуючи те, що дії ОСОБА_5 спричинили суспільний резонанс та шкоду для обороноздатності держави під час дії воєнного стану, у вчиненні яких останній підозрюється, є підстави застосувати до нього заставу понад 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 160 таких мінімумів, тобто - 484 480 грн.
Тому, відносно ОСОБА_5 , з урахуванням обставин кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, зважаючи на його майновий та сімейний стан, існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вчинення тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, необхідно при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою визначити заставу в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто суму в розмірі 484 480 грн., що відповідає майновому стану підозрюваного, сумі коштів, якими він незаконно заволодів в результаті вчинення злочину у яких він підозрюється.
З огляду на вказані обставини, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_5 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у ст. 177 КПК України, окрім як тримання під вартою - неможливе.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави що вдвічі перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання просили відмовити, застосувати домашній арешт.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності з іншими доказами, слідчий суддя прийшов до висновку, що у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб із неповнолітнім ОСОБА_10 та іншою на даний час невстановленою досудовим розслідуванням особою, у період з 04.03.2025 по 20.03.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливий мотив і мету направлену на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, домовились щодо сприяння у незаконному переправленні через державний кордон громадян України призовного віку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 04 березня 2025 по 20 березня 2025 невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа, в ході телефонних переписок в мессенджері «Телеграм» роз'яснила ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, за грошову винагороду в сумі 8000 доларів США. При цьому, невстановлена на даний час досудовим розслідуванням особа вказала ОСОБА_8 та ОСОБА_9 прибути 20.03.2025 в с. Заболоття Сарненського району Рівненської області, після чого останніх перевезуть до місця перетину в напрямку державного кордону України з республікою білорусь, де буде здійснено незаконний перетин державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску в напрямку республіки білорусь.
Так, 20 березня 2025 року, о близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , прибувши до с. Заболоття Сарненського району Рівненської області та перебуваючи у приміщенні місцевого магазину зустрілись із ОСОБА_5 та неповнолітнім ОСОБА_10 , де останні надали поради ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , щодо незаконного перетину державного кордону України та роз'яснили, що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку республіки білорусь, заплативши їм за двох осіб 8000 доларів США. При цьому, дії ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_10 полягали у наданні послуг з переведення лісовою місцевістю поза межами дії пішохідних патрулів Державної прикордонної служби України в межах с. Заболоття Сарненського району Рівненської області до державного кордону України з республікою білорусь.
У подальшому, ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб, в ході інструктажу, довели до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 порядок дій перед та після незаконного переправлення через державний кордон та повідомили, щоб останні з метою конспірації та мінімізації ризику виявлення їхньої діяльності зі сторони працівників правоохоронних органів слідували за ними позаду в напрямку лісового масиву в с. Заболоття Сарненського району Рівненської області.
Далі, 20.03.2025, приблизно о 13 годині 40 хвилин, прибувши на відстань близько 150 м до лінії державного кордону України з республікою білорусь, неподалік с. Заболоття Сарненського району Рівненської області, ОСОБА_8 , у присутності ОСОБА_5 , передав ОСОБА_10 гроші в сумі 8000 доларів США за послугу з організації та сприяння незаконного переправлення через державний кордон України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, а саме сприянні незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
21.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
20.03.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Однак, при цьому слідчий суддя вважає, що прокурором при розгляді не доведено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винним, стан здоров'я, репутацію, відустність судимостей, наявність міцних соціальних зв'язків, майновий стан, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_5 домашній арешт із забороною підозрюваному залишати житло цілодобово.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними, також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду), носити електронний засіб контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 181, 193-194, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати житло за адресою АДРЕСА_1 - цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзд з України і в'їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим та іншими підозрюваними, також з будь-якими іншими особами, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді (суду), носити електронний засіб контролю.
Встановити строк дії ухвали терміном на два місяці з врахуванням днів затримання, а саме до 18 травня 2025 року.
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити у два місяці до 18 травня 2025 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 невідкладно прибути до місця свого проживання 22 березня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_11