Справа № 545/174/25
Провадження № 1-кп/545/344/25
30.04.2025 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, який неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 27.09.2024 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст. 309, 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
16.11.2024 року близько 23 год. ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Октябрського районного суду міста Полтави 27.09.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, тобто під час іспитового строку та упродовж року після засудження за ч. 1 ст. 309 КК України, перебуваючи в с. Горбанівка Полтавського району, у лісовому масиві поблизу АЗС «Мото» неподалік автодороги «Київ-Харків-Довжанський» на стежці виявив згорток в білій ізоляційній стрічці, в середині якого містився прозорий зіп-пакет з двома таблетками сірого кольору-«закладку». При цьому, будучи особою раніше судимою за незаконне придбання та зберігання психотропних речовин та періодично вживаючи заборонені психоактивні речовини, достовірно знаючи, що незаконний обіг таких речовин с протиправними діями, ідентифікував вміст знайденого зіп-пакету як психотропну речовну - «3,4 метилендіоксиметамфетамін (МДМА)».
Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995, ОСОБА_4 підібрав виявлений згорток в білій ізоляційній стрічці в середині якого містився прозорий зіп-пакет з двома таблетками сірого кольору, що містять психотропну речовину «3,4 метилендіоксиметамфетамін (МДМА)» та помістив до правої кишені куртки, тим самим незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої заборонено та почав незаконно зберігати при собі для власних потреб без мети збуту.
У подальшому, 16.11.2024 близько 23 год. 20 хв. ОСОБА_4 , незаконно
зберігаючи психотропну речовину, перебуваючи за адресою Полтавський район, с.Горбанівка, поблизу АЗС «Мото» неподалік автодороги «Київ-Харків-Довжанський» був зупинений працівниками поліції та добровільно видав для огляду згорток в білій ізоляційній стрічці, який у подальшому було вилучено. У вказаному згортку знаходилася особливо небезпечна психотропна речовина «3,4
метилендіоксиметамфетамін (МДМА)», обіг якої заборонено, масою 0,276 г., яку
ОСОБА_4 зберігав при собі у правій кишені куртки для власного вживання без
мети збуту. Відповідно до списку №1 Таблиці №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Постановою КМУ №770 від 06.05.2000 року (зі змінами), виявлена психотропна речовина відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено та відповідно до Таблиці №2 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженого Наказом міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000 (зі змінами), її маса перевищує невеликі розміри.
Фактичні обставини справи ні ким з учасників судового провадження не оспорюються, тому переконавшись, що всі учасники розгляду кримінальної справи правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності позицій, роз'яснивши, що учасники процесу будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку, та за їх згодою, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому злочину, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь за ч.2 ст. 309 КК України та детально пояснив про фактичні обставини скоєння ним незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за статтею 309 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Також враховує вимоги ч.2 ст.61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання для обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено .
З урахуванням викладеного, враховуючи фактичні обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, який є нетяжким злочином, особу винного, обставини, які пом'якшують та покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з межах санкції ч.2 ст.309 КК України та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки злочин вчинений ним під час іспитового строку, саме таке покарання, буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому суд звертає увагу, що до обвинуваченого за попереднім вироком вже застосовувалось звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 КК України, що позитивних наслідків не мало та його виправлення без реального відбування покарання суд вважає неможливим.
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2024 року ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, із застосуванням ст.75, 76 КК України йому призначено покарання у виді 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з п.п. «б» п.1 ч.1 ст.72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Суд зазначає, що вчинений за цим вироком злочин, ОСОБА_4 скоїв після постановлення вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2024 року. Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визначити ОСОБА_4 покарання на підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, із застосуванням правил, передбачених ст.72 КК України , призначивши остаточне покарання шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2024 року.
До вступу вироку в законну силу суд вважає необхідним обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ст.124 ч.2, ст.126 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 2387,70 грн.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373- 374 КПК України суд ,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 2 (двох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, із застосуванням ст.72 КК України, частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 27.09.2024 року та остаточно призначити до відбуття ОСОБА_4 покарання виді 1 (одного) року 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Полтавська установа виконання покарань № 23» та взяти ОСОБА_4 негайно під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 30.04.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 2387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 70 коп.
Речові докази: спеціальний сейф-пакет 3740963 з двома таблетками- «3,4
метилендіоксиметамфетамін (МДМА)», масою 0,276 г, які знаходяться на зберіганні у ВП№ 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, після набрання вироком суду законної сили знищити у спосіб, передбачений діючим законодавством.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1