Справа № 545/1160/25
Провадження № 3/545/373/25
29.04.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції №2 Полтавського РУП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 11.03.2025 о 21:50 год за адресою: АДРЕСА_1 умисно висловлював погрози, образи в сторону своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним за адресою АДРЕСА_1 , чим завдав шкоду психічному здоров'ю та вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання призначені на 03.04.2025 р., 29.04.2025 р. ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином про місце, день та час слухання справи шляхом направлення повістки на адресу проживання, заяв чи клопотань від нього не надходило.
Потерпіла ОСОБА_2 надіслала на адресу суду заяву, в якій розгляд справи просила проводити без її участі. Пояснила, що 11.03.2025 о 21:50 год між нею та її чоловіком виник конфлікт на побутовому рівні, в ході якого ОСОБА_1 висловлювався нецензурними словами та погрожував, а також душив потерпілу плойкою. Після того, як остання вирвалася надалі викликала працівників поліції. Зазначила, що це була сімейна сварка, з ОСОБА_1 примирилася, претензій до нього не має, а тому просить не притягувати його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на те, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Так, відповідно до п. 3 ч.1 Закону № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 6, 8 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Відповідно до п.14 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п. "а" статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) насильство стосовно жінок» розуміється як порушення прав людини й форма дискримінації стосовно жінок та означає всі акти насильства стосовно жінок за гендерною ознакою, результатом яких є або може бути фізична, сексуальна, психологічна або економічна шкода чи страждання стосовно жінок, у тому числі погрози таких дій, примус або свавільне позбавлення волі, незалежно від того, чи відбувається це в публічному або приватному житті
У пункті «b» статті 3 Стамбульської конвенції визначено домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Тобто відповідно до Стамбульської Конвенції домашнє насильство розуміється як певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації.
Обставини вчиненого правопорушення та вина ОСОБА_3 повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №590043 (а. с. 1); письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 11.03.2025, згідно яких 11.03.2025 близько 21:50 год виник конфлікт з чоловіком гр. ОСОБА_1 на побутовому грунті, після чого останній почав душити потерпілу проводом від плойки, яка в подальшому вирвалась та розбила плойку. Після цього була викликана поліція для вирішення даної ситуації (а. с. 3); протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.03.2025 в якому зазначено, що 11.03.2025 близько 21 год 50 хв за адресою АДРЕСА_1 чоловік гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру, нецензурно висловлювався, ображав нецензурною лайкою (а. с. 4).
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 висловлював погрози, образи в сторону своєї дружини, чим завдав шкоди психічному здоров'ю, вчинивши домашнє насильство психологічного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема в письмових поясненнях ОСОБА_2 та протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію, гр. ОСОБА_1 душив потерпілу дротом від плойки, нецензурно висловлювався, ображав нецензурною лайкою.
Крім того, з письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , які були надіслані на адресу суду вбачається, що що 11.03.2025 о 21:50 год між нею та її чоловіком виник конфлікт на побутовому рівні, в ході якого ОСОБА_1 нецензурно висловлювався, ображав нецензурною лайкою.
Тобто, в діях ОСОБА_1 вбачаються наслідки у виді спричинення шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Доводи потерпілої, що у неї з чоловіком відбулася сімейна сварка, претензій до нього не має, а тому просить не притягувати його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не спростовує факт скоєння адміністративного правопорушення за викладених обставин та не свідчить про відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства психологічного характеру, а саме умисні дії психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, тобто домашнє насильство, оскільки вищезазначені факти його вини знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1КУпАП правопорушник зобов'язаний сплатити судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ч.1 ст. 173-2, 283-285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: С. А. Цибізова