Справа № 541/1623/25
Провадження № 2/541/908/2025
29 квітня 2025 року м. Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Третяк О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з положенням ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичних осіб пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно позовної заяви ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до сформованої відповіді № 1318809 від 24.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру - місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_2 .
Крім того, згідно відповіді № 1318795 від 24.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Від даного шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Зі змісту поданого позову не вбачаються обставини, що дозволяють позивачеві обрати підсудність справи, а також не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи. Таким чином, в даному випадку, підсудність справи має визначатись згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Постановою ВРУ від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» були утворені нові райони.
Зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно ст. 125 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Цей же Закон, у ст. 21 визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
А відповідно до п.3-1 до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , вважаю що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не підсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, а підсудна Великобілозерському районному суду Запорізької області, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача, так як с. Велика Білозерка до проведення адміністративно-територіальної реформи перебувало у складі Великобілозерського району.
Однак, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.04.2022 № 16/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Великобілозерського районного суду Запорізької області на Запорізький районний суд Запорізької області.
Згідно ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 187, 353 ЦПК України, суд -
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати за підсудністю на розгляд Запорізькому районному суду Запорізької області, адреса: вул. Істоміна, 10, м. Запоріжжя, 69061.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Суддя: О. Г. Третяк