Справа № 214/741/17
2/214/2506/25
Іменем України
30 квітня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Малаховської І.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Лопушенко Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, цивільну справу за позовною заявою АТ Комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін,-
Установив:
Короткий зміст позовних вимог.
1.Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.06.2012 року в розмірі 29 522,97 грн., що складається з: 1 488,64 грн. - заборгованість за кредитом, 22 487,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 664,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 382,05 грн. - штраф (процентна складова). Крім того, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір 1 600,00 грн.
Аргументи учасників справи.
2.В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що
3.Відповідно до укладеного договору № б/н від 25.06.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1 100,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20.40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за договором і не здійснила повернення кредиту у встановлений строк та не сплатила проценти за користування кредитом. В зв'язку з чим, заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» станом на 31.12.2016 року становить 29 522,97 грн., що складається з:
-1 488,64 грн. - заборгованість за кредитом,
-22 487,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,
-3 664,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією,
-а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 382,05 грн. - штраф (процентна складова).
4.Від представника відповідача Пантелєєва О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до суду надійшов відзив в якому просить суд відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вказує, що проценти за користування кредитом нараховувались поза межами встановленому строком кредитного договору. В анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку процентна ставка не зазначена. Крім того, у даній анкеті-заяві відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними.
Просить застосувати строки позовної давності.
Крім того, просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати пов'язані зі сплатою судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення в сумі 605,60 грн. та витрати на правову професійну допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
5.Від позивача відповідь на відзив до суду не надходила.
Процесуальні дії у справі.
6.Ухвалою суду від 20 лютого 2025 року скасовано заочне рішення та прийнято позовну заяву до провадження.
Обставини справи, встановлені судом.
7.25.06.2012 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк. (а.с.6-6 зворот)
В анкеті-заяві відсутня інформація яку саме ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім'я банківську картку та суму бажаного кредитного ліміту. (а.с.6 зворот)
8.Згідно розрахунку наданого позивачем заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2016 року становить 29 522,97 грн., яка складається з:
-1 488,64 грн. - заборгованість за кредитом,
-22 487,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,
-3 664,75 грн. - заборгованість за пенею та комісією,
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг»: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1 382,05 грн. - штраф (процентна складова). (а.с.4-5)
9.Позивач надав суду Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.7-8) та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг від 06.03.2010 року. (а.с.9-32)
Джерела права й акти їх застосування.
10.Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти.
11.Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
12.В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
13.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
14.Відповідно до ч.1,2,3 ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом..
15.Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду.
16.Судовим розглядом встановлено, що 25.06.2012 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк.
17.Так, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом, надані наступні докази: розрахунок заборгованості (а.с.4-5 зворот), анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанк (а.с.6-6 зворот), довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка не підписана відповідачем (а.с.7-8), Витяг з Умов і Правил надання банком послуг (а.с.9-32), ксерокопія паспорта позичальника ОСОБА_1 (а.с.33-33 зворот).
18.Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)
19.Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
20.Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені у позовній заяві вимоги.
21.Однак, Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку» від 25.06.2012 року не містить доказів того, що ОСОБА_1 ознайомлена з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку» та «Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку», у редакціях, які були чинними станом на дату підписання Анкети-заяви.
22.Крім того, у Анкеті-заяві від 25.06.2012 відсутні відомості про те, яку саме картку має намір отримати ОСОБА_1 , не зазначена сума кредитного ліміту та процентна ставка за користування кредитом.
23.Також, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
24.Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
25.В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Банк не надав належних та допустимих доказів того, що відповідач ознайомлений з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку» та «Правилами надання банківських послуг у ПриватБанку», у редакціях, які були чинними станом на дату підписання Анкети-заяви.
26.Також, вирішуючи спір, судом враховано, що позивачем долучено до позову розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 25.06.2012 року, який не є доказом виконання банком надання кредитних коштів за договором, не є первинним бухгалтерським документом. Отже, розрахунок заборгованості суд не приймає до уваги та вважає, що він не є належним і допустимим доказом на підтвердження кредитних правовідносин сторін.
27.За вказаних вище висновків суду та за відсутності підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
28.Крім того, представник відповідача просить суд застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин, однак відповідно до змісту ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише у разі встановлення судом факту порушення прав позивача. Оскільки під час судового розгляду встановлено, що право чи інтерес позивача не були порушені відповідачем, судом зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. В зв'язку з необґрунтованістю позову та відмовою в його задоволенні, судом не застосовуються наслідки спливу строків позовної давності за заявою відповідача.
29.Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог по суті.
Розподіл судових витрат.
30.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.
31.Враховуючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
32.Крім того, представник позивача просить суд стягнути з позивача на користь відповідача сплачений судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 605,60 грн. та витрати на правову професійну допомогу в сумі 15 000, грн.
33.Враховуючи, що судом відмовлено в задоволені позовних вимог в повному обсязі з позивача на користь відповідача підлягає стягненню витрати за подання заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 605,60 грн.
34.Згідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
35.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
36.До відзиву на позовну заяву представник відповідача долучив договір про надання правової допомогу від 04.11.2024 року, акт №1 приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 04.11.2024 року на загальну суму 15 000,00 грн., платіжні інструкції на загальну суму 15 000,00 грн. (1005,03 + 5 025,13 + 2 010,05 + 7 000,00)
37.Суд вважає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
38.Позивач не надав суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для зменшення витрат на правову допомогу та стягнення з позивача на користь відповідача понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Керуючись 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд -
Ухвалив:
В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання заяви про перегляд заочного рішення в розмірі 605,60 грн. та витрати на правову професійну допомогу в сумі 15 000, грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відомості про сторін:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського. Буд. 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя І.Б. Малаховська