Справа № 214/3657/25
2-а/214/48/25
30 квітня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області та просить суд скасувати постанову серії ДН № 000718 від 09.05.2024 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 175 КУпАП.
Однак позовна заява не відповідає вимогам КАС України.
Пунктом 3 частини першоїстатті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 цьогоКодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаєЗакон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (Закон № 3674-VI).
Статтею 9 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18) вказала, що чинне законодавство міститьставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у сумі 605,60 гривень за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Сакс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA938999980313181206000004650
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу (назва суду, де розглядається справа.
Крім того, згідно частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, згідно частини другої статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Поряд з наведеним суд касаційної інстанції звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
На обґрунтування пропущеного строку звернення до суду сторона позивача посилається на наявність постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року та подання позову в межах 10-денного строку з дня ухвалення цієї постанови, висновки якої констатували істотне порушення норм процесуального права з цих правовідносин, тому просить поновити пропущений строк.
Перевіривши наведене позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб'єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об'єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.
Необхідно відзначити й те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі № 990/330/23 зауважила, що хоча частина восьма статті 169 КАС і передбачає право повторного звернення до адміністративного суду у разі повернення позовної заяви, але разом з тим це не виключає необхідності дотримання встановленого законом порядку відповідного звернення. Тож, якщо позов подано з пропуском встановленого законом строку звернення до суду, позивач має обґрунтувати поважність причин, з яких строк був пропущений (у тому числі, якщо це стосується поведінки учасника справи чи його представника, яка передувала відповідному зверненню) з підтвердженням підстав для поновлення строку належними доказами, а суд першої інстанції, у свою чергу, з'ясувати, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення з позовом поважними.
У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 815/4960/17 Верховний Суд зазначив, що право особи повторно звернутися з позовом після його повернення, що визначено нормами КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленому законом. Сама по собі та обставина, що повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права на звернення до суду у будь-який момент після повернення вперше поданої позовної заяви без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що скасування постанови № ДН № 000718 від 09.05.2024 була предметом розгляду справи № 214/4601/24, у якій рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 14.11.2024 у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року указане рішення суду від 14.11.2024 скасовано з підстав порушення судом норм процесуального права та прийнято постанову про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 у зв'язку з пред'явленням позову до неналежного відповідача.
Разом з тим, беручи до уваги викладені позиції Верховного Суду та зазначені в тексті позовної заяви ОСОБА_1 обгрунтування, указана підстава не може бути визнана судом поважною на обґрунтування пропуску строку більше ніж рік за зверненням до суду.
За таких обставин позивачу слід вказати іншу підставу для поновлення строку.
Згідно ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним залишити адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення- без руху, одночасно роз'яснивши позивачу, що відповідно до частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Ткаченко