Справа № 214/9431/24
1-кп/214/55/25
30 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046750000461 від 15.10.2024 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-06.03.2024 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі. На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, з покладанням відповідних обов'язків;
-26.11.2024 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.4 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.71, ст.72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 березня 2024 року, остаточно призначено до відбуття покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, -
ОСОБА_7 в середині літа 2024 року, точного часу не встановлено, проходячи поблизу буд. №16 по бульв. Вечірньому в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, на землі знайшов посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 13.04.2017 на ім'я ОСОБА_8 , та поклав його до своєї кишені. Після чого ОСОБА_4 , маючи умисел, направлений на підробку вищевказаного документа та продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на його підробку, направився за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де підробив посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 13.04.2017 на ім'я ОСОБА_8 , шляхом внесення до нього змін у вигляді видалення первинної фотокартки власника, після чого на її місце вклеїв нову фотокартку із власним зображенням.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/104-24/42023-НЗПРАП від 22.10.2024, у надане на експертизу посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 13.04.2017 на ім'я ОСОБА_8 , були внесені наступні зміни первинного змісту: первинна фотокартка була замінена-відокремлена (видалена з часткової поверхні бланку посвідчення), після чого на її місце була вклеєна нова. Інших ознак внесення змін до первинного змісту реквізитів наданого на дослідження посвідчення учасника бойових дій не виявлено. Фонові графічні зображення, графи та друкований текст на бланку посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 13.04.2017 на ім'я ОСОБА_8 , виготовлені поліграфічним способом з використанням форм плоского офсетного друку, зображення шестизначного номеру бланку посвідчення нанесене за допомогою форм високого друку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.1 ст. 358 КК України, за ознаками: підроблення офіційного документа, який видається установою і який надає права з метою використання його підроблювачем.
Крім того, 14.10.2024 приблизно о 17:00 год. ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: вул. Сучасна, неподалік буд. 5 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, маючи посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 13.04.2017 на ім'я ОСОБА_8 , при проведенні дільничним офіцером поліції ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області превентивних заходів, а саме перевірки документів, згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», розуміючи протиправність своїх дій, видаючи себе та представляючись як ОСОБА_8 , пред'явив працівнику поліції завідомо підроблене вищевказане посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , тим самим використавши його, однак був викритий на місці працівником поліції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 належить кваліфікувати за ч.4 ст.358 КК України, за ознаками: використання завідомо підробленого документу.
29 квітня 2025 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнав за обставин, викладених в обвинувальному акті, та підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просив її затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі. Також пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, які відноситься до кримінальних проступків. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодний з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні даної угоди.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4
узгоджене в угоді покарання.
Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно до угоди про визнання винуватості від 29 квітня 2025 року, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, щодо узгодженого покарання за: ч.1 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік; ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024, остаточно призначити до відбуття покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Крім того, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.
Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, віднесені до кримінальних проступків, внаслідок якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, враховуючи, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч.1 ст.358, ч.4 ст.358КК України, а остаточне покарання на підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України відповідає його меті, якою є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.
При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 29 квітня 2025 року суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, визначається повне визнання вини та щире каяття.
Обставин, відповідно до ст.67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.
Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, які є кримінальними проступками, особистість обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий (т.1 а.с. 53-54, т.2 а.с.42, 43), до лікаря-психіатра не звертався (т.2 а.с.45), однак неодноразово звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога, останній раз з 07.05.2024 до 14.05.2024 з приводу психічних та поведінкових розладів, внаслідок вживання декількох психоактивних речовин, синдром залежності (т.2 а.с.46), не одружений, за місцем проживання характеризується нейтрально (т.2 а.с.44).
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання за: ч.1 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік; ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді 2 років обмеження волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024, остаточно призначити до відбуття покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання відбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 25 жовтня 2024 року, відповідно до вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024 (т.1 а.с.53-54).
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 1 989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 75 коп. (т.2 а.с.19).
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 468-477 КПК України, суд, -
Угоду про визнання винуватості, укладену 29 квітня 2025 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046750000461 від 15.10.2024, - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358КК України.
Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 квітня 2025 року покарання за:
- ч.1 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік,
- ч.4 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим, призначеним за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024, остаточно призначити ОСОБА_4 до відбуття покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання відбуту частину покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 25 жовтня 2024 року, відповідно до вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.11.2024 (т.1 а.с.53-54).
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, в сумі 1 989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 75 коп.
Речові докази: посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , видане 13.04.2017 на ім'я ОСОБА_8 , яке зберігається в матеріалах кримінального провадження - знищити (т.2 а.с.24, 25).
Матеріали кримінального провадження за №12024046750000461 від 15.10.2024, залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №214/9431/24 провадження №1-кп/214/55/25.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1