Єдиний унікальний номер 205/4821/25
Номер провадження3/205/1757/25
30.04.2025 м. Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Дахно М.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України,
До суду з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №12365/04-36-24-10/32241717 від 11.03.2025.
Згідно вказаного протоколу директор Повного товариства Хруща та компанії «Ломбард АВК» ОСОБА_1 несвоєчасно надав до Дніпровської ДПІ за адресою: м.Дніпро, вул.Театральна, буд.1-А, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2024 року по строку 21.10.2024. Фактично розрахунок за 3 квартал 2024 року надано 15.02.2025, чим було порушено пп.49.18.2 п.49.18 ст. 49, п.51.1 ст.51, абз. б п.176.2 ст. 176 ПКУ та ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, просив суд розглянути справу без його участі, надав суду письмове пояснення про те, що 25.12.2023 Національний Банк України призупинив/анулював ліцензію на діяльність ПТ Хруща та компанії «Ломбард АВК». 3 25.01.2024 товариство призупинило свою фінансову діяльність. У 2024 році звіти до ДПІ відправлялися через програму «M.E.Doc». Людина, яка відправляла звіти в жовтні 2024 року, виїхала з країни, не лишивши інформації для користування програмою. Це не дало можливості проконтролювати вчасно подачу та прийняття ДПІ звітів. З жовтня 2024 року товариство почало користуватися електронним кабінетом, та було виявлено, що раніш подані звіти через «M.E.Doc» не були прийняті.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у справах вказаної категорії, не перешкоджає розгляду справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Частиною 1 ст.163-4 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Підпунктом 49.18.2. пункту 49.18. Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Статтею 51 (п.51.1.) Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
У пункті 176.2. статті 176 закріплено обов'язок осіб, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платників єдиного внеску:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України
№ 566 від 02.07.2016.
Згідно пунктів 15, 16 Інструкції до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення. Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області долучено акт камеральної перевірки № 10528/04-36-24-10/32241717 від 26.02.2025, під час якої встановлено несвоєчасну подачу ПТ Хруща та компанії «Ломбард АВК» до Дніпровської ДПІ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
У вказаному акті зазначено, що при перевірці використано інформацію, наявну в базах даних ДПС України ІКС «Податковий блок», дані податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 3 квартал 2024 року, №94259513376 від 15.02.2025.
Водночас, використану податковим органом інформацію, на підставі якої встановлено правопорушення, суду не надано.
У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки - це документ, у якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов'язків та не покладають відповідальність (постанова Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).
Викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства, а підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи (постанова Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №822/1037/18).
Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті - необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (постанова Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22).
Разом з тим в порушення вимог пунктів 15, 16 Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення та ст.251 КУпАП на підтвердження отриманих результатів перевірки уповноваженою особою до протоколу суду не долучено жодного такого документу або інформації, на підставі яких суд мав би можливість встановити, чи мала місце подія адміністративного правопорушення, а також інші факти, які мають істотне значення для з'ясування усіх обставин справи для правильного її вирішення.
Окрім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був керівником ПТ Хруща та компанії «Ломбард АВК» на час вчинення адміністративного правопорушення та мав обов'язок подавати до Дніпровської ДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, а отже - є суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення.
Також на підтвердження запрошення та неявки ОСОБА_1 до протоколу долучено акт неявки для підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2025, список поштових відправлень на підтвердження направлення запрошення на адресу ОСОБА_1 та на підтвердження направлення протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені документи не вказують на наявність або відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, події правопорушення, а лише фіксують факт не підписання ним протоколу.
Інших доказів на підтвердження суб'єктивної та об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України, суду не надано.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також зауважує, що визнання особою вини у вчиненні адміністративного правопорушення не є беззаперечним доказом і за відсутності інших доказів не може бути достатнім доказом такого порушення.
Дослідивши всі матеріали, долучені до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України.
Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має бути закрита у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Керуючись ст. 283 та 284 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М.Дахно