Справа № 203/2433/25
2/0203/1467/2025
30 квітня 2025 року суддя Центрального районного суду м.Дніпра Казак С.Ю., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська (на теперішній час - Центральний районний суд м.Дніпра) надійшов вищезазначений позов, який ухвалою від 15.04.2025 року було залишено без руху, як поданий без дотримання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 15.04.2025 року зазначив, що згідно ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ціни позову, ставок судового збору, встановлених ст.4 Закону України «Про судовий збір, подавши позов в паперовій формі з вимогою майнового характеру, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 3028 грн.
До позовної заяви, позивачем долучено копію платіжної інструкції від 13.12.2023 року про сплату судового збору в сумі 2684 грн. та платіжної інструкції від 04.04.2024 року про сплату судового збору в сумі 344 грн.
Проте, згідно актів канцелярії суду від 10.04.2025 року встановлено, що вказані платіжні інструкції вже були зареєстровані в обліково-статистичних картках по іншим цивільним справам №203/7652/23 та №203/2322/24, по яким ухвалами суду від 05.02.2024 року та 14.08.2024 року позовні заяви повертались позивачу.
Таким чином, питання щодо повернення судового збору має вирішуватись в рамках зазначених вище цивільних справ в передбаченому ст.7 Закону України «Про судовий збір» порядку та вказані платіжні інструкції не можуть вважатись належним доказом сплати судового збору за пред'явлення нового позову.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175,177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч.5 ст.185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Частинами 6 та 7 ст.14 ЦПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду від 15.04.2025 року у відповідності до положень ч.ч.6,7 ст.14 ЦПК України була направлена до електронного кабінету позивача 15.04.2025 року.
22.04.2025 року представник позивача подав до суду заяву, в якій зазначив про відсутність підстав для сплати судового збору при повторному зверненні, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 року у справі №170/129/21.
Поряд з цим, суд враховує, що наведені у зазначені вище постанові висновки не є релевантними до даної цивільної справи, оскільки стосувались вирішення питання щодо необхідності повторної сплати судового збору при передачі справи за підсудністю з одного суду до іншого.
В даному випадку до пред'явленого позову позивачем долучено платіжні документи про сплату судового збору у інших цивільних справах №203/7652/23 та №203/2322/24. При цьому, не долучено доказів, які б свідчили, що в рамках вказаних справ банком пред'являвся аналогічний позов з тих саме підстав та тим самим предметом позовних вимог.
Крім того, відповідні платіжні документи обліковуються саме по цивільним справам №203/7652/23 та №203/2322/24, використовуються при подачі звітності перед Державною судовою адміністрацією.
Питання щодо повернення судового збору в разі повернення позову врегульовано ст.7 Закону України «Про судовий збір» та має вирішуватись в рамках відповідної цивільної справи.
За вказаних обставин, оскільки у встановлений в ухвалі десятиденний строк та станом на 30.04.2025 року, позивач недоліки позовної заяви не усунув, остання на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст.44,185,258-260 ЦПК України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя С.Ю.Казак