202/3492/25
1-кп/202/1166/2025
28 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду міста Дніпра кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025047210000078 від 05 березня 2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в м.Сарни, Рівненської області, громадянки України, маючої спеціально-технічну освіту, не заміжньої, працюючої в ФОП ОСОБА_6 на посаді адміністратора, на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України -
28.02.2025, приблизно о 16 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебувала у торгівельному приміщенні, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 (яка здійснює свою підприємницьку діяльність за договором комерційної концесії з «Першою пекарнею твого міста»), за адресою: м.Дніпро, просп.Петра Калнишевського, 36-а, де зустріла раніше незнайому їй ОСОБА_8 , з якою у неї виник конфлікт, у зв'язку з неприязними відносинами, які склались поміж ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (матір'ю ОСОБА_4 ) на передодні.
Далі, приблизно о 16 годині 22 хвилині, перебуваючи за вищевказаною адресою, під час конфлікту, у ОСОБА_4 , на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_8 , виник кримінально-протиправний умисел направлений на спричинення останній тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_4 реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання можливих суспільно-небезпечних наслідків, підійшла до ОСОБА_8 , та стоячи навпроти неї на відстані витягнутої руки схопила її своїми руками за руки потерпілої, з метою уникнення активного спротиву від останньої. Після чого, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , ОСОБА_4 стоячи навпроти ОСОБА_8 та тримаючи її руки своїми руками завдала один удар своєю лівою ногою в внутрішньо область лівого стегна, чим спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді синця на передньо-внутрішній поверхні лівого стегна у верхній третині.
Не зупиняючись на досягнутому ОСОБА_4 продовжуючи правою рукою утримувати потерпілу ОСОБА_8 (яка в свою чергу намагалась вирватись від утримань та захищатись - прикриваючи обличчя руками), в хаотичному порядку нанесла своєю лівою рукою ОСОБА_8 щонайменше три удари скеровані в область голови. В результаті чого ОСОБА_4 спричинила ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: 2-х саден - в проекції носо-губного трикутника справа; садна на тлі 2-х крововиливів - на слизовій оболонці верхньої губи справа; 4-х саден на тильній поверхні правої кисті в проекції 1-ї п'ясної кістки, на тильній поверхні лівої кисті в проекції 5-ї п'ясної кістки; зламу нігтьової пластини 1-гопальця правої кисті останній. За своїм характером нанесені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, згідно до п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнала повністю, щиро розкаялася та підтвердила обставини вчинення нею злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачена та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченої, постанову щодо речових доказів та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 не встановлено.
Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
З урахуванням вищевикладеного, конкретних обставин скоєння кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.125 КК України. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349,370,373,374,376,394 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити покарання у виді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1