Справа № 200/15958/13-ц
Провадження № 2-п/932/34/23
18 січня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Кудрявцевої Т.О.
за участю секретаря судового засідання - Рошошка Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Станіслава В'ячеславовича про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2014 року, ухваленого у цивільній справі № 200/15958/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
30 листопада 2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська через систему «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Станіслава В'ячеславовича про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2014 року, ухваленого у цивільній справі № 200/15958/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування вимог заяви заявник посилається на те, що ОСОБА_1 дізнався про існування в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи №200/15958/13, де він є стороною, лише 23.10.2023 року, коли звернувся до нотаріуса з метою продажу квартири, де з'ясувалось, що на майно ОСОБА_1 накладено арешт в ході виконавчого провадження з виконання зазначеного судового рішення. До цього моменту ОСОБА_1 взагалі не був обізнаний про те, що позивачем подано позовну заяву до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості, за цим позовом сформовано справу і присвоєно єдиний унікальний номер, відкрито провадження та винесено заочне рішення, оскільки відповідних документів, судових повісток, копії позовної заяви з додатками і зокрема, копію заочного рішення у відповідності до чинного на той ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням він не отримував, хоч постійно проживає за своїм місцем реєстрації та перевіряє вхідну кореспонденцію. Про вже прийняте заочне рішення від 24.03.2014 року про стягнення заборгованості на користь банку за кредитним договором ОСОБА_1 стало відомо коли його представник 10.11.2023 року ознайомився із матеріалами судової справи, у якій відсутні докази направлення судом на його адресу повісток (викликів) та процесуальних рішень, що у свою чергу свідчить про відсутність належного повідомлення сторони про місце, дату та час слухання справи, у зв'язку з чим ОСОБА_1 не мав можливості приймати участь у справі або хоча б дізнатись про результати її розгляду. У матеріалах справи міститься заява від 23.12.2021 року нібито від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, однак він дану заяву не писав та не підписував, з матеріалів справи не вбачається яким чином дана заява з'явилась в матеріалах справи. Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи як у позовному провадженні, так і в провадженні про заміну стягувача, також в матеріалах справи відсутні докази отримання ним копії заочного рішення, з повним текстом заочного рішення ОСОБА_1 ознайомився 10.11.2023 року, коли його представник ознайомився з матеріалами справи у суді шляхом зняття фотокопій, таким чином, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про nepeгляд заочного рішення суду від 24.03.2014 року по справі №200/15958/13.
Також представник відповідача ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення вказує на те, що ОСОБА_1 не погоджується з доводами позивача, вказаними в позовній заяві, про наявність заборгованості позичальника за кредитним договором №776691/ФЛ від 26.02.2008 року, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 жодних взаємовідносин з ПАТ КБ «Надра» в якості поручителя ніколи не мав і жодних договорів з банком із власного волевиявлення не укладав, а нібито підписаний ним з банком договір поруки №776691/ФЛ-П-2 від 26.02.2008 року та багато інших аналогічних договорів у 2010 році стали предметом дослідження в рамках кримінальної справи. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 особисто не укладав і не виявляв намірів укладати з ПАТ КБ «Надра» договір поруки до кредитного договору, через що фактично не являвся учасником правочину, вимоги банку щодо стягнення з нього як поручителя і солідарного боржника суми коштів є незаконними та не підлягають задоволенню. Вказує на те, що матеріали справи №200/15958/13 не містить доказів як отримання відповідачами, так і взагалі направлення банком своїх досудових вимог на адресу реєстрації місця проживання відповідачів; позивачем до позовної заяви додано лише копії претензій, однак ним жодним чином не підтверджено, що ці вимоги взагалі надсилалися. Відтак, порушення позивачем визначеного порядку направлення юридично значимих повідомлень, факт направлення яких банком не було встановлено, не може мати наслідком покладення на відповідачів тягаря дострокового погашення заборгованості за кредитним договором. Розглядаючи справу, суд не звернув уваги на споживчий характер кредитування позичальника і, відповідно, виконання банком вимог частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017 року, та наявність права на стягнення всієї заборгованості за споживчим кредитом. До того ж суд не встановив і розміру заборгованості, яка існувала у позичальника на час звернення банку з цим позовом, в результаті чого дійшов передчасних висновків про законність і обґрунтованість вимог позивача. Отже, оскільки позивачем було порушено визначений статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та кредитним договором порядок направлення юридично значимих повідомлень, на Відповідачів не могло бути покладено тягар дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позовні вимоги банку не могли бути задоволені. Також, вказує на те, що у позивача були відсутні правові підстави для солідарного стягнення суми боргу по кредитному договору одночасно з усіх поручителів; з пояснень банку, викладених у позові, вбачається, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Враховуючи викладене, а також те, що ані нормами закону, ані умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, у суду, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 554 ЦК України, були відсутні підстави для задоволення вимоги про солідарне стягнення з відповідача-2 та відповідача-3 на користь позивача заборгованості за кредитними договором.
Посилаючись на зазначене, представник відповідача ОСОБА_1 просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2014 року по справі №200/15958/13 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; скасувати вказане заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2014 року і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2023 року вказана заява про перегляд заочного рішення передана для розгляду судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.
Ухвалою суду від 01.12.2023 року вищезазначена заява про перегляд заочного рішення залишена без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 12.12.2023 року заяву прийнято до провадження, призначено судове засідання по її розгляду на 18.01.2024 року.
17.01.2024 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» надійшли письмові заперечення на клопотання (заяву), в яких представник заявника просить відмовити у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, залишити заяву без задоволення, посилаючись на те, що в матеріалах цивільної справи № 200/15958/13 міститься заява про розгляд справи без участі від ОСОБА_1 , що підтверджує те, що він був обізнаний про існування судового процесу у справі № 200/15958/13, тому можна зробити висновок про те, що відповідач, будучи обізнаним про існування судового процесу № 200/15958/13, прийняв рішення в межах наданих йому цивільно-процесуальним законодавством прав, не реалізовувати своє право на подання відзиву у справі та участі в ній. Також, представник вказує про те, що відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення не посилається на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, також не зазначає належного обгрунтування щодо пропуску строку на перегляд заочного рішення у даній справі.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У наданій суду 18.01.2024 року заяві представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Казанцев С.В. підтримав заяву про перегляд заочного рішення, просив розглянути справу за відсутністю відповідача ОСОБА_1 та його представника.
Зважаючи на викладене, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України дане судове засідання проводиться судом за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Згідно до ч.3, 4 цієї статті учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до ч.3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 200/15958/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 березня 2014 року, були задоволені позовні вимоги позивача, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором №776691/ФЛ від 26 лютого 2008 року станом на 30.09.2013 року в розмірі 2 520 717,16 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 172859,79 дол. США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 1 381668,06 гривень, заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 109537,49 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 875533,16 гривень, пеня за порушення строку сплати кредиту - 15377,30 доларів США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 122910,76 гривень, штрафи - 17591,04 дол.США, що у гривневому еквіваленті по курсу НБУ складає 140605,18 гривень, вирішено питання про стягнення судового збору.
Відповідно до копії супровідного листа на а.с. 63, копія вказаного заочного рішення суду була направлена відповідачам 24.03.2014 року.
В матеріалах справи міститься конверт, з якого вбачається, що копія зазначеного заочного рішення не була вручена, зокрема, відповідачу ОСОБА_1 , з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання, неявкою за отриманням».
Заявляючи клопотання про поновлення строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, представник ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_1 дізнався про існування в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська цивільної справи №200/15958/13, де він є стороною, лише 23.10.2023 року, коли звернувся до нотаріуса з метою продажу квартири, зде дізнався, що на його майно накладено арешт в ході виконавчого провадження з виконання зазначеного судового рішення. До цього моменту ОСОБА_1 взагалі не був обізнаний про те, що позивачем подано позовну заяву до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про стягнення заборгованості, що за цим позовом сформовано справу і присвоєно єдиний унікальний номер, відкрито провадження та винесено заочне рішення, оскільки відповідних документів, судових повісток, копії позовної заяви з додатками і зокрема, копію заочного рішення у відповідності до чинного на той ЦПК України рекомендованим листом з повідомленням він не отримував, хоч постійно проживає за своїм місцем реєстрації та перевіряє вхідну кореспонденцію. Про вже прийняте заочне рішення від 24.03.2014 року про стягнення заборгованості на користь банку за кредитним договором ОСОБА_1 стало відомо, коли його представник 10.11.2023 року ознайомився із матеріалами судової справи; в матеріалах справи міститься заява від 23.12.2021 року нібито від імені ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі, однак він дану заяву не писав та не підписував, з матеріалів справи не вбачається яким чином дана заява з'явилась в матеріалах справи; в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи як у позовному провадженні, так і в провадженні про заміну стягувача, також в матеріалах справи відсутні докази отримання ним копії заочного рішення, з повним текстом заочного рішення ОСОБА_1 ознайомився 10.11.2023 року, коли його представник ознайомився з матеріалами справи у суді шляхом зняття фотокопій, таким чином, він має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про nepeгляд заочного рішення суду від 24.03.2014 року по справі №200/15958/13. Заява про перегляд заочного рішення надійшла до суду 30.11.2023 року.
Зважаючи на викладене та доводи відповідача, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, в зв'язку з чим цей строк підлягає поновленню.
З матеріалів цивільної справи № 200/15958/13-ц вбачається, що 18 листопада 2013 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 11 грудня 2013 року у справі було відкрито провадження та призначено судове засідання по її розгляду на 24 січня 2014 року, про що письмово повідомлені сторони, в тому числі відповідач ОСОБА_1 за адресою реєстрації АДРЕСА_1 , яка була повідомлена на запит суду (а.с.35, 37).
Із справи вбачається, що 24.01.2014 року судове засідання було відкладено в зв'язку з неявкою відповідачів на 13.02.2014 року, про що повідомлені сторони.
13.02.2014 судове засідання було відкладено в зв'язку з неявкою відповідачів, на 24.03.2014, про що повідомлені сторони.
Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24 березня 2014 року, ухваленим у даній цивільній справі, були задоволені позовні вимоги позивача.
З матеріалів цивільної справи № 200/15958/13-ц вбачається, що ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 17.02.2022 року була задоволена заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» про заміну сторони її правонаступником, замінено стягувача у справі № 200/15958/13-ц на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ».
Частиною першою ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення обов'язковим є наявність всіх наведених підстав одночасно.
У наданій суду заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_1 також посилається зокрема на те, що ОСОБА_1 не погоджується з доводами позивача, вказаними в позовній заяві, про наявність заборгованості позичальника за кредитним договором №776691/ФЛ від 26.02.2008 року, укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 жодних взаємовідносин з ПАТ КБ «Надра» в якості поручителя ніколи не мав і жодних договорів з банком із власного волевиявлення не укладав, а нібито підписаний ним з банком договір поруки №776691/ФЛ-П-2 від 26.02.2008 року та багато інших аналогічних договорів у 2010 році стали предметом дослідження в рамках кримінальної справи. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 особисто не укладав і не виявляв намірів укладати з ПАТ КБ «Надра» договір поруки до кредитного договору, через що фактично не являвся учасником правочину, вимоги банку щодо стягнення з нього як поручителя і солідарного боржника суми коштів є незаконними та не підлягають задоволенню. Вказує на те, що матеріали справи №200/15958/13 не містять доказів як отримання відповідачами, так і взагалі направлення банком своїх досудових вимог на адресу реєстрації місця проживання відповідачів; позивачем до позовної заяви додано лише копії претензій, однак ним жодним чином не підтверджено, що ці вимоги взагалі надсилалися. Розглядаючи справу, суд не звернув уваги на споживчий характер кредитування позичальника і, відповідно, виконання банком вимог частини 10 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній до 10.06.2017 року, та наявність права на стягнення всієї заборгованості за споживчим кредитом. До того ж суд не встановив і розміру заборгованості, яка існувала у позичальника на час звернення банку з цим позовом, в результаті чого дійшов передчасних висновків про законність і обґрунтованість вимог позивача. Також, вказує на те, що у позивача були відсутні правові підстави для солідарного стягнення суми боргу по кредитному договору одночасно з усіх поручителів; з пояснень банку, викладених у позові, вбачається, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Враховуючи викладене, а також те, що ані нормами закону, ані умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, у суду, з огляду на вимоги ч. 3 ст. 554 ЦК України, були відсутні підстави для задоволення вимоги про солідарне стягнення з відповідача-2 та відповідача-3 на користь позивача заборгованості за кредитними договором.
Разом з цим, вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не додано будь-яких доказів на підтвердження доводів цієї заяви та доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та спростовують позовні вимоги позивача, які у випадку присутності відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні при розгляді справи по суті, могли би вплинути на прийняте судом рішення; не зазначено про такі докази і в заяві про перегляд заочного рішення. Викладені в заяві про перегляд заочного рішення доводи фактично є незгодою відповідача ОСОБА_1 з винесеним не на його користь рішенням суду по суті, що може бути предметом перегляду даного рішення в апеляційному порядку у разі подання ним на це рішення апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, і за відсутності зазначених обставин у сукупності, підстави для скасування заочного рішення у розумінні до положень ст. 288 ЦПК України відсутні, тому заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 261, 284-289 ЦПК України, суд, -
Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Казанцеву Станіславу В'ячеславовичу строк на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2014 року, ухваленого у цивільній справі № 200/15958/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Казанцева Станіслава В'ячеславовича про перегляд заочного рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2014 року, ухваленого у цивільній справі № 200/15958/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного без задоволення.
Суддя Т.О. Кудрявцева