Справа № 201/4745/25
Провадження № 2-о/201/178/2025
24 квітня 2025 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
21 квітня 2025 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на наступне.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Так, ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 квітня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі № 201/4736/25 (провадження № 2-о/201/176/2025) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення, а отже у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська вже перебуває справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
Враховуючи те, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська вже перебуває справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова