Справа № 175/1787/25
Провадження № 2/175/411/25
Іменем України
"30" квітня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Шаповалову Наталію Вікторівну, звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27.05.2020 року між сторонами був укладений договір позики, нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за №361. Відповідно до умов договору позивач передав у власність відповідачу грошові кошти у розмірі 70000 грн, а відповідач зобов'язався повернути суму позики 27.02.2021 року. Відповідач умови укладеного договору позики не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 79556 грн 71 коп., яка складається з суми позики - 70000 грн, інфляційних втрат - 7468 грн 22 коп. та 3 % річних - 2088 грн 49 коп.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду.
Прдставник позивача в судове засідання не з'явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за адресою його проживання. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
27.05.2020 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., зареєстрований у реєстрі за №361.
У п. 2 договору сторони погодили, що договір позики є безпроцентним, а остаточний розрахунок щодо повернення коштів має бути здійснено не пізніше 27.02.2021 року у м. Дніпро готівкою.
Згідно п. 3.1., своїм підписом позичальник підтвердив факт отримання ним грошей у сумі 70000 грн до підписання цього договору.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
При цьому письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дослідивши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши докази, суд доходить висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання за договором позики від 27.05.2020 року не виконав і не повернув позичальнику позику у сумі та у строк, визначений договором, у зв1язку з чим вимога про стягнення суми позики є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зазначеною статтею визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, надавши оцінку доказам, суд доходить висновку, що позовна заява, з урахуванням уточнення вимог, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2025 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 15000 грн.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 27, 81, 89, 265, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) суму боргу за договором позики від 27.05.2020 року у розмірі 79556 грн 71 коп. (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість гривень сімдесят одна копійка)
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) та витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т. С. Журавель