ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/822/24
Позовне провадження Провадження № 2/170/39/25
Шацький районний суд Волинської області
29 квітня 2025 року сел. Шацьк
Шацький районний суд Волинської області у складі головуючого судді Стрілець Н.В., за участю секретаря судових засідань Турич Т.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Клімук Н.А., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача адвоката Кирилюк-Гуж Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Шацьк в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом. Позов обґрунтовано тим, що 16 серпня 1998 року відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції у Волинській області було зареєстровано шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №6. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_4 . Подружжю видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 листопада 2007 року. В даному шлюбі у подружжя неповнолітніх дітей немає. Позивач зазначає, що фактичні шлюбні відносини між нею та відповідачем припинені. Тривалий час відповідач застосовував фізичне насилля, що змушувало її звертатись до поліції за захистом. Крім цього, відповідач без її згоди змінив замок від вхідних дверей будинку, а тому вона та повнолітні діти не мають можливості вільно заходити до житлового будинку. Через неправомірну поведінку відповідача вона боїться залишатись в одному будинку, оскільки існує реальна загроза її здоров'ю. Кожен з подружжя має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. За таких обставин, вважає, що збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити її інтересам. Сімейне життя з відповідачем не склалось, адже виявилось, що вони зовсім різні люди. Позивач намагалась зберегти сім'ю, але все виявилось марним. Відповідач не бажає розірвати шлюб у позасудовому порядку, що спонукало її звернутись з даним позовом до суду. Позивач переконана, що за викладених обставин збереження шлюбу, подальше спільне життя та примирення з відповідачем неможливе, тому просить суд позов задовольнити, шлюб розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву у якому зазначив наступне. Сім'я фактично перестала існувати ще в 2019 році, проте він ніколи не заперечував щодо розірвання шлюбу у позасудовий спосіб - через органи ЗАГС (спільні неповнолітні діти відсутні), але позивач навіть не просила його про це, а відразу звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу. Він не притягувався до відповідальності за насильство, ніколи не чинив перешкод позивачу у користуванні їх спільним будинком, до якого є чотири рівнозначні входи, а заміна поломаного замка на одних з дверей ніяк не перешкоджала їй входити до будинку, тим більше що така заміна відбулась більше чотирьох років назад. Він ніколи не примушував і не примушує позивача проживати з ним у шлюбі, ніколи не чинив їй перешкоди на припинення шлюбу юридично у позасудовому порядку. Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила позов задовольнити. Відповідач ОСОБА_2 не заперечував щодо розірвання шлюбу. Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заслухавши пояснення позивача, відповідача, їх представників, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав. Судом установлено, що 16 серпня 1998 року відділом реєстрації актів цивільного стану Любомльського районного управління юстиції Волинської області було зареєстровано шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №6. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_5 . Подружжю видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 19 листопада 2007 року (арк. 4). В даному шлюбі у подружжя неповнолітніх дітей немає. Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Не підлягають доказуванню, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього кодексу. Позивач ОСОБА_1 скористалася даним правом та звернулася до суду з указаним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, оскільки не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу. Судом встановлено, що подружжя перебували в режимі роздільного проживання з 2019 року (не мали спільного побуту, спільного бюджету, кожен мав своє окреме життя). Згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. З урахуванням установлених обставин суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення, відповідач в цілому не заперечує з приводу розірвання шлюбу. Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Проаналізувавши обставини справи, дослідивши письмові докази, враховуючи те, що сімейне життя подружжя не склалося, шлюбні відносини між сторонами припинено, кожен з них проживає окремо, спільного бюджету та домашнього господарства сторони не ведуть, сім'я існує формально, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов задовольнити, шлюб розірвати, прізвище позивача після розірвання шлюбу слід залишити ОСОБА_4 . На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1 211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок). На підставі статей 104, 105, 106, 110, 112, 113 СК України, керуючись статтями 81, 141, 206, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд у х в а л и в:
Позов задовольнити повністю. Шлюб між подружжям громадянами України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 16.08.1998 року Столино-Смолярською сільською радою Любомльського району Волинської області, актовий запис №6, розірвати. Прізвище позивача ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_4 . Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок). На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення виготовлено 30.04.2025
Суддя /підпис/ Н.В.Стрілець
Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Стрілець