Справа № 169/1146/24
Провадження № 3/169/218/25
30 квітня 2025 року селище Турійськ
Суддя Турійського районного суду Волинської області Ковальчук О. В., за участю секретаря судового засідання Гаврилюк Н.В., захисника Мурая В.А., інспектора Цюпака М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , працюючого вчителем трудового навчання закладу загальної середньої освіти «Ліцей № 7 м. Ковеля»,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
25 листопада 2024 року о 07 годині 36 хвилини ОСОБА_1 керував по вулиці Ковельській в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області автомобілем марки «Opel Corsa», державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкофор 507, тест № 00151. Результат огляду - 0,43%. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9А Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, причини своєї неявки суду не повідомив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мурай В. А. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, яке у судовому засіданні підтримав. Арґументуючи свої доводи вважає, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення (надалі - протокол), передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення складено з порушенням вимог, передбачених цим Кодексом, матеріали справи не містять належних доказів вчинення порушення. Зокрема, для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП поліцейський має зафіксувати на службову відеокамеру рух транспортного засобу та особу, яка ним керує. Однак в матеріалах справи відсутні належні докази керування ОСОБА_1 автомобілем та його зупинки саме 25 листопада 2024 року. На відео зафіксовано лише факт спілкування останнього з працівником поліції. Крім того вважає, що освідування його підопічного проведено з порушенням, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), особа, буде вважатися такою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, в разі наявності алкоголю в крові більше 0,2 %. Разом з тим, крові на дослідження у ОСОБА_1 ніхто не брав, а дослідження проводилось на рівень алкоголю в повітрі за допомогою газоаналізатора, що непередбачено жодною нормою в законодавстві України. Крім того, із відеозапису нагрудної камери поліцейського слідує, що доказів керування ОСОБА_1 , 25 листопада 2024 року о 07 годині 36 хвилин, транспортним засобом немає, так як дата та час початку відеозапису - 04 квітня 2022 року 20 година 41 хвилина. Ще одним доказом порушення порядку складення адміністративного протоколу щодо свого підзахисного захисник Дембровського Р. М. вважає наступне. В протоколі прізвище поліцейського та підпис поліцейського, який складав відповідний протокол вказано ОСОБА_2 , в той час як оформленням відповідних матеріалів займався інший інспектор, про що свідчить долучений до матеріалів справи відеозапис. А тому, на підставі наведеного просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні інспектор Ковельського РУП ОСОБА_2 підтвердив факти, наведені в протоколі, пояснив, що був на чергуванні з напарником ОСОБА_3 оформленням матеріалів відносно ОСОБА_1 займався його колега з яким працювали того дня в групі. Підпис в протоколі його, інші документи підписані ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до приписів статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 2.5 Розділу 2 Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, визначено порядок і послідовність дій поліцейського при проведенні огляду на стан сп'яніння і підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею255 цього Кодексу.
Таким чином, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 181504 від 25 листопада 2024 року; тестуванням на алкоголь за допомогою приладу Алкофор 507, тест № 00151 від 25 листопада 2024 року, результат якого - 0,43%; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 листопада 2024 року; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано результат огляду: проба позитивна - 0,43%; розпискою ОСОБА_1 від 25 листопада 2024 року про зобов'язання не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, в якому зафіксовано наступне.
Під час патрулювання працівниками поліції в селищі Турійськ Ковельського району Волинської області було зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . При спілкуванні працівник поліції помітив у водія ознаки алкогольного сп'яніння: відчув запах алкоголю з ротової порожнини, а тому запропонував водію пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу було проведено такий огляд за допомогою приладу Алкофор 507, результат якого позитивний і становить 0,43%. Після цього, на водія ОСОБА_1 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Поряд з цим, в протоколі про адміністративне правопорушення та в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 поставив власноручний підпис про згоду з результатом огляду та керуванні ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, зокрема вказав, що вживав спиртні напої напередодні. Крім того, будь яких заперечень, письмових пояснень та заяв щодо неправомірних дій працівників поліції стосовно нього, спростування того факту, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не подавав. А тому, суддя вважає, що заява захисника Мурая В. А. про закриття провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, та надані письмові пояснення в ній є необґрунтованими, а тому до уваги їх не бере, оскільки вони повністю спростовуються дослідженим під час судового розгляду відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оскільки при проведенні освідування ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп'яніння та складанні відповідних матеріалів справи працівники поліції діяли в межах своєї компетенції та відповідно до вимог діючого законодавства.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, оскільки ним зафіксовані реальні дані, які не носять суб'єктивного характеру та дозволяють відновити послідовність подій, що дійсно відбулися, не можуть бути спростовані та мають істотне значення для розгляду справи. Невірна дата та час, на що посилається захисник, жодним чином не спростовує наявності в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Щодо технічного збою в портативному нагрудному реєстраторі поліцейського до матеріалів справи долучено відповідний рапорт з поясненням.
Посилання захисника на положення Віденської Конвенції Про дорожній рух від 08.11.1968 не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до національного законодавства України - Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (п.7 Розділу ІІ) установлення стану алкогольного сп'яніння фактично встановлюється, якщо цифровий показник більше 0,2‰ алкоголю в крові. Тобто, національним законодавством передбачені спеціальні положення щодо допустимого рівня вмісту алкоголю в крові, що є несумісним із керуванням транспортним засобом.
Переконливих доводів, які б спростовували викладені обставини в матеріалах справи і були безумовними підставами для закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, захисником не наведено і при розгляді справи не встановлено.
Наведені вище та усі інші твердження сторони захисту не спростовують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Своїми діями, які виразились керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно статті 17 Кодексу України про адміністративні правопорушення у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд дійшов висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції статті.
Згідно статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються й інші обставини, які судом не можливо врахувати при призначенні покарання, оскільки в справі відсутні підтверджуючі документи.
Порушення частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору у справах про адміністративні правопорушення встановлено в сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись статтями 1, 17, 24, 33, 34, 35, 40-1, 130, 221, 251, 266, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
На підставі частини першої статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О. В. Ковальчук