Справа №: 164/715/25
п/с: 2/164/677/2025
30 квітня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Ониска Р.В.,
при секретарі Наумик Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі - Національної служби здоров'я України, Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне некомерційне підприємство "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого, -
Камінь-Каширська окружна прокуратура Волинської області в інтересах держави в особі: Національної служби здоров'я України, Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне некомерційне підприємство "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області звернулась з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 8 827 гривень 20 копійок. Свої вимоги обґрунтували тим, що 05 січня 2025 року, близько 18 години 30 хвилин, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт в житловому будинку що за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого ОСОБА_2 , на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар ножем ОСОБА_1 в ділянку лівого стегна, внаслідок чого заподіяв їй тілесне ушкодження, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. В подальшому, ОСОБА_1 , переслідуючи мету самозахисту та припинення протиправних дій потерпілого (нападника ОСОБА_2 ), невірно оцінивши небезпечність посягання та обстановку захисту, маючи при цьому реальну можливість залишити місце конфлікту та захистити свої інтереси без заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, перевищуючи межі необхідної оборони, взяла з дивану кухонний ніж та умисно нанесла ним один удар потерпілому в ділянку грудної клітки, внаслідок чого спричинила ОСОБА_2 тілесне ушкоджения у вигляді проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням внутрішньої грудної артерії і розвитком пневмогемотораксу, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні 31.01.2025 скеровано на розгляд до Маневицького районного суду. Вироком Маневицького районного суду від 18.02.2025 року у справі № 164/281/25 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України та призначено відповідне покарання. Вказаний вирок суду набрав законної сили. Відповідно до інформації КНП «Маневицька БЛ» Маневицької селищної ради від 20.02.2025 розмір витрат на лікування потерпілого становить 8 827,20 грн, із яких 7 079.91 грн кошти НСЗУ, 1 747,29 грн - місцевого бюджету.
Згідно інформації КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради від 20.02.2025 № 390/01-11/2-25 вартість лікування хворого, що була оплачена за рахунок коштів згідно договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, в січні 2025 року становила 980,80 грн (за один день), кількість проведених потерпілим ліжко-днів складає 9 днів, в цілому за вказаний період витрачено на лікування ОСОБА_2 кошти в сумі 8827,20 грн (9 днів х 980,80 грн - 8 827,20 грн). Загальна сума коштів, витрачених Національною службою здоров'я на лікування потерпілого становить 7079,91 грн. Загальна сума коштів, витрачених органом місцевого самоврядування на лікування потерпілого становить 1 747,29 грн. Загальна сума боргу відповідача за лікування потерпілого складає 8 827.20 грн. Вказані кошти на даний час в добровільному порядку не відшкодовано.
Прокурор Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури у судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити.
Представник Національної служби здоров'я України у судове засідання не з'явилися будучи належним чином повідомленим про розгляд даної справи, про причини неявки суд не повідомили.
Представник Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області подав в суд заяву по розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне некомерційне підприємство "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області подала в суд заяву по розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася будучи належним чином повідомленою про розгляд даної справи, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Враховуючи те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача - прокурора Камінь-Каширської окружної прокуратури, представників Національної служби здоров'я України, Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне некомерційне підприємство "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської областіта відповідача ОСОБА_1 .
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 1166 Цивільного Кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 ст. 127 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь - яка інша фізична чи юридична особа має право на будь - якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства (ч. 7 ст. 128 КПК України).
Згідно з ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
У п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.
Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.
Згідно п. 4 вищезазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.
Статтями 12, 14, 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено, що охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямків державної діяльності. Реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи державної влади, а безпосередньо охорону здоров'я населення забезпечують лікувально-профілактичні, санаторно- профілактичні та інші заклади. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у комунальній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За приписами частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт З частини другої статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Підстави представництва прокурором інтересів держави з'ясовуються насамперед судом першої інстанції, який має досить широкий розсуд (дискрецію) в оцінці підстав звернення прокурора.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
В обґрунтування правомірності використання представницьких повноважень при зверненні з даним позовом, необхідно зазначити, що потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради в період з 05.01.2025 по 14.01.2025, однак ні уповноваженими особами Маневицької селищної ради, ні КНП "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради, ні НСЗУ із вказаного часу не було здійснено жодних дій для захисту та відновлення порушених інтересів держави, повернення до бюджету коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, що свідчить про неналежне здійснення ними захисту інтересів держави.
З урахуванням викладеного, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне некомерційне підприємство "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, вбачаючи наявність порушень інтересів держави внаслідок несплати з боку відповідача витрат на лікування, які понесені закладами охорони здоров'я, які фінансуються за рахунок місцевого бюджету, діє в межах повноважень визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Звернення керівника окружної прокуратури до суду з позовом у даному випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість в даному випадку стягнути на користь держави кошти, витрачені лікувальним закладом на лікування особи, потерпілої від кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами частини третьої статті 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред'являтися за місцем заподіяння шкоди.
Судом встановлено, що відповідачем вчинено кримінальне правопорушення в житловому будинку що за адресою: АДРЕСА_1 , в зв'язку із цим, позов подано до Маневицького районного суду, тобто за місцем заподіяння шкоди відповідачем.
Відповідачем ОСОБА_1 відповідно до ст. 81 ЦПК України не подано до суду будь-яких належних доказів, що свідчать про неправильність представленого позивачем розрахунку суми завданої шкоди, а також про безпідставність заявлених позовних вимог, а навпаки позовні вимоги визнано повністю.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню витрати на лікування потерпілого в сумі - 8 827 гривень 20 копійок, як шкоди заподіяної злочином.
Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 15-16, 22, 1166, 1206 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) кошти витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 від кримінального правопорушення в сумі 8 827 (вісім тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 20 копійок, які перерахувати: в сумі 7 079 (сім тисяч сімдесят дев'ять) гривень 91 копійок в дохід Державного бюджету (на розрахунковий рахунок UA 978999980313080115000026011 отримувач ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (СДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України), та в сумі 1 747 (одна тисяча сімсот сорок сім) гривень 29 копійок - в дохід місцевого бюджету (розрахунковий рахунок UA 568999980314030544000003560 код класифікації доходів бюджету 24060300, одержувач платежу: ГУК у Волинській області (смт. Маневичі), кол одержувача 38009371, код платежу 24060300).
Стягнути з ОСОБА_1 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору на користь держави з зарахуванням до спеціального фонду Державного бюджету України, згідно ст. 9 ЗУ «Про судовий збір».
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Позивач: в особі - Національної служби здоров'я України, місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422;
в особі Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, місцезнаходження: 44601, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 30, Камінь-Каширського району Волинської області.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог - Комунальне некомерційне підприємство "Маневицька багатопрофільна лікарня" Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, місцезнаходження: 44601, смт. Маневичі, вул. Незалежності, 1, Камінь-Каширського району Волинської області,код ЄДРПОУ 01983186.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області Ониско Р.В.