постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
01 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 341/313/22
провадження № 51-3980км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року у кримінальному провадженні № 12020090140000004 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Курів Івано-Франківського району Івано-Франківської області, мешканця с. Поділля цього ж району та області,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
За вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2024 року, залишеним без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року, ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні та виправдано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з недоведеністю вчинення кримінальних правопорушень.
Вирішено долю речових доказів.
Відмовлено у задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудком» (далі - ТОВ «Фудком», товариство).
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався в заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві) в особливо великих розмірах та у набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі у здійсненні фінансової операції, знаючи, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом, вчинених за наступних обставин.
03.02.2015 відповідно до наказу № 12-к ОСОБА_6 був призначений фінансовим директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибгосп Бурштинський» (далі - Рибгосп), а 02.01.2018 його призначено виконуючим обов'язки директора Рибгоспу до 31.12.2018.
Навесні 2018 року до ОСОБА_6 звернулись представники ТОВ «Фудком» з питанням про заготівлю та постачання їм Рибгоспом упродовж 2018-2019 років живої риби, а саме 55 000 кг коропа і 13 000 кг товстолоба.
ОСОБА_6 , знаючи наперед, що забезпечити виконання цієї пропозиції Рибгосп не зможе, приховуючи відомості щодо режиму рибогосподарської експлуатації, запевнив представників ТОВ «Фудком» про можливість заготівлі та постачання їм необхідної кількості живої риби та переконав представників цього товариства укласти договір контрактації сільськогосподарської продукції.
12.07.2018 між Рибгоспом та ТОВ «Фудком» був укладений договір контрактації сільськогосподарської продукції № 4600044483 за умовами якого Рибгосп зобов'язувався заготовити (виробити) для товариства та передати у власність останнього вказану продукцію, а саме 55 000 кг коропа (загальною вартістю 2 475 000 грн) та 13 000 кг товстолоба (загальною вартістю 286 000 грн) у необхідній кількості та асортименті до 31 грудня 2019 року.
На виконання умов договору ТОВ «Фудком» 20.07.2018 перерахувало кошти в сумі 2 761 000 грн на рахунок Рибгоспу в ПАТ АБ «Укргазбанк».
Надалі ОСОБА_6 , з метою легалізації (відмивання) грошових коштів одержаних злочинним шляхом 23.07.2018 за допомогою системи дистанційного обслуговування «Інтернет-банкінг», під приводом фінансової допомоги на підставі договору № 1 від 17.07.2018, перерахував ці кошти (2 760 900 грн) з рахунку Рибгоспу на рахунок підконтрольного йому фермерського господарства «Еко-Прод-Люкс» (далі - ФГ «Еко-Прод-Люкс») і розпорядився ними на власний розсуд.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
У поданій касаційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На думку прокурора, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущених судом першої інстанції в частині недотримання стороною захисту вимог ст. 290 КПК та порушення загальних засад змагальності і диспозитивності, передбачених статтями 22, 26 КПК.
Зокрема, 04.01.2024 під час судових дебатів ОСОБА_6 заявив клопотання про дослідження нових доказів у справі щодо проведеного зариблення в Рибгоспі впродовж 2017-2019 років, після чого суд відновив з'ясування обставин та перевірку їх доказами у провадженні і останній у судовому засіданні 22.01.2024 надав суду акти облову, зариблення, контрольного вилову риби у Рибгоспі за 2017, 2018, 2019 роки, які всупереч вимогам ч. 8 ст. 290 КПК стороні обвинувачення та представнику ТОВ «Фудком» відкриті не були.
Звертає увагу на те, що відповідно до умов договору № 4600044483 від 12.07.2018 порядок замовлень продукції, а також обмін документами мав здійснюватися за допомогою сертифікованих EDI провайдерів. Однак посадовими особами Рибгоспу не здійснено реєстрацію підприємства у вказаних системах, що підтверджуєумисел ОСОБА_6 на заволодіння грошовими коштами товариства.
Вважає, що при перегляді вироку судом апеляційної інстанціїне було взято до уваги показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в суді які пояснили, що Рибгосп не мав необхідних потужностей для вирощування вказаної кількості коропа.
Також вказує, що апеляційний суд у своєму рішенні не дав вичерпних відповідей на всі доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення.
Відтак, на переконання прокурора, ухвала апеляційного суду за своїм змістом не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК і підлягає скасуванню.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_9 наводить доводи щодо законності ухвали апеляційного суду і просить залишити це рішення без зміни, а скаргу прокурора без задоволення.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Прокурор в суді підтримав свою касаційну скаргу.
Інші учасники були повідомлені про час і місце розгляду скарги і в своїх письмових заявах просили проводити касаційний розгляд без їхньої участі.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги. Суд касаційної інстанції уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні та достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами ст. 2 КПК завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і особа є винною у вчиненні цього злочину.
Відповідно до положень ст. 17 КПК ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.
Статтею ст. 91 КПК передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення). Згідно з вимогами ч. 2 ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Висновок суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_6 інкримінованих злочинів та необхідність його виправдання зроблений на підставі ретельного аналізу доказів, зібраних у кримінальному провадженні й досліджених в судовому засіданні, зміст яких детально наведений у вироку, яким цей суд дав належну правову оцінку. Приймаючи таке рішення, районний суд дотримався критеріїв доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
Зокрема, такого висновку суд першої інстанції дійшов на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: показань виправданого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 ; протоколів: тимчасового доступу від 11.06.2020 (проведеного в ТОВ, до документів щодо укладення договору контрактації з Рибгоспом), проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10.11.2021 (під час яких було зафіксовано розмови між ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та адвокатом), огляду від 22.11.2021 (оглянуто документи (рух коштів тощо), які становлять банківську таємницю ТОВ «Фудком»), від 22.11.2021 (оглянуто документи (рух коштів тощо), які становлять банківську таємницю Рибгоспу), від 23.11.2021 (оглянуто документи (рух коштів тощо), які становлять банківську таємницю ФГ «Еко-Прод-Люкс»), обшуку домоволодіння та автомобіля ОСОБА_6 від 18.10.2021, обшуку майнового комплексу ДП «Рибне господарство «Галицький»» від 28.10.2021, обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_11 від 28.10.2021 (бухгалтер Рибгоспу) та інших письмових доказів: договору контрактації між ТОВ «Фудком» та Рибгоспом від 12.07.2018, договору № 1 від 10.07.2018 між Рибгоспом та ФГ«Еко-Прод-Люкс», договору поворотної фінансової допомоги укладеного між Рибгоспом та ФГ «Еко-Прод-Люкс» від 17.07.2018, актів зариблення та облову за 2018 рік, відомостей про результати контрольного лову за 2018 та 2019 роки та інших письмових доказів у своїй сукупності.
Дослідивши усі докази, надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, та оцінивши їх на предмет належності і допустимості, а сукупність зібраних доказів - на предмет достатності, суд першої інстанції дійшов переконливого висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу інкримінованих злочинів та наявність між Рибгоспом та ТОВ «Фудком» цивільно-правових відносин з приводу невиконання договору контрактації від 12.07.2018.
Не погодившись із таким висновком суду прокурор оскаржила вирок в апеляційному порядку.
Апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов'язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Згідно з вказаною нормою апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом неповністю або з порушенням.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою прокурора апеляційний суд ретельно перевірив наведені в ній доводи, які є аналогічними тим, що наведені в касаційній скарзі, з урахуванням позиції сторін, умотивовано відмовивши у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів у справі через відсутність для того правових підстав, оскільки всі докази були ретельно досліджені місцевим судом та оцінені у вироку відповідно до вимог кримінального процесуального закону (т. 5, а. к. п. 144-148).
Як неодноразово вказував у своїх рішеннях ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (справа Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; окрім того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (справа Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland).
Зважаючи на той факт, що докази здобуті органом досудового розслідування, а також ті, що були надані в суді стороною захисту, були предметом ретельного дослідження в суді першої інстанції та аналізу в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора не містить належного обґрунтування, щодо недопустимості чи/або неналежності доказів наданих стороною захисту, а є лише позицією сторони обвинувачення, то Верховний Суд не вбачає підстав для їх повторного аналізу.
Обґрунтованими є висновки судів обох інстанцій в судових рішеннях про те, що за встановлених місцевим судом обставин стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що укладаючи у липні 2018 року договір контрактації ОСОБА_6 заздалегідь знав, що не зможе його виконати і що саме він переконав ТОВ «Фудком» підписати цей договір.
На підставі досліджених доказів судами було встановлено, що з весни 2018 року Рибгосп мав необхідну кількість зарибку для виконання умов договору. Окрім того, підписанню договору передувала ретельна перевірка надійності постачання живої риби службою безпеки вказаного товариства. Після укладення договору та отримання коштів ОСОБА_6 вживалися відповідні заходи для обліку, вирощування, вимірювання та годування риби коропа і товстолоба в усіх потужностях Рибгоспу - водоймі-охолоджувачі Бурштинської ТЕС, а також садках і ставках підприємства.
В умовах договору контрактації № 4600044483 від 12.07.2018 ТОВ «Фудком» не було обумовлено жодних вимог щодо конкретної (чітко визначеної) ваги коропа та товстолоба, який мав бути вирощений та поставлений замовнику (т. 2, а. к. п. 212-222).
Усупереч доводів прокурора в касаційній скарзі, на виконання умов договору восени 2019 року Рибгосп розпочав постачання живої риби ТОВ «Фудком», однак лише товстолоба і в невеликій кількості (на вимогу товариства). Коропа не постачав, так як останнє вимагало, щоб короп був вагою понад 800 г, а на осінь 2019 року його вага становила лише близько 400-450 г, що відповідає нормі, однак поставлені товариством вимоги ускладнювали виконання умов договору.
Щодо показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 то Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Всупереч доводам касаційної скарги прокурора, допитаний судом першої інстанції в судовому засіданні 08.02.2024 свідок ОСОБА_7 показав, що до травня 2018 року працював головним рибоводом Рибгоспу. Коли звільнявся, було зариблено лінії № 2 і 3, а також три ставки, риби було багато. Підтвердив, що протягом 2018-2019 років Рибгосп мав можливість виростити 55 тон коропа і 13 тон товстолоба. Зазначив, що потужності Рибгоспу дозволяли виростити і значно більше риби (т. 5, а. к. п. 94-98).
Показання свідка ОСОБА_8 стосуються лише подій, які відбувалися навесні 2020 року та після, оскільки саме у цей час вона придбала 25 % акцій Рибгоспу, відтак остання не була свідком подій, які відбувались впродовж 2018-2019 років. Окрім того, ОСОБА_8 придбала акції підприємства після спроби протизаконної зміни керівництва Рибгоспу в кінці 2019 на початку 2020 років (під час рейдерського захоплення).
Згідно з показаннями свідків, після скасування Міністерством юстиції України 02.06.2020 реєстраційних дій від 19.11.2019, 27.02.2020 та 28.02.2020, пов'язаних із зміною складу засновників Рибгоспу, було виявлено нестачу майна, його пошкодження та дефекти, а також розкрадання маточного матеріалу, ремонтного молодняка тощо.
Суд погоджується з правильністю висновків апеляційного суду в ухвалі про безпідставність доводів апеляційної скарги прокурора стосовно порушення судом першої інстанції вимог ч. 8 ст. 290 КПК щодо відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження, оскільки згідно з вимогами кримінального процесуального закону судовий розгляд здійснюється відповідно до принципу змагальності сторін, за правилами якого кожна зі сторін самостійно доводить правильність її правової позиції та надає суду відповідні докази на підтвердження своїх доводів.
Потерпілою стороною судові рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалися.
Докази, надані стороною захисту в судовому засіданні 22.01.2024 були відкриті стороні обвинувачення, яка підтвердила їх отримання, та ретельно досліджені судом під час відкритого змагального процесу і долучені до матеріалів кримінального провадження (т. 5, а. к. п. 69-89, 94-98).
Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Під час судового розгляду кримінального провадження в судах обох інстанцій було створено необхідні умови для реалізації сторонами їхніх прав та додержання принципів змагальності й диспозитивності, закріплених у статтях 22, 26 КПК. Сторони користувалися рівними правами та свободою в наданні доказів, дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом.
За встановлених судами обох інстанцій обставин, з урахуванням доказів наданих сторонами та ретельно досліджених місцевим судом у судовому засіданні під час відкритого судового процесу, їхні висновки у судових рішеннях про недоведеність вчинення ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень є повністю обґрунтованими та правильними.
Ухвала апеляційного суду у справі є належно обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК, у ній наведено відповідні мотиви з яких виходив цей суд і положення закону, якими він керувався ухвалюючи своє рішення.
Наведені прокурором у касаційній скарзі доводи не спростовують правильність викладених у ній висновків і не ставлять під сумнів законність цього рішення.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть бути підставами для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_6 без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді :
____________________ __________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3