25 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 524/6944/19
провадження № 51 - 1509 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
вивчивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року (11-сс/814/164/25),
установив:
Ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 08 січня 2025 року (ЄУН 524/6944/19) було відмовлено
у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області щодо нерозгляду клопотань потерпілої від 20 грудня 2024 року про: ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019170090000200; приєднання доказів до матеріалів цього провадження; ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання щодо відсторонення дізнавача ОСОБА_5 , та нездійснення вказаних вище дій; неврахування судових рішень у справі та невручення повідомлення про підозру АТ «Полтаваобленерго»; невинесення прокурором постанови за результатами розгляду клопотань потерпілої сторони.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року (провадження № 11-сс/814/164/25) закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду
м. Кременчук від 08 січня 2025 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вказану ухвалу апеляційного суду, яку також долучає до своєї касаційної скарги, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог указує на те, що апеляційний суд безпідставно закрив апеляційне провадження, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру підлягає апеляційному оскарженню. Указує, що в оскарженій ухвалі не надано відповідей на всі доводи її апеляційної скарги, яку, у свою чергу, апеляційний суд не надсилав усім учасникам провадження. Також зазначає, що апеляційним судом не було ознайомлено ні її як потерпілу, ні потерпілого ОСОБА_6 про права та обов'язки.
Також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Перевіривши касаційну скаргу та додане до неї судове рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Так, згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 та ч. 3
ст. 307 КПК.
Проте ухвала слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 08 січня 2025 року, яка винесена за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області не відноситься до ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Твердження ОСОБА_4 про можливість оскарження такої ухвали в апеляційному порядку з огляду на положення ч. 2 ст. 309 КПК є необґрунтованими зважаючи на наступне.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_4 на те, що скарга в частині невручення повідомлення про підозру по суті оспорює можливу недостатність процесуальних дій з боку органу досудового розслідування або прокурора. Це форма бездіяльності, яка підлягає оскарженню в межах
ст. 303 КПК, але рішення слідчого судді за результатами розгляду такої скарги не входить до переліку тих судових рішень, які можна оскаржити в апеляційному порядку. Проте є виняток: якщо йдеться не про невручення, а про оскарження самого повідомлення про підозру, тобто коли воно вже вручено, і особа заявляє про незаконність повідомлення як такого, - тоді відповідно до ч. 3 ст. 307 та ч. 2
ст. 309 КПК таке рішення може бути предметом апеляційного оскарження.
Разом із тим,ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою на вказане рішення слідчого судді, яке не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції, за якою суд апеляційної інстанції помилково відкрив апеляційне провадження.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеного в ухвалі від 19 лютого 2020 року (справа
№ 569/17036/18; провадження № 51 - 598 кмо 19), якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Таким чином, апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про закриття апеляційного провадження помилково відкритого за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду
м. Кременчук Полтавської області від 08 січня 2025 року, оскільки апеляційне оскарження такої ухвали не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Посилання ОСОБА_4 на те, що апеляційний суд не надав відповіді на доводи її апеляційної скарги, не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, з огляду на те, що апеляційний суд не мав процесуального обов'язку надавати оцінку доводам апеляційної скарги по суті, оскільки встановлення факту неможливості апеляційного перегляду судового рішення виключає необхідність здійснення подальшого розгляду скарги. Відповідно й надсилати таку апеляційну скаргу іншим учасникам цей суд не мав необхідності, як і ознайомлювати їх з правами та обов'язками.
З урахуванням наведеного, підстав для задоволення касаційної скарги
ОСОБА_4 не вбачається.
Що стосується порушеного нею питання про передачу кримінального провадження на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, слід указати на таке.
Зі змісту статей 434-1, 434-2 КПК убачається, що питання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду може бути вирішено лише після відкриття касаційного провадження.
Передумовою направлення кримінального провадження до Великої Палати Верховного Суду є встановлені обставини, які свідчать про те, що оскаржуване судове рішення є предметом касаційного розгляду.
Таким чином, оскільки колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті касаційного провадження, через відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, то відповідно немає підстав для передачі провадження на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428, ст. 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою
ОСОБА_4 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 06 березня 2025 року (11-сс/814/164/25) через відсутність підстав для її задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3