Постанова
Іменем України
24 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 523/1854/22
провадження № 51-4490км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 червня 2024 року в кримінальному провадженні № 42021163040000065 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки с. Осички Савранської селищної громади Подільського району Одеської області,жительки АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК, та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі семисот п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 12 750,00 грн.
2. Цим же вироком засуджено за ч. 4 ст. 354 КК ОСОБА_7 , на судові рішення щодо якої касаційні скарги не подано.
3. Оскарженою ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 задоволено частково. Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 16 травня 2023 року в частині визнання ОСОБА_6 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК, та в частині стягнення судових витрат скасовано. Кримінальне провадження
№ 42021163040000065 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК, закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати. У решті зазначений вирок залишено без змін.
4. Згідно з вироком станом на жовтень 2021 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кожна окремо, обіймали в КНП «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 5» Одеської міської ради (далі - медичний центр) посади відповідно лікаря загальної практики - сімейного лікаря та сестри медичної, що не наділені повноваженнями службової особи в розумінні примітки 1 до ст. 364 КК.
5. Відповідно до положень посадової інструкції лікаря загальної практики - сімейного лікаря від січня 2019 року ОСОБА_6 керується законодавством в сфері охорони здоров'я, провадить вакцинацію, призначає медичні процедури, стежить за лікуванням, контролює роботу підпорядкованого середнього медичного персоналу, а також несе відповідальність за якість надання первинної лікувально - профілактичної допомоги, своєчасність та якість ведення медичної документації, а також за вчинення правопорушень.
6. Відповідно до положень посадової інструкції сестри медичної від 02 січня
2019 року ОСОБА_7 здійснює діяльність під керівництвом лікаря загальної практики - сімейного лікаря, проводить лікувальні процедури, застосовує лікарські засоби, проводить щеплення та несе відповідальність за невиконання, несвоєчасне виконання посадових обов'язків, а також за вчинення правопорушень.
7. Близько 15:00 06 жовтня 2021 року до ОСОБА_7 за допомогою програми «Telegram» звернувся раніше знайомий ОСОБА_9 з проханням отримання для ОСОБА_10 сертифікату вакцинації від «Covid-19» без проведення фактичної вакцинації, на що ОСОБА_7 , будучи обізнаною про те, що саме ОСОБА_6 уповноважена в медичному центрі на видачу сертифікатів вакцинації та внесення відповідних відомостей до медичної інформаційної системи для закладів охорони здоров'я та медичного порталу для пацієнтів України «Helsi» (далі - система «Helsi»), продовжуючи реалізацію попередньо досягнутої домовленості з останньою особою, повідомила ОСОБА_9 про необхідність перерахування грошових коштів в сумі
2 000,00 грн на емітовану на ім'я ОСОБА_7 в АТ КБ «ПриватБанк» картку № НОМЕР_1 , що було здійснено ОСОБА_10 в якості оплати за проведені фіктивні вакцинації.
8. Після цього за невстановлених досудовим розслідуванням обставини часу та місця ОСОБА_7 передала ОСОБА_6 частину коштів, а остання, без проведення прийому та фактичної вакцинації, використовуючи особистий доступ до системи «Helsi», внесла до неї відомості про вакцинацію
ОСОБА_10 від «Covid-19» 07 жовтня 2021 року та 29 жовтня 2021 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
9. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді. Даючи власний аналіз доказам у кримінальному провадженні, стверджує, що суд апеляційної інстанції дійшов безпідставного висновку про відсутність доказів винуватості ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні. При цьому надав доказам обвинувачення іншу оцінку, відмінну від їх оцінки місцевим судом, безпосередньо не дослідивши цих доказів під час апеляційного провадження, а дослідив лише документи, надані стороною захисту.
10. Зокрема, звертає увагу на те, що апеляційним судом не була допитана обвинувачена ОСОБА_11 , свідки обвинувачення ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , не досліджено повторно протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_6 . Зазначає, що блокнот із логіном та паролем ОСОБА_6 для входу до системи «Helsi»під час обшуку в її робочому кабінеті виявлений не був, тож висновок в Акті про припинення службового розслідування про те, що вони могли бути використані третіми особами, є припущенням.
11. Крім цього, вказує на те, що усупереч вимогам ч. 2 ст. 404 КПК, закриваючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 на реабілітуючих підставах, апеляційний суд не прийняв рішення щодо ОСОБА_11 , яка засуджена за вчинення кримінального правопорушення у співучасті саме з нею.
Позиції інших учасників судового провадження
12. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Мотиви Суду
13. Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
14. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
15. Відповідно до вимог ст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Положеннями ст. 94 КПК встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ - з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
16. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції. Згідно зі статтями 2, 7, 370, 404, 419 КПК при перегляді оспорюваного вироку апеляційний суд, дотримуючись засад кримінального провадження, зобов'язаний ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, з'ясувати, чи повно, всебічно та об'єктивно здійснено судове провадження, чи було у передбаченому вказаним Кодексом порядку здобуто докази обвинувачення, чи оцінено їх місцевим судом із додержанням правил ст. 94 КПК і відповідно до тих доказів, чи правильно було застосовано закон України про кримінальну відповідальність. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції має бути зазначено підстави, на яких її визнано необґрунтованою. Тобто у цьому рішенні слід проаналізувати аргументи скаржника і, зіставивши їх із фактичними даними, наявними у справі, дати на кожен із них вичерпну відповідь.
17. У цьому кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції не повною мірою дотримався зазначених вимог кримінального процесуального закону.
18. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись з обвинувальним вироком суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу на нього, в якій просив цей вирок скасувати та постановити новий, яким визнати її невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 354 КК.
19. Приймаючи рішення про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування вироку щодо ОСОБА_6 із закриттям кримінального провадження щодо неї на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення її винуватості в суді та вичерпанням можливості їх отримати, апеляційний суд виходив із того, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК. Підставою для такого висновку стала встановлена апеляційним судом відсутність у кримінальному провадженні будь-яких доказів, які вказують на безпосередню обізнаність та причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого злочину, оскільки сам по собі факт використання її особистого логіну та паролю, які є ключем доступу до облікового запису до системи «Helsi», та внесення даних про вакцинацію ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не можуть слугувати доказом вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК, саме нею.
20. До таких висновків апеляційний суд дійшов, дослідивши за клопотанням сторони захисту надані нею акт припинення службового розслідування від 15 листопада 2021 року, проведеного адміністрацією медичного закладу, в якому працює ОСОБА_6 , та інформаційних згод оцінки стану здоров'я особи на проведення щеплення ОСОБА_10 від 07 та 29 жовтня 2021 року. При цьому апеляційний суд зазначив, що решта доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, повторному дослідженню не підлягають, оскільки їм не надається інша оцінка, ніж надана у вироку.
21. Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитись з такими аргументами апеляційного суду.
22. Виходячи з принципу безпосередності дослідження доказів, апеляційний суд не вправі дати їм іншу оцінку, ніж та, яку дав суд першої інстанції, якщо ці докази не було досліджено в ході апеляційного перегляду вироку. Недотримання засади безпосередності дослідження доказів призводить до порушення інших засад кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (п. 15 ст. 7 КПК).
23. Так, на обгрунтування своїх висновків апеляційний суд послався на показання ОСОБА_6 в суді першої інстанції про те, що її логін та пароль входу до системи «Helsi» були записані в блокноті, який зберігався у службовому кабінеті, а тому дані до вказаної системи від її імені могла внести будь-яка особа через особистий комп'ютер чи планшет. Також апеляційний суд зважив на відомості в наданому стороною захисту акті про припинення службового розслідування від 15 листопада 2021 року, відповідно до яких файл кваліфікованого електронного підпису знаходиться на робочому комп'ютері сімейного лікаря ОСОБА_6 та є велика ймовірність використання його третіми особами, а логін та пароль знаходились безпосередньо у робочому кабінеті ОСОБА_6 та також могли бути використані третіми особами.
24. Проте сама ОСОБА_6 , а також обвинувачена ОСОБА_11 , засуджена за вчинення злочину у співучасті з нею, які в суді першої інстанції стверджували про непричетність ОСОБА_6 до інкримінованого злочину, однак відмовились повідомити прізвища осіб, яким могли бути відомі логін та пароль входу до системи «Helsi» від імені останньої, апеляційним судом допитані не були. Натомість суд першої інстанції оцінив такі їх показання критично, ввжаючи їх неправдивими та спрямованими на уникнення відповідальності за вчинене. Отже апеляційний суд надав іншу оцінку показанням обвинувачених, відмінну від їх оцінки судом першої інстанції, безпосередньо не допитавши їх у ході апеляційного провадження. Крім цього, закриваючи кримінальне провадження стосовно ОСОБА_6 на реабілітуючих підставах, суд апеляційної інстанції не прийняв жодного рішення стосовно ОСОБА_7 , яка судом першої інстанції була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 354 КК, за співучасті саме з ОСОБА_6 .
25. При цьому поза увагою апеляційного суду залишились дані протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_6 від 04 листопада 2021 року, відповідно до яких блокнот з її логіном та паролем входу до системи «Helsi» безпосередньо у робочому кабінеті обвинуваченої слідчим виявлений та вилучений не був. Зазначений протокол також не досліджувався в судовому засіданні апеляційного суду, так само й інші докази обвинувачення, на які послався апеляційний суд. Відтак усупереч вимогам статей 23, 94 КПК апеляційний суд дослідив докази вибірково, не надавши їм аналізу і оцінки у сукупності з іншими доказами з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення.
26. Такий підхід апеляційного суду не сприяв досягненню завдань кримінального провадження, а викладені в його ухвалі висновки про скасування обвинувального вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 із закриттям кримінального провадження щодо неї на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК є передчасними. У зв'язку із цим є підстави для задоволення вимог касаційної скарги та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
27. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 438, 441, 442 КПК, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 27 червня 2024 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3