29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 211/2629/23
провадження № 61-17076св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому просила визнати місце проживання їх неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею, матір'ю дитини.
Рішенням Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 червня 2024 року позов задоволено.
Визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю дитини - ОСОБА_1 за місцем проживання матері.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким позов залишено без задоволення.
22 грудня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
17 березня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про визначення місця проживання дитини з матір'ю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов