Справа № 161/1631/25
Провадження № 2/161/1617/25
22 квітня 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Антіпової Т.А.,
при секретарі судового засідання - Семеновій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
27.01.2025 позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2000 гривень щомісячно на 5000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Позов обґрунтовує тим, що 20 липня 2013 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 835.
Від даного шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22 червня 2020 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було винесено рішення у справі № 161/7946/20, яким вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей, в твердій грошовій сумі, в розмірі по 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 21 травня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття. Вказаного розміру аліментів не вистачає на забезпечення достатнього рівня утримання двох дітей в умовах сучасності. Відповідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачає прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років -2563, гривень; для дітей від 6 до 18 років в розмірі 3193 гривень.
Повідомляє, що інших дітей чи непрацездатних утриманців у відповідача немає.
На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 13).
10 лютого 2025 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. Із змісту відзиву вбачається, що відповідачем заявлений позов визнається частково. В обґрунтування поданого відзиву посилається на те, що ним сумлінно виконується обов'язок щодо утримання дітей, та ним позивачу висловлено згоду щодо сплати аліментів в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно. При цьому, розмір аліментів, зазначений позивачем, а саме - в сумі 5000 гривень на дитину вважає завищеним та необґрунтованим. Зазначає, що його дохід за період з липня 2024 року по грудень 2024 включно становив 45 826,91 гривень. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити частково та збільшити розмір аліментів з суми по 2 000 гривень на кожну дитину до суми 3 000 гривень на кожну дитину щомісяця.
В судове засідання позивач не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає частково, з підстав та в спосіб, викладених у відзиві, просив проводити розгляду справи за його відсутності (а.с. 28).
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає можливим судове засідання здійснювати у відсутність учасників справи, за наявними матеріалами справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували у шлюбі з 20.07.2013 р., який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 835 (а.с.10-11).
У шлюбі народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).
Судом встановлено, що на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2020 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 21 травня 2020 року та до досягнення старшою дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 року (а.с.10-11).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема ст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що право позивача вимагати зміни розміру аліментів не може заперечуватися, адже визначення розміру присуджених аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим його здійсненням.
Також суд звертає увагу, що з моменту присудження аліментів на утримання дітей з відповідача ОСОБА_2 минуло понад 4 роки. При цьому, позивач обрав стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.
Приймаючи до увагу зміну майнового стану позивача, а також звичайні потреби дітей, зміну економічного становища в державі, мінливість життєвих обставин, наявність підстав для збільшення аліментів не викликають в суду сумніву, та визнаються відповідачем, згідно з поданим письмовим відзивом.
Щодо розміру аліментів, який підлягає зміні, суд звертає увагу на наступні обставини.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку(доходу) платника аліментів.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доходи відповідача ОСОБА_2 за липень 2024 року - грудень 2024 року (включно), вбачається, що відповідач працює на посаді провідного фахівця із стандартизації, сертифікації та якості ДП «НДІ метрології вимірювальних і управляючих систем» та отримує стабільну заробітну плату в розмірі близько 7650 грн. щомісяця (а.с. 20).
При цьому, вирішуючи питання щодо можливості відповідача сплачувати збільшений розмір аліментів, суд враховує розмір його заробітної плати, його добровільне визнання збільшеної суми аліментів на кожну дитину з 2000,00 грн. щомісячно до 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, про що до суду не надходило письмових заперечень з боку позивача.
З урахуванням вимог діючого законодавства, письмових доказів, наявних в матеріалах справи, при визначенні зміни розміру аліментів, що підлягає стягненню, суд враховує той факт, що кожен з батьків є рівним в обов'язку утримання дітей.
У зв'язку з чим, суд вважає, що розмір аліментів, про який просить позивач, а саме - в сумі по 5000,00 гривень на кожну дитину щомісячно, (при цьому, враховуючи презумпцію рівності обов'язку батьків щодо утримання дітей, сума утримання на кожну дитину щомісяця досягне 10 000 гривень) - є надмірним.
В свою чергу, на думку суду, розмір аліментів в твердій грошовій сумі по 3 000,00 гривень на кожну дитину буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, їх фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на належному рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, однак є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітніх дітей.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 84, 105, 110, 112, 113, 180 - 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10-18, 81, 141, 200, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з твердої грошової суми в розмірі 2000,00 гривень на кожну дитину щомісячно, відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 червня 2020 року, на тверду грошову суму в розмірі 3000,00 гривень на кожну дитину щомісячно.
Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення старшою дитиною повноліття.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1 211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду відповідно до частин 1 та 2 ст. 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 квітня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова