Справа № 159/2708/25
Провадження № 2-а/159/169/25
30 квітня 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
29.04.2025 через канцелярію суду позивач ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №1580 від 19.08.2024, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено штраф в розмірі 17000,00 грн (далі- оскаржувана постанова).
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, яку суд відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України має враховувати при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви у цих правовідносинах не передбачають. Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Отже, позивачу за звернення до адміністративного суду із вказаним позовом необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. та надати суду на підтвердження сплати оригінал квитанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами
За змістом ст. 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Частиною 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Вказаній нормі кореспондують положення ст. 289 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строк звернення до адміністративного суду є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У заяві про поновлення строку подачі позовної заяви позивач зазначає, що він дізнався про оскаржувану постанову 22.04.2025, після того як його представник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.12.2024 (ВП № 76748895) у Відділі державної виконавчої служби у м. Луцьку. Копія оскаржуваної постанови на зареєстроване місце проживання позивача не надходила.
У зв'язку з викладеним, позивач вважає, що дізнався про оскаржувану постанову, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2025 (ВП № 76748895) у Відділі державної виконавчої служби у м. Луцьку, а тому строк на звернення до суду ним пропущений з поважних причин.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку на оскарження, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями п. 1 Розділу ІІ Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, протокол складається уповноваженою посадовою особою ТЦК та СП щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також п. 4 Розділу ІІ закріплено обов'язок уповноваженої особи, яка складає протокол, довести під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, зміст ст. 63 Конституції України та роз'яснити права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Вимоги щодо форми та змісту протоколів про адміністративне правопорушення, які складають уповноважені посадові особи ТЦК та СП, закріпленні у Додатку 1 до вищевказаної Інструкції (пункт 2 розділу I), звідки вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення одночасно із роз'ясненням змісту ст. 63 Конституції України і прав та обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється і про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що позивач був присутній при складенні щодо нього уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 1288 від 10.08.2024.
Позивачу під особистий підпис роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено про час, місце і дату розгляду справи (14.00 год 19.08.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 , вул. Грушевського 14, каб. 6). У протоколі є підпис позивача про одержання другого примірника протоколу.
За таких обставин, приходжу до висновку, що позивач безпосередньо був обізнаний про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 розглядається справа про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а також про дату, час і місце розгляду відповідної справи, про що позивач власноручно розписався у протоколі №1288 про адміністративне правопорушення від 10.08.2024.
У позовній заяві не зазначені поважні причини нез'явлення позивача чи його представника на розгляд справи 19.08.2024 на 14.00 год.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.02.2024 у справі № 990/270/23 поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
За таких обставин, слід визнати зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку звернення до суду неповажними. Отримання позивачем копії оскаржуваної постанови не в день її винесення - 19.08.2025, про який позивач достеменно знав, на переконання суду, не є об'єктивно непереборним чинником, які не залежать від волевиявлення позивача і перешкоджали його своєчасному зверненню до суду з адміністративним позовом.
Крім того позивач не зазначив, з які поважні причини існували у продовж 8 місяців - у період з 19.08.2024(день коли було призначено розгляд справи, про що позивач був ознайомлений) по день отримання копії оскаржуваної постанови (22.04.2025), що унеможливлювали для позивача дізнатися про оскаржувану постанову.
Відтак, суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску звернення до суду з позовом, які зазначені у позовній заяві від 25.04.2025.
За правилами ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку, а також надати відповідні докази на їх підтвердження та додати докази сплати судового збору у вказаному вище розмірі.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. 118-123, 160, 161, 166, 169, 171, 243, 248, 256, 293-295 КАС, ст. 268 КУпАП, Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024, суддя
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, наведені в позовній заяві від 25.04.2025.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, про що повідомити позивача, надавши десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
Попередити позивача, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважатиметься неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяР. Я. Смалюх