Справа № 165/743/25
Провадження № 2/156/207/25
Рядок статзвіту № 40
30 квітня 2025 року сел. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Малюшевської І.Є.,
за участю секретаря судового засідання Киці Л.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/743/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
І. Зміст спору
Позивач ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» звернувся з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором мотивуючи позовні вимоги тим, що 23.09.2012 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (надалі - АТ «БАНК ФОРВАРД», який є правонаступником усіх прав ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100232361, відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 3 380,00 грн. на строк 731 день. Відповідачка зобов'язалася повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору, однак термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором.
За розрахунком позивача станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитним договором №103344121 від 15.01.2013 року становить 87 448,28 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 37 089,05 грн.; заборгованість за відсотками - 3 2080,16 грн.; заборгованість за комісією - 18 279,07 грн.
У зв'язку із невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення кредиту, позивач змушений звернутися до суду з цією позовною заявою та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 87 448,28 грн та судові витрати по справі на оплату судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
ІІ. Процесуальні дії у справі
Відповідно до ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 10.03.2025 року до Іваничівського районного суду Волинської області за підсудністю 01.04.2025 надійшла цивільна справа №165/743/25 за позовом ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 03.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятиденний строк на подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, та п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Судом вжито заходів щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, зокрема, ухвалу суду про відкриття провадження у справі скеровано сторонам, відповідачу із позовною заявою та додатками, за місцем його реєстрації, які ОСОБА_1 вручено 17.04.2025 особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення (а.с.98). Строк для подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 встановлено до 28.04.2025.
17.04.2025 року поштовим зв'язком від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву з додатками у двох примірниках, однак жоден з них не підписано відповідачем, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 187 ЦПК України.
Крім того, копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч. 4 ст. 187 ЦПК України), а до відзиву додаються, зокрема, документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (п. 2 ч. 5 ст. 187 ЦПК України). Отже, при поданні до суду відзиву на позовну заяву відповідач зобов'язаний додати до нього, зокрема, доказ направлення відзиву позивачу. Проте, порушуючи вказані вимоги закону, до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи невиконання відповідачем вимог закону щодо підписання відзиву на позовну заяву та ненадання суду доказів направлення копії відзиву на позовну заяву і доданих до нього документів іншим учасникам справи, відзив треба повернути відповідачу без розгляду.
Позатим, клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов таких висновків.
ІІІ. Обставини справи, встановлені судом та застосоване законодавство
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. ст. 77, 79, 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що 23.09.2012 року між ПАТ «Банк Русский Стандарт» (надалі - АТ «БАНК ФОРВАРД», який є правонаступником усіх прав ПАТ «Банк Русский Стандарт» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100232361, відповідно до умов якого Відповідачу було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 3 380,00 грн. на строк 731 день, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.
У рамках проведення крос-кампаній для клієнтів АТ «БАНК ФОРВАРД» шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, програмний комплекс здійснював автоматичну зміну номера кредитного договору, у зв'язку з чим кредитний договір номером №103344121 від 15.01.2013 підв'язаний під кредитну заборгованість породжуючого договору № 100232361 від 23.09.2012 року.
Зміст кредитного договору свідчить про досягнення сторонами згоди відносно всіх істотних умов договору, у тому числі й щодо встановлення процентів. Вказаний договір було підписано відповідачем особисто.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме перерахував грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору, що підтверджується виписками за кредитним договором (а.с.27-68). Про ознайомлення із умовами кредитування та орієнтовною сукупною вартістю споживчого кредиту ОСОБА_1 була ознайомлена під особистий підпис (а.с.19).
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв'язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв'язку із неналежним виконанням позичальником зобов'язання за кредитним договором. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем за кредитним договором №103344121 від 15.01.2013 року становить 87 448,28 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 37 089,05 грн.; заборгованість за відсотками - 3 2080,16 грн.; заборгованість за комісією - 18 279,07 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.
Таким чином, у відповідачки виник обов'язок повернути надані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.
25.07.2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір № GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги (а.с.73-77).
Згідно з вказаним Договором та відповідно до ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «БАНК ФОРВАРД», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103344121 від 15.01.2013 року.
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103344121 від 15.01.2013 року.
Як зазначає позивач, взяті на себе зобов'язання до ОСОБА_1 не виконала належним чином, при цьому позивач направляв 04.03.2025 відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості (зворот а.с.77).
Із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості слідує, що заборгованість відповідача за кредитним договором №103344121 від 15.01.2013 року становить 87 448,28 грн. та складається із: заборгованості за тілом кредиту - 37 089,05 грн.; заборгованості за відсотками - 3 2080,16 грн.; заборгованості за комісією - 18 279,07 грн (а.с.24-26).
Відповідачем проведений позивачем розрахунок заборгованості не спростований, доказів помилковості чи неправильності наданих позивачем розрахунків, а також належного виконання зобов'язань за кредитним договором не надано.
Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до ст. 617 ЦК України.
ІV. Висновки суду
З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» та відповідачем шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора заяви № 100232361 від 27.09.2012 року укладено договір про надання споживчого кредиту. Правовідносини у цій справі регулюються Цивільним кодексом України. Кредитний договір містить інформацію, як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину, та строк на який видані кредитні кошти та процентну ставку, окрім того містить всі істотні умови передбачені законодавством України. При цьому, відповідач був ознайомлений зі всіма істотними умовами кредитного договору.
З матеріалів справи слідує, що кредитний договір є правомірним, його недійсність законом прямо не встановлена та судом він недійсним не визнаний, а тому відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним і повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору. Також, відповідачкою не надано будь-яких доказів про те, що вона звертася до поліції із заявою про вчинений щодо неї злочин з приводу укладення від її імені договору № 103344121 від 15.01.2013 року. Вирок суду, яким встановлено вину іншої особи в оформленні спірного кредитного договору від імені ОСОБА_1 , отримання та використання коштів за таким кредитним договором у матеріалах справи відсутні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. У цьому випадку діє презумпція правомірності правочинів (ст.204 ЦК України), яка відповідачем не спростована.
Окремо слід зазначити, що факт неповідомлення відповідача, як боржника за кредитним договором про перехід права вимоги за зобов'язанням за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, на що посилається відповідач, не припиняє зобов'язань сторін за договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за договором на користь нового кредитора.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами у справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, внаслідок чого через неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 103344121 від 15.01.2013 утворилась заборгованість в сумі 87 448,28 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 37 089,05 грн.; заборгованість за відсотками - 3 2080,16 грн.; заборгованість за комісією - 18 279,07 грн, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.
V. Судові витрати
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд
Відзив на позовну заяву у цивільній справі № 156/743/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути відповідачу без розгляду.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за кредитним договором № 103344121 від 15.01.2013 в сумі 87 448 (вісімдесят сім тисяч чотириста сорок вісім) гривень 28 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи та їх місцезнаходження:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "КРЕДИТ- КАПІТАЛ"», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, місто Львів, Львівська обл., 79018;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І. Є. Малюшевська