28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 2-3248/11
провадження № 61-4367ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва, у складі судді Савицького О. А.,
від 02 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Слюсар Т. А., від 12 березня 2025 року у цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого документа,
У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент», товариство) звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.
Заяву обґрунтовано тим, що 21 червня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі № 2-3248/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, яким позов задоволено. Рішення суду набрало законної сили, стягувачу видано виконавчі листи.
Посилаючись на те, що оригінал виконавчого листа щодо боржника
ОСОБА_1 був втрачений під час пересилання між органами ДВС, товариство звернулося до суду із цією заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» задоволено. Видано дублікат виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 у справі № 2-3248/11
за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу наухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року, які просить скасувати, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент».
Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржених судових рішень суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Звертає увагу, що товариство тричі зверталося до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документу та поновлення строків пред'явлення виконавчого листа до виконання. Попередні рази товариству у задоволенні заяв було відмовлено. Зазначає, що необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 червня 2011 року Шевченківським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі
№ 2-3248/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, яким позов задоволено. Вказане рішення суду набрало законної сили.
Ухвалою від 30 квітня 2014 року поновлено ПАТ «КБ «Надра» строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання.
Ухвалою від 11 серпня 2021 року замінено стягувача у виконавчих листах - ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».
Згідно з листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 22 січня 2024 року, з метою примусового виконання виконавчого листа щодо боржника ОСОБА_1 державним виконавцем Святошинського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ)
09 квітня 2015 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, а
10 червня 2015 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Інших відомостей про хід виконавчого провадження щодо боржника
ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Заявник, у свою чергу, повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.
Отже, втрата виконавчого листа є підставою для видачі судом його дубліката.
При цьому факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про те, що його було втрачено (див. постанову Верховного Суду від 19 квітня 2019 року у справі
№ 2-1316/285/11).
Крім того, умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення до суду для вирішення цього питання в межах встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання або його поновлення судовим рішенням.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Пунктом 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
У розглядуваній справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановивши, що виконавчий лист було втрачено під час пересилання виконавчого документа з одного відділу ДВС до іншого, за відсутності відомостей про виконання рішення суду, яке набрало законної сили, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого листа.
Верховний Суд у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 2-2236/12 вказав, що передача виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого не впливає на обчислення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання. Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не можуть негативно впливати на права стягувача. Відсутність виконавчого листа, своєчасно пред'явленого стягувачем, перешкоджає виконанню рішення суду та порушує його права. На відміну від остаточного закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу, при зміні органу державної виконавчої служби чи його компетенції, передачі матеріалів виконавчого провадження до іншого органу ДВС стадія виконання судового рішення не припиняється і не переривається, отже правила частин п'ятої та шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (частини третьої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV) не застосовуються.
Таким чином, з огляду на висновки Верховного Суду у постанові від 08 березня 2023 року у справі № 2-2236/12, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання у розглядуваній справі не сплив.
Саме по собі неодноразове звернення ТОВ «Брайт Інвестмент» до суду із заявами про видачу дубліката виконавчого документу, не є підставою для відмови у видачі такого дублікату.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 листопада 2024 року
у справі № 186/871/14-ц констатувала, що ухвала про відмову в задоволенні (про задоволення) заяви про видачу дубліката виконавчого документа, постановлена під час вирішення судом процесуального питання, пов'язаного з виконанням судового рішення, не є ухваленням рішення, яке набрало законної сили в розумінні статей 186, 255 ЦПК України. Тому державний/приватний виконавець чи заявник має право звертатися до суду з відповідним поданням, заявою, направленими на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення, стільки раз, скільки це необхідно, аби виконати судове рішення (за винятком випадків, передбачених статтею 44 ЦПК України).
Колегією суддів не встановлено обставин, що свідчать про зловживання
ТОВ «Брайт Інвестмент» процесуальними правами, а подання у цій справі заяви про видачу дублікату виконавчого листа, оригінал якого було втрачено під час пересилання між органами ДВС, спрямовано на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Щодо посилань ОСОБА_1 на практику Верховного Суду, то колегія суддів звертає увагу, що у розглядуваній справі виконавчий лист не було повернуто стягувачу (на відміну, наприклад, від постанов Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 24 січня 2021 року у справі № 182/4087/13-ц), а було втрачено під час пересилання між органами ДВС, що відповідає обставинам, за яких ухвалено постанову Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 2-2236/12, яка була правильно врахована апеляційним судом.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.
Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про видачу дубліката виконавчого документа є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2025 року у цивільній справі № 2-3248/11.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
О. М. Осіян
Є. В. Синельников