18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 квітня 2025 року Справа № 925/473/21(925/153/25)
м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/473/21(925/153/25) за позовом акціонерного товариства "Українська залізниця" до комунального підприємства "ВодГео" про стягнення 845,10 грн. в межах справи №925/473/21 про банкрутство комунального підприємства "ВодГео",
Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі також - позивач) через систему "Електронний суд" подало до Господарського суду Черкаської області позовну заяву від 17.02.2025 до комунального підприємства "ВодГео" (далі також - відповідач) про стягнення 845,10 грн. збитків.
Позивач у позовній заяві також просить господарський суд судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач усупереч вимогам пункту 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не зареєстрував податкові накладні за надані відповідачем позивачу і оплачені останнім послуги з пломбування, розпломбування місця під'єднання лічильників води та абонентське обслуговування згідно з актами наданих послуг (виконаних робіт) за період з квітня по грудень 2023 року і тим самим позбавив позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 845,10 грн., яка й становить суму завданих відповідачем позивачу збитків.
Ухвалою від 20.02.2025 Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В. прийняв вказану позовну заяву акціонерного товариства "Українська залізниця" до розгляду, відкрив провадження у справі №925/473/21(925/153/25), вирішив розглядати її в межах справи №925/473/21 про банкрутство комунального підприємства "ВодГео" у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
3 березня 2025 року до Господарського суду Черкаської області надійшов відзив відповідача від 03.03.2025 із запереченнями проти позову, в обґрунтування яких відповідач зазначив, що із доданих до позову документів не убачає завданих позивачу збитків.
10 березня 2025 року до Господарського суду Черкаської області надійшла відповідь позивача на відзив, якою позивач відхилив доводи відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову, і підтвердив свої доводи, приведені в обґрунтування позову.
13 березня 2025 року до Господарського суду Черкаської області надійшло заперечення відповідача на відповідь на відзив, яким він підтвердив доводи, приведені у відзиві в обґрунтування заперечень проти позову
Наразі інші заяви і клопотання сторін до Господарського суду Черкаської області не надходили.
Дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд установив такі обставини.
21 листопада 2012 року комунальне підприємство "ВодГео" як постачальник і державне підприємство "Одеська залізниця", правонаступником якого є позивач, як споживач уклали договір на послуги з водопостачання та водовідведення №228 (далі - договір від 21.11.2012 №228) згідно з п. 1 якого постачальник бере на себе зобов'язання надавати споживачу послуги з постачання питної і технічної воли та приймати від споживача стічні води на умовах, які визначені цим договором, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", Правилами: Користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, Приймання стічних вод підприємств у систему комунальної каналізації міста Сміли, (надалі Правила), та Інструкцією Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, а споживач бере на себе зобов'язання розраховуватися за вищезазначені послуги, по затвердженим Виконавчим органом Смілянської міської ради тарифам, відповідно до умов даного Договору.
Згідно з п. 2.1 договору від 21.11.2012 №228 постачальник зобов'язується:
а) забезпечувати споживача питною водою, якість якої відповідає вимогам державного стандарту 2874-82 "Вода питна" або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 4482 м.куб/ рік, в тому числі 1 квартал 1120 м.куб, II квартал 1120 м.куб., III квартал 1120 м.куб., IV квартал 1120 м.куб та технічною водою в розмірі 1164 м.куб/рік;
б) приймати безперебійно протягом року стічні води, в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 4341м.куб/ рік, в тому числі І квартал 1080 м.куб, ІІ квартал 1080 куб, ІІІ квартал 1080 м.куб, IV квартал 1080 м.куб, які не перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин;
в) своєчасно інформувати Споживача про зміну режиму надання послуг, нормативів водоспоживання, про термін планового проведення ремонтних робіт з обслуговування зовнішніх мереж, про аварійні ситуації та терміни їх усунення;
г) розглядати претензії Споживача щодо надання послуг та робити відповідні перерахунки щодо зменшення розміру плати за надані послуги, на підставі одержаного акту про зниження якості послуг, за підписом обох Сторін, або видати Споживачу обґрунтовану відмову.
Відповідно до п. 2.3 договору від 21.11.2012 №228 споживач зобов'язується:
а) сплачувати вартість наданих послуг за наступними тарифами (в т.ч. ПДВ):
питна вода 8.58 грн. за 1 м.куб, стоки 7,92 грн. за 1 м.куб., технічна вода 5,22 грн. за 1 м куб. які встановлені відповідь до чинного законодавства України.
У разі зміни тарифів сплата послуг здійснюється за новим тарифом з часу введення його в дію без внесення змін д цього Договору та додаткового погодження тарифу зі Споживачем.
б) подавати перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності до п. 4.4 Правил користування, а також технічну документацію до них;
в) не допускати скидання в міську каналізаційну мережу:
горючі домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні суміші;
речовини, які здатні захаращувати труби, колодязі, решітки або відкладатися на їх поверхнях ( сміття, грунт, абразивні порошки та інші грубо дисперсні зависі, гіпс, вапно, пісок, металеву та пластмасову стружку, жири, нерозчинні масла, смоли, мазут, пивну дробину, хлібні дріжджі га інше);
неорганічні речовини або речовини, які не піддаються біологічному розкладу;
речовини, для яких не встановлено граничнодопустимих концентрацій (далі - ГДК) або токсичних речовин, що перешкоджають біологічній очистці стічних вод, а також речовин, для визначення яких не розроблено методи аналітичного контролю;
небезпечні бактеріальні, вірусні, токсичні та радіоактивні забруднення;
біологічно жорсткі синтетичні поверхнево-активні речовини далі -СПАР), які важко руйнуються;
стічні води з температурою вище 40 град. С;
г) відповідати за цілісність, збереження та повірку водолічильників, водомірних вузлів, санітарний стан приміщень водомірного вузла. Термін виконання повірки водолічильника не повинен перевищувати 1 місяць;
д) сплачувати за безоблікове використання води витрати, передбачені п.п. 3.3, 34 Правил у разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з'єднувальних частинах або інших протиправних самовільних дій;
є) мати резерв водолічильників для негайної заміни приладів, які вибули з ладу. При відсутності водолічильників або неможливості зробити ремонт існуючих, Споживач зобов'язаний придбати новий, в термін визначений Постачальником Типорозмір нового водолічильника встановлюється технічними умовами Постачальника, які відповідають умовам БНІП. 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід та каналізація будівель" та інших діючих нормативно-правових документів;
е) вносити зміни до Договору в семиденний термін при зміні власника, найменування, банківських реквізитів, при відчуженні або наданні в оренду належних йому об'єктів водоспоживання та водовідведення. Споживач зобов'язаний з моменту підписання акту приймання-передачі майна сповістити нового власника (орендаря) про необхідність укладення нового Договору з Постачальником. Новий власник зобов'язаний також у семиденний строк, після прийняття об'єкта на свій баланс, письмово повідомити Постачальника про прийняття на себе зобов'язання щодо водокористування і водовідведення і оформити себе як абонента згідно Правил. Без оформлення Договору нового власника з Постачальником водокористування вважається самовільним і безобліковим. У разі невиконання вимог Постачальника - останній має право припинити надання послуг;
ж) направляти щоквартально до 6 числа наступного місяця свого повноважного представника до Постачальника для звірки взаємних розрахунків і складання двостороннього акту. У разі невиконання даної умови, обсяг спожитих послуг за відповідний період приймається Споживачем за даними Постачальника і перерахунки за вказаний період не проводяться;
з) пропускати безперешкодно представників Постачальника, що мають при собі службове посвідчення, на свою територію для огляду всіх водопровідних і каналізаційних споруд, контролю показників водолічильників, а також відбору проб для визначення концентрації речовин, що містяться у стічній воді;
д) призначати наказом відповідальну особу за водопостачання та водовідведення, збереження пломб і приладів водомірного вузла.
Згідно п. 4.1 договору від 21.11.2012 №228 споживач розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством, протягом 3-х банківських днів з дня подання Постачальником рахунку за послуги.
Розділом 5 "Відповідальність сторін" договору від 21.11.2012 №228 передбачено:
5.1 За несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення, у зазначений даним договором терміни, споживач сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, 3% річних та індекс інфляції від несплаченої суми за кожен день прострочення, а також відшкодовує збитки, завдані підприємству порушенням зобов'язань.
5.2 У разі несвоєчасної оплати послуг споживачем постачальник мас право припинити постачання питної і технічної вода та прийняття стоків споживача, попередивши споживача за 5 днів, до повного погашення заборгованості перед постачальником.
5.3 Постачальник несе відповідальність за зниження кількісних і якісних показників послуг, надання послуг в неповному обсязі - шляхом зменшення розміру плати.
5.4 У разі порушення постачальником умов договору, споживач викликає представника постачальника для складання та підписання акту претензії, в якому зазначається відхилення тиску, обсягів і режиму подачі питної та технічної води.
5.5 Акт-претензія складається споживачем та представником постачальника і скріплюється їх підписами та печатками. У разі неприбуття представника постачальника протягом 3-х годин, або мотивована відмова від писання акту-претензії, акт - претензія за підписом 3-х представників споживача направляється на розгляд постачальнику протягом робочого дня.
22 вересня 2022 року позивач і відповідач уклали між собою додаткову угоду №4 до договору від 21.11.2012 №228, якою внесли зміни до п. 2.3 "Споживач зобов'язується", а саме додати підпункт і) та підпункт ї) в такій редакції:
і) сплачувати плату за абонентське обслуговування по централізованому водовідведенню - 7,74 грн. з ПДВ в місяць на одного абонента, яка встановлена відповідно до Закону України від 09.11.2017 р. № 2189- VIII "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2016 р. № 690, Закону України № 1060 від 03.12.2020 р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань у сфері житлово - комунальних послуг" та введенням її в дію з 01.07.2022 року.
У разі зміни тарифів за абонентське обслуговування по централізованому водовідведенню сплата послуг здійснюється за новим тарифом з часу введення його в дію з обов'язковим внесення змін до Договору шляхом укладання додаткової угоди.
ї) сплачувати плату за абонентське обслуговування по централізованому водопостачанню - 7,74 грн. з ПДВ в місяць на одного абонента, яка встановлена відповідно до Закону України від 09.11.2017 р. № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2016 р. № 690, Закону України № 1060 від 03.12.2020 р. "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань у сфері житлово - комунальних послуг" та введенням її в дію з 01.07.2022 року.
У разі зміни тарифів за абонентське обслуговування по централізованому водопостачанню сплата послуг здійснюється за новим тарифом з часу введення його в дію з обов'язковим внесення змін до Договору шляхом укладання додаткової угоди.
У період з квітня по грудень 2023 року відповідач на виконання договору від 21.11.2012 №228 надав позивачу, а останній прийняв такі послуги:
- у квітні 2023 року послуги з розпломбування місця встановлення лічильника води (у приміщенні) вартістю з ПДВ 387,96 грн. (сума ПДВ 64,66 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом надання послуг від 25.04.2023 №778 та рахунком відповідача на оплату від 25.04.2023 №449;
- у травні 2023 року послуги з пломбування місця під'єднання лічильника води (у приміщення) вартістю з ПДВ 439,08 грн. (сума ПДВ 73,18 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом надання послуг від 22.05.2023 №1017 та рахунком відповідача на оплату від 22.05.2023 №596;
- у червні 2023 року:
послуги з розпломбування місць встановлення лічильника води (у приміщенні) у кількості п'ять штук загальною вартістю з ПДВ 1939,80 грн. (сума ПДВ 323,30 грн.) згідно з підписаними обома сторонами актами надання послуг від 15.06.2023 №1356, №1357, №1358, №1359, від 20.06.2023 №1558 та рахунком відповідача на оплату від 12.06.2023 №747;
послуги з абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.06.2023 №3759 та рахунком відповідача на оплату від 30.06.2023 №3759;
- у липні 2023 року послуги з абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.07.2023 №4442 та рахунком відповідача на оплату від 31.07.2023 №4442;
- у серпні 2023 року:
послуги з пломбування місць під'єднання лічильника води (у приміщенні) у кількості п'ять штук загальною вартістю з ПДВ 2195,40 грн. (сума ПДВ 365,90 грн.) згідно з підписаними обома сторонами актами надання послуг від 14.08.2023 №3258, від 15.08.2023 №3257 та рахунком відповідача на оплату від 12.06.2023 №748;
послуги з абонентського обслуговування водопостачання та водовідведення вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.08.2023 №5133 та рахунком відповідача на оплату) від 31.08.2023 №5133;
- у вересні 2023 року послуги з абонентського обслуговування водопостачання вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2023 №6507 та рахунком відповідача на оплату від 30.09.2023 №6507;
- у жовтні 2023 року послуги з абонентського обслуговування водопостачання вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2023 №7200 та рахунком відповідача на оплату від 31.10.2023 №7200;
- у листопаді листопада 2023 року послуги з абонентського обслуговування водопостачання вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.11.2023 №7894 та рахунком відповідача на оплату від 30.11.2023 №7894;
- у грудні 2023 року послуги з абонентського обслуговування водопостачання вартістю з ПДВ 15,48 грн. (сума ПДВ 2,58 грн.) згідно з підписаним обома сторонами актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.12.2023 №8586 та рахунком відповідача на оплату від 29.12.2023 №8586.
Позивач на виконання договору від 21.11.2012 №228 оплатив надані відповідачем у період з квітня по грудень 2023 року послуги за платіжними інструкціями від 29.06.2023 №380464(#1310803521101) на суму 387,96 грн., в тому числі 64,66 грн. ПДВ; від 29.06.2023 №380476(#1310803530401) на суму 439,08 грн., в тому числі 73,18 грн. ПДВ; від 20.07.2023 №433010(#1327633057001) на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ; від 20.07.2023 №433024(#1327632678101) на суму 1939,80 грн., в тому числі 323,30 грн. ПДВ; від 20.07.2023 №433025(#1327632678901) на суму 2195,40 грн., в тому числі 365,90 грн. ПДВ; від 18.08.2023 №508213(#1352567987201) на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ, від 21.09.2023 №589434(#1382662630501) на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ; від 24.10.2023 №674280(#1410933074701) на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ; від 27.11.2023 №758148(#1441193157401) на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ; від 25.12.2023 №836593(#1465931148401) на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ і за платіжним дорученням від 18.01.2024 №25627 на суму 15,48 грн., в тому числі 2,58 грн. ПДВ, разом на суму 5070,60 грн., в тому числі 845,10 грн. ПДВ.
Справа №925/473/21 про банкрутство комунального підприємства "ВодГео", в межах якої розглядається справа №925/473/21(925/153/25), містить свідоцтво про реєстрацію комунального підприємства "ВодГео" платником податку на додану вартість від 2007 №100042757 з індивідуальним податковим номером 307949823040. Докази анулювання реєстрації комунального підприємства "ВодГео" платником податку на додану вартість відсутні.
Тож відповідач на час виникнення спірних правовідносин був платником податку на додану вартість, надав позивачу у період з квітня по грудень 2023 року послуги за плату на загальну суму 5070,60 грн., до складу якої включив податок на додану вартість на загальну суму 845,10 грн., і повністю отримав від позивача цю плату.
Податкові накладні з податку на додану вартість за наданими позивачу у період з квітня по грудень 2023 року послугами на загальну суму 5070,60 грн., в тому числі 845,10 грн. податку на додану вартість відповідач в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстрував, чим позбавив позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 845,10 грн., що за твердженням позивача й є його збитками, стягнення яких з відповідача він вимагає.
У лютому 2024 року позивач пред'явив відповідачу претензію від 01.02.204 №25 з вимогою в строк до 20.02.2024 сплатити 845,10 грн. збитків, яку відповідач залишив без задоволення.
Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування. До збитків віднесено: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17 визначила, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. За висновками Великої Палати Верховного Суду (зокрема постанови від 19.05.2020 у справі №910/719/19, від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц), зазначений принцип включає, зокрема, обов'язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори; сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово (зокрема у постановах від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21) звертала увагу на те, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Доведення наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення і подальшого тривання спірних правовідносин передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем послуг, отже, з огляду на положення статті 201 Податкового кодексу України саме на продавця покладено обов'язок скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні до таких податкових накладних.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 виснувала, зокрема, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну.
Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми податку на додану вартість за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.
Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
Отже, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.
У розвиток наведеної правової позиції Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 виснувала, що в контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 01.12.2023 у справі №926/3347/22 зауважив, що як обов'язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов'язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 Податкового кодексу України, статті 1168, 1192 Цивільного кодексу України), а тому не можуть встановлюватись договором.
У спірних правовідносинах протиправність поведінки (бездіяльності) відповідача як продавця послуг і платника податку на додану вартість полягає у невиконанні передбаченого законом (Податковим кодексом України) обов'язку зі складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за наданими ним позивачу у період з квітня по грудень 2023 року послугами на загальну суму 5070,60 грн., в тому числі 845,10 грн. податку на додану вартість.
Наслідком такої протиправної поведінки відповідача стала неможливість здійснення позивачем права на податковий кредит в сумі 845,10 грн. сплаченого в складі ціни послуг податку на додану вартість, що для позивача є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України.
Прямий причинно-наслідковий зв'язок між такою протиправною поведінкою відповідача та завданими позивачу збитками в сумі 845,10 грн. є очевидним, бо єдиною об'єктивною причиною неможливості здійснення позивачем права на податковий кредит в сумі 845,10 грн. стало невиконання відповідачем вставного законом обов'язку зі складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за наданими позивачу у період з квітня по грудень 2023 року послугами на загальну суму 5070,60 грн., в тому числі 845,10 грн. податку на додану вартість.
Згідно з частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, наявність вини заподіювача збитків у невиконанні (неналежному виконанні) зобов'язання презюмується і лише він може доводити відсутність його вини в цьому.
У спірних правовідносинах відповідач не навів жодних доводів на підтвердження відсутності його вини у не реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за наданими позивачу у період з квітня по грудень 2023 року послугами на загальну суму 5070,60 грн., в тому числі 845,10 грн. податку на додану вартість
Таким чином, усі елементи складу господарського правопорушення у спірних правовідносинах, такі як: 1) протиправної поведінки (бездіяльності) відповідача; 2) наявності шкідливого результату такої поведінки відповідача - збитків для позивача і їх розмір; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками позивачу; 4) вини відповідача є доведеними, тому позов підлягає задоволенню.
Позивач за платіжною інструкцією від 03.12.2024 №10306 сплатив за подання позову 2422,40 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області
Позов задовольнити повністю.
Судовий збір в сумі 2422,40 грн. покласти на відповідача.
Стягнути з комунального підприємства "ВодГео" (провул. Якова Водяного, буд. 45, м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, 20705, код ЄДРПОУ 30794986) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) - 845,10 грн. (вісімсот сорок п'ять гривень 10 копійок) збитків та 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його ухвалення.
СУДДЯ М.В. Дорошенко