Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/714/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ФАСАД СОЛЮШЕНС"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВМІСЬКБУД-1"
про стягнення коштів
без виклику учасників справи
ТОВ "КМД ФАСАД СОЛЮШЕНС" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ХАРКІВМІСЬКБУД-1", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 50.000,00 грн - сума основного боргу, 6.214,29 грн - 3% річних, 30.000,00 грн - інфляційних нарахувань, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.
Фактичними підставами позову є неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної оплати вартості поставленого позивачем товару на підставі договору, укладеного у спрощений спосіб.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.03.2025 з урахуванням малозначності справи №922/714/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача (№ поштового відправлення 0610237839458), проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".
Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).
При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).
Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.
ТОВ "КМД ФАСАД СОЛЮШЕНС" був виставлений відповідачу рахунок на оплату від 04.02.2021 №502 на суму 340.368,16 грн з ПДВ.
В подальшому позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 340.368,16 грн, про що свідчить видаткова накладна від 25.03.2021 №1484.
Платіжними інструкціями від 22.02.2021 №114 на суму 100.000,00 грн, від 16.03.2021 №148 на суму 90.000,00 грн, від 15.04.2021 №184 на суму 50.368,16 грн та від 26.05.2021 №202 на суму 50.000,00 грн відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар.
01.09.2024 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 23.08.2024 вих. №23/08-24-1, в якій просив останнього протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимогу виконати свої зобов'язання щодо сплати залишку заборгованості за поставлений товару у сумі 50.000,00 грн. Втім, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість у сумі 50.000,00 грн не сплатив.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Частиною першою статті 181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що факт виставлення ТОВ "КМД ФАСАД СОЛЮШЕНС" рахунку на оплату від 04.02.2021 №502 на суму 340.368,16 грн з ПДВ, факт поставки товару на підставі видаткової накладної від 25.03.2021 №1484, а також часткова оплата ТОВ "ХАРКІВМІСЬКБУД-1" грошових коштів у загальній сумі 290.368,16 грн свідчить про наявність між сторонами договірних зобов'язань з поставки товару, що виникли шляхом укладення господарського договору у спрощений спосіб.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем був поставлений відповідачу товар на суму 340.368,16 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 25.03.2021 №1484, яка підписана сторонами без зауважень.
Натомість, відповідач лише частково сплатив вартість поставленого позивачем товару на загальну суму 290.368,16 грн. Доказів оплати залишку заборгованості в розмірі 50.000,00 грн матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не надав, а факт наявності заборгованості в розмірі 50.000,00 грн підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору поставки та діючого законодавства, та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 50.000,00 грн.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 6.214,29 грн - 3% річних та 30.000,00 грн - інфляційних нарахувань.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині оплати вартості поставленого товару, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачу відсотків річних та інфляційних нарахувань.
Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що останні виконані згідно з нормами чинного законодавства. Доказів протилежного відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині (про стягнення 6.214,29 грн - 3% річних та 30.000,00 грн - інфляційних нарахувань) є законними та обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВМІСЬКБУД-1" (Україна, 61054, Харківська обл., м. Харків, вул. Василя Стуса, буд. 6-А, код ЄДРПОУ 32437589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМД ФАСАД СОЛЮШЕНС" (Україна, 61166, Харківська обл., м. Харків, пр. Науки, буд. 25, кім. 312, код ЄДРПОУ 40631742) 50.000,00 грн - сума основного боргу, 6.214,29 грн - 3% річних, 30.000,00 грн - інфляційних нарахувань, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.028,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "30" квітня 2025 р.
Суддя Н.С. Добреля