65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"23" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/609/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.
при секретарі судового засідання Волковій Ю.О.
за участі представників сторін:
від позивача: Амбразевич О.С. - згідно ордеру;
від відповідача: не зявився;
розглянувши справу №916/609/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-ОПТ»
про стягнення 388 452,33 грн
19.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Фабрика будівельних сумішей» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ “Авангард-ОПТ» про стягнення 388 452,33 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки від 14.06.2021 №574257 в частині повної та своєчасної оплати за поставлені товари.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 24.02.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив справу №916/609/25 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 26 березня 2025 року о 14:00 год.
14.03.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла заява представника ТОВ “Фабрика будівельних сумішей» Амбразевич О.С. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 24.03.2025 задовольнив вказану заяву, постановив проведення судових засідань при розгляді справи №916/609/25 здійснювати в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
У судовому засіданні 26.03.2025 суд відклав судове засідання на 09 квітня 2025 року об 11:00 год, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 26.03.2025 повідомив сторін про судове засідання, яке відбудеться 09 квітня 2025 року об 11:00 год.
У судовому засіданні 09.04.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 23 квітня 2025 року о 15:30 год, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 09.03.2025 повідомив сторін про судове засідання, яке відбудеться 23 квітня 2025 року о 15:30 год.
У встановлений судом строк відповідач не скористався наданим статтею 165 ГПК України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав жодних доказів у справі, тоді як суд вчинив передбачені процесуальними приписами дії з повідомлення відповідного учасника справи про її розгляд.
Так, ухвала про відкриття провадження у цій справ, ухвали, якими повідомлялись сторони про розгляд справи доставлені відповідачу в його електронний кабінет.
Окрім цього, ухвалу про відкриття провадження у цій справі суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.
З огляду на викладене відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.
Водночас відповідач у встановлений судом строк своїм процесуальним правом подання відзиву на позов не скористався, у зв'язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час подання позовної заяви та на час ухвалення судом рішення місцезнаходження відповідача відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Херсон вул. 49 Гвардійської Херсонської дивізії, 24.
У судовому засіданні 23.04.2025 Господарський суд Одеської області проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду та повідомив, що повне рішення суду буде складене протягом п'яти днів.
14.06.2021 ТОВ “Фабрика будівельних сумішей» (постачальник) та ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ" (покупець) уклали договір поставки № 574, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1).
14.06.2021 ТОВ “Фабрика будівельних сумішей» та ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ" підписали протокол розбіжностей до договору поставки № 574 від 14.06.2021.
Упродовж 2021-2023 років за видатковими накладними та товарно транспортними накладними Постачальник передав, а Покупець отримав замовлений Товар на загальну суму 5 273 840, 28 грн, який був оплачений в сумі 4 885 387,95 грн.
Позивач вказує, що відповідач розрахувався за поставлений товар частково на суму - 4 885 387,95 грн, у зв'язку із чим за ним утворилась стійка заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 388 452,33 грн.
Позивач 25.11.2024 та 09.01.2025. направляв на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості в сумі 388 452,33 грн, які станом на дату подання позову залишились без відповіді та задоволення.
У зв'язку з наведеним ТОВ “Фабрика будівельних сумішей» звернулося до Господарського суду Одеської області із цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, позиції учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2, 3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).
Суд установив, що 14.06.2021 між ТОВ “Фабрика будівельних сумішей» (позивач, постачальник) та ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ" (відповідач, покупець) укладено договір поставки № 574, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1).
14.06.2021 між ТОВ “Фабрика будівельних сумішей» та ТОВ "АВАНГАРД-ОПТ" підписано протокол розбіжностей до договору поставки № 574 від 14.06.2021.
Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 Договору).
Пунктом 3.7 Договору передбачено, покупець має право здійснити повернення товару ге пізніше ніж за 90 днів до закінчення терміну, зазначеного на упаковці, у випадку якщо реалізація товару певного виду в даному регіоні не мала споживчого попиту. Повернення товару здійснюється тільки при наявності належно оформлених бухгалтерських документів, а саме товарно-транспортної накладної та письмового підтвердження постачальника про прийняття такого товару. Дані вказані у накладній на повернення товару, повинні збігатися з даними вказаними у видатковій накладній на одержання товару, а саме: ціна товару, найменування товару, кількість товару, номер та дата видаткової накладної, по якій було отримано товар. Повернення товару здійснюється за рахунок постачальника.
У відповідності з п. 4.1. Договору обов'язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної.
Пунктом 4.2. Договору сторони узгодили, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній.
Згідно з п. 7.3 договору покупець зобов'язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.
Покупець за необхідності надає постачальнику звіт і зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту. Такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти, по факсу та в інший спосіб (п. 7.7).
Згідно з п. 11.5 договору, його строк з моменту підписання і діє до 31.12.2021. Договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менш ніж за 14 днів до закінчення договору.
На виконання умов договору позивач упродовж 2021-2023 років поставив відповідачу товар на загальну суму 5 273 840,28 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в України").
Згідно з абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
З огляду на викладене, зазначені видаткові накладні відповідають вимогам до первинних бухгалтерських документів, відтак, у відповідача виник обов'язок з проведення розрахунку за відпущений позивачем товар.
Суд установив, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар на суму - 4 885 387,95 грн. Однак на сума 388 452,33 грн залишилась не сплаченою, в результаті чого перед позивачем за отриманий товар утворилась заборгованість.
Цей товар не був повернутий відповідачем, як нереалізований та не був оплачений.
Отримання відповідачем від позивача товару на суму 388 452,33 грн підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними:
- видатковою накладною № 846 від 26.05.2023 на суму 129 975,61 грн (частково сплачено борг 3 763,65 грн.), доставка ФОП Мехедок на склад Покупця м. Павлоград, ТТН 846 від 26.05.2023;
- видатковою накладною № 861 від 29.05.2023 на суму 83 018, 13 грн (не сплачено), доставка ТОВ ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ на склад Покупця м. Кривий Ріг, ТТН №861 від 29.05.2023;
- видатковою накладною № 862 від 29.05.2023 на суму 31 760, 80 грн (не сплачено), доставка ТОВ ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ на склад Покупця м. Кривий Ріг, ТТН №862 від 29.05.2023;
- видатковою накладною № 863 від 29.05.2023 на суму 92 719, 97 грн (не сплачено), доставка ТОВ ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ на склад Покупця м. Жовті Води, ТТН №863 від 29.05.2023;
- видатковою накладною № 864 від 29.05.2023 на суму 54 741, 47 грн. (не сплачено), доставка ТОВ ЕКСПЕРТ ФОРВАРДИНГ на склад Покупця м. Долинська, ТТН №864 від 29.05.2023.
25.11.2024 та 09.01.2025 позивач надіслав відповідачу вимоги про сплату заборгованості, які станом на дату подання позову залишились без відповіді та задоволення.
Суд дійшов висновку, що строк оплати товару в сумі 388 452,33 грн настав, оскільки відповідач не скористався своїм правом, відповідно до п. 3.7 договору, на повернення нереалізованого товару.
Крім того, частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені в статті 526 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До договорів поставки та купівлі-продажу застосовується спеціальна норма - частина 1 статті 692 ЦК України, якою передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.
Сторони визначили в п. 7.3 договору, що покупець зобов'язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.
За таких обставин та правового регулювання відповідач має оплатити вартість отриманого ним і неоплаченого товару на суму 388 452,33 грн, у звязку із чим позовні вимоги про підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому, суд враховує, що оскільки позов подано через підсистему Електронний суд, то позивач мав сплатити відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» 5 826,78 грн судового збору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 5 826,78 грн сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-ОПТ» про стягнення 388 452,33 грн - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-ОПТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фабрика будівельних сумішей» заборгованість у сумі - 388 452 (триста вісімдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн 33 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 5 826 (п'ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн 78 коп.
Згідно з ч.ч.1, 2ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 28 квітня 2025 р.
Суддя Т.І. Демченко