79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
28.04.2025 Справа № 914/492/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м.Київ,
до відповідача: Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний будинок учителя», м.Львів,
про: стягнення 10989,33 грн.
Суддя І. Б. Козак
Секретар с/з Г.Гелеш
Без виклику сторін.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний будинок учителя» про стягнення 10989,33 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 26.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач вчасно та повністю не оплатив позивачу як постачальнику вартість спожитого природного газу. Ршенням суду від 06.03.2024 у справі №914/3647/23 стягнуто з відповідача на користь позивача основну суму боргу та штрафні санкції. Відповідач повністю оплатив заборгованість за цим рішенням лише 17.08.2023. Позивач нарахував відповідачу 7031,97 грн пені, 1867,93 грн 3% річних, 2089,43 грн інфляційних втрат за період 18.08.2023 по 28.06.2024.
Попередній розрахунок судових витрат:
-2422,40 грн - сума сплаченого судового збору.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подавав.
Обставини справи.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Позивач у справі) та Комунальним закладом Львівської обласної ради «Львівський обласний будинок учителя» (Відповідач у справі) 03.01.2022 укладено договір № 12-2663/22-БО-Т постачання природного газу (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору Позивач передав Відповідачу в період з січня 2023 по березень 2023 замовлений Відповідачем обсяг (об'єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об'єму) наведено в п. 2.1 Договору.
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 93679,79 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.
Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 Договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Звірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання- передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.
Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Господарський суд Львівської області рішенням від 06.03.2024 у справі №914/3647/23 стягнув з КЗ ЛОР “ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БУДИНОК УЧИТЕЛЯ» на користь ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» кошти у загальній сумі 79 777,70 грн, з яких:
- 72 259,79 грн - заборгованість за основним зобов'язанням ;
- 5 052,59 грн - пеня;
- 318,12 грн - 3 % річних;
- 2 147,20 грн - витрати на сплату судового збору.
Оцінка суду.
Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Між сторонами спору виникли правовідносини з приводу поставки товару (природного газу) на підставі укладеного договору постачання природного газу.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі № 921/186/23 наведено такі висновки щодо застосування положень статті 75 ГПК України: "Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії".
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.03.2024 у справі №914/3647/23 стягнуто з КЗ ЛОР “ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ БУДИНОК УЧИТЕЛЯ» на користь ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» кошти у загальній сумі 79 777,70 грн, з яких:
- 72 259,79 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (договір № 12-2663/22-БО-Т постачання природного газу від 03.01.2023);
- 5 052,59 грн - пеня;
- 318,12 грн - 3 % річних;
- 2 147,20 грн - витрати на сплату судового збору.
Рішення суду у справі №914/3647/23 набрало законної сили 02.04.2024.
Випискою з банківського рахунку позивача підтверджується погашення відповідачем заборгованості по справі №914/3647/23 двома платежами: 29.06.2024 на суму 0,70 грн, 28.06.2024 на суму 79777,00 грн.
Позивач нарахував відповідачу 7031,97 грн пені, 1867,93 грн 3% річних, 2089,43 грн інфляційних втрат за період 18.08.2023 по 28.06.2024.
Штрафні санкції у справі №914/3674/23 нараховувалися позивачем відповідачу з 16.05.2023 по 17.08.2023.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 викладено правову позицію про те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 у справі №906/1283/16, згідно з якою внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконане, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Наданий розрахунок втрат від інфляції судом перевірено та встановлено правильність розрахунку 2089,43 грн інфляційних втрат за період 18.08.2023 по 28.06.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 1867,93 грн 3% річних.
Щодо нарахованої пені.
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з п.7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п.5.1 та/або строків оплати за п.8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Так, пунктом 11.3. договору №12-2663/22-БО-Т від 03.01.2022 встановлено строк нарахування пені 5 років.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів та договірних умов.
Підсумовуючи все наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Щодо стягнення судових витрат, то сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний будинок учителя» (адреса: вул.Коперніка, буд.42, м.Львів, 79000, ідентифікаційний код 02597404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (адреса: буд.1, вул.Шолуденка, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 7031,97 грн пені, 1867,93 грн 3% річних, 2089,43 грн інфляційних втрат, 2422,40 грн понесених витрат на сплату судового збору.
3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.
Повне рішення складено та підписано 28.04.2025.
Суддя Козак І.Б.