30 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 683/3761/24
Провадження № 22-ц/820/913/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року, суддя Сагайдак І.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
У грудні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 76187,50 грн. заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову вказало, що 02 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79596866, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Договір позики укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п. 20 договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з реєстром боржників №25 від 20 червня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №79596866 в сумі 36487,50 грн., з яких: 10500 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25987,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 04 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2544868, за умовами якого позикодавець зобов'язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Договір позики укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п.20 договору, адреса, реквізити та підписи сторін.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно із реєстром боржників №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2544868 в сумі 39700 грн., з яких 10000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 29700 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За умовами договорів позики ОСОБА_1 зобов'язалася вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цими договорами. Однак, в подальшому відповідачка не виконала свої зобов'язання щодо повернення наданих їй грошових коштів (позики).
Оскільки позичальник в добровільному порядку не виконала своїх зобов'язань, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ», яке набуло права вимоги за договорами позики, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 76187,50 грн. заборгованості, а саме: за договором позики №79596866 від 02 лютого 2024 року в сумі 36487,50 грн., з яких 10500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25987,50 грн. сума заборгованості за відсотками; за договором позики №2544868 від 04 січня 2024 року в сумі 39700 грн., з яких 10000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 29700 грн. сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за договором позики №2544868 від 04 січня 2024 року в сумі 39700 грн., з яких 10000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 29700 грн. - сума заборгованості за відсотками; за договором позики №79596866 від 02 лютого 2024 року в сумі 36487,50 грн., з яких 10500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 25987,50 грн. сума заборгованості за відсотками, а всього стягнути заборгованість за договорами позики у загальному розмірі 76187,50 грн., а також 3028 грн. судового збору.
В мотивувальній частині свого рішення суд зауважив, що посилання ОСОБА_1 на недоведеність ТОВ «ФК «ЄАПБ» факту укладення між сторонами договорів позики та одержання нею грошових коштів не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та спростовуються письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. Проведений позивачем розрахунок заборгованості повністю відповідає умовам, які сторони узгодили у договорах позики щодо строку нарахування відсотків та розміру відсоткової ставки, яка застосовується у певні періоди строку користування позикою. При цьому, відповідачкою вказаний розрахунок в суді спростовано не було.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування скарги апелянт зазначила, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивачем не надано доказів щодо укладення нею кредитних договорів, перерахування за цими договорами коштів на її банківські рахунки.
Розгляд справи апеляційним судом проведений в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що 04 січня 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2544868, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало ОСОБА_1 позику у розмірі 10000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
У п.п. 2.3-2.4 п. 2 договору сторони передбачили, що за користування позикою позичальник сплачує позикодавцю відсотки за базовою процентною ставкою 26,71% за перший день користування позикою, а з другого дня користування позикою і до дати повернення позики відсотки нараховуються за базовою процентною ставкою 3% на добу. Також сторони передбачили застосування зниженої процентної ставки з другого дня користування позикою до дати повернення позики (03.02.2024 року) у розмірі 0,01% на добу.
У п. 1 та п. 30 визначено, що позика надається шляхом її перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 договору позика надається строком на 30 днів, тобто по 03 лютого 2024 року включно.
Згідно з додатком №1 до договору позики №2544868 від 04 січня 2024 року, сторони передбачили, що у разі користування кредитними коштами в сумі 10000 грн. по 03 лютого 2024 року, розмір відсотків становитиме 2700 грн.
Також у п. 4 договору сторони передбачили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами.
Договір позики та додаток №1 до договору позики підписані ОСОБА_1 04 січня 2024 року, о 18:48 год. з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «tP6a10kBiJ», згідно з вимогами Закону України «Про електронну комерцію» (пп. 22-25, п. 30 договору).
Відповідно до укладеного договору позики №2544868 від 04 січня 2024 року, строк дії договору позики сторони визначили по 03 лютого 2024 року включно. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати відсотки за користування позикою у розмірі 26,71% в день за перший день користування позикою та у розмірі 0,01% в день до дати повернення позики (03.02.2024 року). Після 03 лютого 2024 року сторони передбачили продовження нарахування відсотків у розмірі 3% в день на залишок позики, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, тобто по 03 травня 2024 року включно.
04 січня 2024 року на банківську карту № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 , ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти в сумі 10000 грн.
16 травня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали додаткову угоду №24 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якої фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав, до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору (пп. 1.1 п. 1 договору факторингу №14/06/21).
За умовами додаткової угоди №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору. Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо реєстру боржників №24 від 16 травня 2024 року, і не змінюють порядку оплати інших реєстрів.
Відповідно до додаткової угоди №28 від 30 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, пункт 1 додаткової угоди №24 від 16 травня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року викладено в новій редакції і в реєстрі боржників №24 від 16 травня 2024 року під №729 зазначено боржника ОСОБА_1 за договором позики №2544868 від 04 січня 2024 року.
02 лютого 2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №79596866, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало позичальнику ОСОБА_1 позику у розмірі 10500 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалась повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
У пп. 2.3 п. 2 договору сторони передбачили, що за користування позикою позичальник сплачує позикодавцю відсотки за базовою процентною ставкою в розмірі 2,5% в день. Також сторони передбачили, що у відповідності до умов програми лояльності, протягом первісного строку кредитування застосовується денна процентна ставка у розмірі 0,75% в день.
У п. 1 та п. 29 договору визначено, що позика надається шляхом її перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника № НОМЕР_3 .
Відповідно до пп. 2.2 п. 2 договору позика надається строком на 30 днів, тобто по 02 березня 2024 року включно.
Додатком №1 до договору позики №79596866 від 02 лютого 2024 року сторони передбачили, що у разі користування кредитними коштами в сумі 10500 грн. по 02 березня 2024 року розмір відсотків буде становити 2362,50 грн.
Також у п. 4 договору сторони, відповідно до статті 1048 ЦК України домовилися про те, що у випадку невиконання позичальником свого обов'язку з повернення позики в останній день строку користування позикою, позичальник отримує право користування позикою без застосування по відношенню до позичальника штрафних санкцій (у тому числі процентної ставки за понадстрокове користування позикою) протягом 90 календарних днів після спливу первісного строку користування, визначеного договором, за які нараховуються проценти за базовою процентною ставкою, що визначена у п.п.2.3 п.2 договору. Сторони також передбачили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами.
Договір позики та додаток №1 до договору позики підписані ОСОБА_1 02 лютого 2024 року, о 18:56 год. з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «17731» у відповідності з вимогами Закону України «Про електронну комерцію» (п.п. 21-24, п. 29 договору).
За згодою сторін, на підставі укладеного договору позики №79596866 від 02 лютого 2024 року, строк дії договору позики сторони визначили по 02 березня 2024 року включно. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати відсотки за користування позикою у розмірі 0,75% в день протягом первісного строку кредитування (по 02 березня 2024 року). Після 02 березня 2024 року сторони передбачили продовження нарахування відсотків у розмірі 2,5% в день на залишок позики, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, тобто по 31 травня 2024 року включно.
02 лютого 2024 року на карту № НОМЕР_4 , емітовану АТ «Універсал Банк» на ім'я ОСОБА_1 , ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало грошові кошти в сумі 10500 грн.
20 червня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі-фактор) уклали додаткову угоду №29 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, відповідно до умов якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, які формуються згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору (пп. 1.1 п. 1 договору факторингу №14/06/21).
За умовами додаткової угоди №29 від 20 червня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, дана додаткова угода набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною договору. Положення даної додаткової угоди діють виключно щодо реєстру боржників №25 від 20 червня 2024 року, і не змінюють порядку оплати інших реєстрів.
За даними реєстру боржників №25 від 20 червня 2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року під №1230 право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики №79596866 від 02 лютого 2024 року було передано новому кредитору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Водночас одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження №12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Як вбачається з матеріалів справи, договори позики між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 04 січня та 02 лютого 2024 року укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписала шляхом використання електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (а.с. 8, 19).
Відповідач на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе та підтвердила умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразові ідентифікатори «17731» та «tP6a10kBij» відповідно, які ОСОБА_1 використала для підтвердження підписання кредитних договорів.
Аргументи апеляційної скарги щодо відсутності доказів виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин колегія суддів не бере до уваги, оскільки матеріали справи містять інформацію АТ «Універсал банк» та АТ КБ «ПриватБанк» згідно з якою на банківські картки ОСОБА_1 №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , емітовані в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» було повністю перераховано суму кредитів.
В той же час, відповідач не надав суду доказів на підтвердження зазначених ним обставин щодо неукладення кредитних договорів, а також того, що відповідні банківські картки йому не належать (постанова Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20).
Посилання апелянта щодо застосування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі №545/1750/21 є безпідставним, оскільки обставини у вищевказаній справі не є аналогічними обставинами у справі, що переглядається.
В решті доводи апелянта, зокрема, щодо порушення судом процесуальних норм у зв'язку із дослідженням судом раніше витребуваних з банківських установ доказів щодо перерахування відповідачу кредитних коштів на правильність судового рішення не впливають та вірність висновків суду не спростовують.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 17 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова