Номер провадження: 11-сс/819/40/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/2096/25 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/2096/25
28.04.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12024231020000050 від 11.01.2024 за апеляційною скаргою з доповненнями прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.02.2025, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Херсона, громадянки України, з базовою середньою освітою, не працюючої, незаміжньої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 18-00 години до 07-00 години до 26.04.2025 року включно.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, за таких обставин.
Так, ОСОБА_8 незаконно, в невстановлений час, в невстановленому місці придбала та з невстановленої досудовим розслідуванням дати зберігала з метою збуту в невстановленому місці, а також при собі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою, в перерахунку на суху речовину, 1, 619 г, який близько 17 год 52 хв 05.12.2024, знаходячись біля будинку №23 по вул. Фонтанній в м. Херсон, збула шляхом продажу за 500 гривень особі-закупнику, анкетні дані якої змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, ОСОБА_8 , повторно, незаконно, в невстановлений час, в невстановленому місці, придбала та з невстановленої досудовим розслідуванням дати зберігала, з метою збуту, в невстановленому місці та при собі, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс масою, в перерахунку на суху речовину, 1, 486 г, який близько 15 год 11 хв 18.12.2024, знаходячись на перехресті вулиці Лавреньова та провулку Островського в м. Херсоні, у ході контролю за вчинення злочину, незаконно збула шляхом продажу за 500 гривень особі-закупнику, анкетні дані якої змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав на неї апеляційну скаргу з доповненнями, в якій зазначає, що ухвала є незаконною та необґрунтованою.
В обґрунтування своїх доводів указує, що в клопотанні слідчим зазначено ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, при цьому викладені факти вказують на те, що суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі врахував необхідність запобігання доведеним ризикам шляхом обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судом не взято до уваги, що підозрювана ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вона підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскаціє ю майна. Також вона може незаконно впливати на свідків з метою спонукати їх змінити показання, оскільки знає їх місце проживання та мешкає поблизу. Крім того, ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність, враховуючи корисливий мотив та конспіративний характер злочинної діяльності, перебуваючи навіть під домашнім арештом, може продовжити діяльність із збуту наркотичних засобів. Вказує, що у ОСОБА_10 відсутні міцні соціальні зв'язки, вона не працює, не має офіційного джерела доходу, що також вказує на існування зазначених вище ризиків.
Просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.02.2025 скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з правом внесення застави.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, просив її задовольнити, позицію захисника ОСОБА_7 та підозрюваної ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційних вимог прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Ухвалене слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 , слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, з покладенням на неї певних обов'язків у відповідності до вимог ч.5 ст.194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби щодо підозрюваної ОСОБА_8 , слідчий суддя дійшов висновку, щона даному етапі кримінального провадження наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Прокурор, не зазначив жодної дії підозрюваної ОСОБА_8 , яка б вказувала на існування у неї намірів переховуватися від слідства та покинути місце свого проживання. Підозрювана є інвалідом ІІІ групи, тривалий час проживає за місцем свого фактичного проживання, яке зазначила у суді, проживає разом із своїм сином, який є інвалідом ІІ групи та потребує стороннього догляду, що свідчить про її міцні соціальні зв'язки.
Також підозрювана не вчинила жодних дій, які б свідчили про наміри переховуватися від слідства. Стан здоров'я підозрюваної та її сина, а саме: наявність у обох інвалідності, відсутність матеріальних ресурсів фактично унеможливлює здійснення підозрюваною переховування, яке передбачає, серед іншого, наявність фізичних можливостей та матеріальних ресурсів. Підозрювана є особою, яка раніше не судима, ніколи не перебувала у розшуку, а тому ризик ухилення від слідства в даному випадку є вкрай мінімальним.
Ризик ухилення від слідства існує завжди, але в даному випадку він є вкрай мінімальним.
Що ж до ризику тиску на свідків, то прокурор не зазначив в чому саме може проявлятися цей тиск та які наслідки він може мати для досудового розслідування, враховуючи, що допитані у кримінальному провадженні свідки є особами, анкетні дані яких змінено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому вони не є відомими стороні захисту, тому незрозуміло, яким чином та у який спосіб на вказаних осіб може бути вчинено тиск. Іншими свідками у справі є особи, які виступали понятими під час проведення певних процесуальних дій, які в свою чергу зафіксовано у відповідних процесуальних документах, тому здійснення на них тиску є маловірогідним.
Що ж до ризику вчинення підозрюваною ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважав його необґрунтованим, зважаючи на те, що підозрювана є особою, яка раніше не судима, а поведінка підозрюваної протягом тривалого періоду життя не вказує на її схильність до систематичного вчинення злочинів.
На переконання слідчого судді мінімально існує ризик, визначений п.4 ч.1 ст.177 КК України, - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, який полягає в тому, що стан здоров'я підозрюваної, а також обставини правопорушення, в якому за версією слідства підозрюється ОСОБА_8 , а також обставини її затримання, які повідомила у судовому засіданні підозрювана, можуть вказувати на те, що підозрювана не повною мірою може розуміти необхідність явки до слідчого, значимість проведення слідчих дій, що може перешкоджати кримінальному провадженню.
Але, на думку колегії суддів, слідчий суддя, обираючи запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний час доби, не мотивував свого рішення та не навів переконливих мотивів, що саме такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_8 з урахуванням ризиківпередбачених ч.1 ст.177 КПК України, а тому ухвалу слідчого судді належить скасувати та постановити нову ухвалу.
Так, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які вчинені у денний час доби, який не охоплюється застосованим запобіжним заходом у виді домашнього арешту з певний час доби, тобто підозрювана буде мати можливість вчинити інше кримінальне правопорушення протягом цього часу.
Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_8 , будучи офіційно не працевлаштованою та не маючи законного джерела доходу, не перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що у свою чергу дає підстави для застосування до неї одного з запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, з метою забезпечення кримінального провадження.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 , для ухвалення законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризиків неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З огляду на вищевикладене, та можливу у такому випадку тривалість здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що перебування ОСОБА_8 під вартою протягом всього цього часу буде невиправдано суворим обмеженням її права на свободу, закріпленого як в ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так і в ч.1 ст.29 Конституції України.
26.02.2025 ОСОБА_8 затримано в порядку ст.208, 315 КК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст. 307 КК України.
26.02.2025 ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів, в тому числі вчинений повторно.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, слідчим відділом ВП №2 ХРУП ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024231020000050 від 11.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, незаконний збут наркотичних засобів, в тому числі вчинений повторно.
Підозра ОСОБА_11 обґрунтовується наявністю таких доказів:
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
протоколами огляду від 05.12.2024, 18.12.2024;
протоколом оперативної закупки наркотичних засобів від 05.12.2024;
висновками експертів Херсонського НДЕКЦ від 24.12.2024 та 26.12.2024;
протоколом затримання ОСОБА_8 ;
протоколом обшуку від 26.02.2025;
повідомленням про підозру ОСОБА_8 ;
іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
У зв'язку з цим, колегія суддів перевірила доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та встановила їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі визнання винною у кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, але вважає їх настання маловірогідними.
Отже, колегія суддів, враховуючи дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_8 , наявність у неї постійного місця проживання та всі інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, дійшла висновку, що прокурором на цій стадії досудового розслідування не доведено, що застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
В даному кримінальному провадженні, враховуючи наявність зазначених вище ризиків, доцільним є застосування саме запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із фактичним обмеженням підозрюваної в певний час доби не є достатнім стримуючим фактором для особи підозрюваної, вид та характер даного запобіжного заходу не містить достатньо обмежуючих заходів для запобігання вказаного ризику.
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до п.«с», ч.1 ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи здійснюється за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Зважаючи на це, застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_8 є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які у даному випадку, відповідно до ч.2 ст.177, ст.181 КПК України, виправдовують застосування саме такого запобіжного заходу.
Колегія суддів вважає, що клопотання слідчого щодо підозрюваної ОСОБА_8 та доводи апеляційної скарги прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відповідають вимогам КПК України, але мотиви, викладені в апеляційній скарзі прокурора щодо недостатності застосованого ухвалою слідчого судді запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби є слушними та прийнятними.
Застосування щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї певних обов'язків, на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів суспільства.
Тому, на думку колегії суддів, щодо ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт, який в даному випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Саме цілодобовий домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Водночас, як вбачається зі змісту клопотання слідчого та апеляційної скарги з доповненнями прокурора в них ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування до 26.04.2025 року включно.
Зважаючи на те, що на час розгляду апеляційної скарги з доповненнями прокурора закінчився строк, на який слідчий просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 у виді тримання під вартою до 26.04.2025 року належить залишити без задоволення.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.176 - 178, 181, 194, 196, 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 28.02.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту з забороною залишати житло в певний час щодо підозрюваної ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_4