Справа № 608/2480/23Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М.
Провадження № 22-ц/817/389/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
29 квітня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.,
суддів - Костіва О.З., Хоми М.В.,
заслухавши доповідача про проведення підготовчих дій з розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 січня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування розміру франшизи, -
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 12 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 січня 2025 року.
Вирішено розгляд апеляційної скарги проводити в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 365 ЦПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача.
Згідно ч.1 ст. 366 ЦПК України, після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду.
Разом з апеляційною скаргою відповідач подав до суду клопотання, в яких просив призначити у справі судову автотехнічну експертизу та транспортно-трасологічну експертизу, а також просив викликати свідків та дослідити докази.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ураховуючи вимоги статей 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об'єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.
В постанові Верховного Суду від 11 червня 2020 року (справа № 757/1782/18) вказується, що змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він нівелюватиме можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Що стосується поданого ОСОБА_1 клопотання про призначення автотехнічної та транспортно-траслогічної експертиз, то слід зазначити наступне.
Підстави, визначені ст. 105 ЦПК України для обовязкового призначення експертизи відсутні.
Згідно статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
ОСОБА_3 вправі був самостійно звернутися до експертної установи та подати суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно ОСОБА_3 не обґрунтував поважності причин не подання такого доказу до суду першої інстанції.
Також відповідач просив викликати свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які були очевидцями дорожньо-транспортної пригоди і можуть підтвердити невинуватість відповідача.
Разом з тим, відповідач не обґрунтував поважність причин не подання таких доказів до суд першої інстанції (матеріали справи не містять доказів вирішення такого питання судом).
Крім того, колегія суддів вважає, що в матеріалах справи наявні докази для розгляду справи (про відшкодування розміру франшизи в сумі 2 600 грн.) в суді апеляційної інстанції.
Після відкриття апеляційного провадження у даній справі 02 квітня 2025 року від ОСОБА_1 та 04 квітня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Бойко В.В. надійшли клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи, які обґрунтовані тим, що дана справа викликала у сторін відчуття невизначеності щодо наявності у них права на оскарження судового рішення і як наслідок може привезти до порушення права на доступ до суду як складового елементу права на справедливий судовий розгляд.
Колегія суддів вважає, що дане клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 279 ЦПК України, яка регулює особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При цьому згідно ч. ч. 3, 4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; щодо спадкування; щодо приватизації державного житлового фонду; щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
З матеріалів справи слідує, що ціна позову у даній справі становить 2 600 грн, а відтак розгляд вказаної справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Обставин, які б слугували підставою для проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи заявником в обґрунтування заявленого клопотання не наведено.
Враховуючи, що підготовчі дії по справі проведені повністю, ціна вказаного позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів прийшла до висновку, що справу необхідно призначити до розгляду, який провести у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
Керуючись ст.ст. 274, 279, 365, 366, 367, 368, 369 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
В задоволенні клопотань ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи та транспортно-трасологічної експертизи, виклик свідків та проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовити.
Підготовку апеляційного розгляду справи закінчити.
Справу призначити до розгляду в судовому засіданні в Тернопільському апеляційному суді без виклику сторін.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Хома М.В.