Номер провадження: 33/813/759/25
Номер справи місцевого суду: 498/1779/24
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Артеменко І. А.
28.04.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Подуст Т.П.,
захисника особи, яка притягається до відповідальності, - Золотарьової І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Золотарьової Інни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 листопада 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП,
Короткий зміст судового рішення
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04.11.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 28.09.2024 о 18:05 був виявлений на околиці н.п. Великоплоске Роздільнянського району Одеської області на відстані до 5500 м від лінії державного кордону України у групі осіб, а саме ОСОБА_2 , та незаконно в пішому порядку, без вантажу та з документами, що посвідчують особу, намагався перетнути Держаний кордон України поза встановленими пунктами пропуску через ДК України на вихід з України в ПММР, в напрямку с. Великоплоске (Україна) - с. Малаєшти (ПММР), чим порушив вимоги ст. 9 Закону України «Про державний кордон України», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник Золотарьова І.С. в інтересах ОСОБА_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04.11.2024 та закрити провадження по справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення. До скарги додано клопотання про поновлення строків.
В обґрунтування клопотання про поновлення строків, захисник зазначила, що ОСОБА_1 не було відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи. Про наявність оскаржуваного судового рішення дізнався з сайту Судової влади України лише 15.01.2025, після чого уклав договір про надання правової допомоги. Місцевим судом проігноровані заяви захисника про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.
В обґрунтування скарги захисник зазначила, що:
- оскаржувана постанова винесена передчасно та без встановлення обставин, які мають значення для правильного розгляду справи через порушення норм матеріального і процесуального права;
- працівником поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про складання протоколу про адміністративне правопорушення, не ознайомлено із змістом протоколу, не роз'яснені права та обов'язки;
- ОСОБА_1 , не володіючи інформацією про свої права та не являючись фахівцем у галузі права, не зміг реалізувати своє право на отримання правової допомоги;
- ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, тому не мав об'єктивної можливості особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП;
- жодних заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не надавав;
- розгляд справи здійснено поверхово, вину ОСОБА_1 неможна вважати доведеною, а складений протокол, в якому ОСОБА_1 не надав жодних пояснень, - неналежним та допустимим доказом вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП;
- в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Золотарьова І.С. в інтересах особи, яка притягується до відповідальності, підтримала клопотання про поновлення строку, доводи і вимоги апеляційної скарги. ОСОБА_1 , будучі повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, що з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи. При цьому, 24.03.2025 ОСОБА_1 надав до апеляційного суду письмові пояснення, в яких, не заперечуючи обставини, за якими складено протокол про адміністративне правопорушення від 28.09.2024, заперечив факт підписання протоколу ПдРУ №257287 від 28.09.2024 та факт складання та підписання пояснень від 28.09.2024 та заяви від 28.09.2024, та просив скасувати постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04.11.2024 та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а у разі відмови у закритті провадження - витребувати докази, призначити експертизи та допитати свідків. При цьому, не конкретизовано, які докази витребувати та яких свідків допитати.
28.03.2025 захисник Золотарьова І.С. в інтересах ОСОБА_1 надала суду клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, яке постановою Одеського апеляційного суду від 28.04.2025 залишено без задоволення.
Висновки щодо строків на апеляційне оскарження
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу.
Частина 1 ст.268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
З матеріалів справи встановлено, що 28.09.2024 відносно ОСОБА_1 в його присутності складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ №257287 за ч.2 ст.204-1 КУпАП, в якому останнього було повідомлено про слухання справи Великомихайлівським районним судом Одеської області 17.10.2024 о 12.00 год. Вказаний протокол особа, яка притягається до відповідальності, підписала та отримала його примірник.
В той же день (28.09.2024) ОСОБА_1 склав заяву про його повідомлення про час, дату та місце розгляду справи, просив розглянути справу без його участі, визнав свою вину повністю, щиро розкаявся, про результати розгляду справи просив повідомити за номером телефона 0508333358 (а.с.5).
11.10.2024 матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли до Великомихайлівського районного суду Одеської області.
У відповідності до вимог ч.2 ст.277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема ст.204-1 КУпАП, розглядаються протягом доби.
Враховуючи обізнаність особи, яка притягується до відповідальності, про дату, час та місце розгляду справи, наявні заяви про розгляд справи за його відсутністю, у відповідності до вимог ч.2 ст.277 КУпАП, 04.11.2024 суд першої інстанції здійснив розгляд справи за його відсутністю.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення судом копії судового рішення особі, щодо якої її винесено, у виконання вимог ч.1 ст.285 КУпАП.
За інформацією ЄДРСР оскаржене судове рішення надіслано для оприлюднення - 04.11.2024, забезпечено надання загального доступу - 06.11.2024.
17.01.2025 між ОСОБА_1 та адвокатом Золотарьовою І.С. укладено договір про надання правової допомоги.
18.01.2025 захисник Золотарьова І.С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду через систему «Електронний суд» із заявою про забезпечення доступу до електронної справи.
26.01.2025 захисник Золотарьова І.С. надала суду заяву про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи.
11.02.2025 через засоби поштового зв'язку захисник вперше звернулась до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.02.2025 апеляційна скарга захисника Золотарьової І.С. була повернута, у зв'язку з не наданням доказів на підтвердження повноважень захисника.
04.03.2025 захисник Золотарьова І.С., усунувши перешкоди, зазначені у постанові Одеського апеляційного суду від 28.02.2025, вдруге звернулась до суду з апеляційною скаргою, до якого додано клопотання про поновлення строку.
Під час вирішення питання про можливість поновлення процесуального строку, слід врахувати таке.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989).
ОСОБА_1 , будучі обізнаним про наявність матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього, про дату, час та місце розгляду справи, до суду не звертався з будь-якими заявами, клопотаннями, письмовими поясненнями тощо, рухом справи не цікався. Доказів зворотного суду апеляційної інстанції не надано. Укладання з захисником договору про надання правничої допомоги не є підставою для поновлення строку оскарження судового рішення.
Разом з тим, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів направлення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови суду, з метою забезпечення права останнього на доступ до правосуддя, апеляційний суд дійшов висновку про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04.11.2024.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Фактичні обставині, встановлені судом
28.09.2024 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПдРУ № 257287 за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
За вказаним протоколом 28.09.2024 о 18:05 на околиці н.п. Великоплоске Роздільнянського району Одеської області на відстані до 5500 м від лінії державного кордону України, виявлено громадянина ОСОБА_1 , який у групі осіб, а саме із гр.України ОСОБА_2 , намагався перетнути Держаний кордон України поза встановленими пунктами пропуску через ДК України на вихід з України в ПММР в районі пп/зн 0465/05 на напрямку с.Великоплоске (Україна) - с.Малаєшти (ПММР) в пішому порядку, з документами, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Вказаний протокол містить підпис ОСОБА_1 , доповнень та зауважень до протоколу ним не внесено (а.с.1).
Крім того, матеріали справи містять:
- письмові пояснення від ОСОБА_1 від 28.09.2024, в яких зазначено, що він намагався потрапити в ПММР за допомогою громадянина України ОСОБА_3 , з яким за попередньою домовленістю в телеграм-каналі, було узгоджено, що він забере його від н.п.Знаменка та доставить до н.п Малоплоськє, де його зустріне провідник. За таку послугу він мав заплатити 6 000 доларів США. Біля с.Великоплоське був затриманий прикордонниками. Пояснення написано власноруч (а.с.3);
- рапорт старшого інспектора прикордонної служби ГМО відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) старшого лейтенанта ОСОБА_4 від 28.09.2024 щодо обставин виявлення, зокрема ОСОБА_1 при спробі перетину державного кордону України (а.с.2);
- довідку старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) ПОРВ (з м.д. АДРЕСА_1 ) ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону старшого лейтенанта ОСОБА_5 щодо проведення перевірочних заходів відносно осіб, які мали намір порушити державний кордон України поза пункту пропуску, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4);
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 (а.с.6);
- заява від ОСОБА_1 від 28.09.2024, в якій він визнаю свою вину, щиро розкаявся, повідомляє про обізнаність щодо дати, часу та місця розгляду справи, просить здійснити розгляд у його відсутність, повідомляє номер телефона, за яким повідомити про результати розгляду (а.с.5).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Мотиви апеляційного суду
Апеляційний суд відповідно до положень ст.294 КУпАП переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення судом першої інстанції виконані.
За положеннями ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Аналізуючи наведене, слід дійти висновку, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч.3 ст.9 вказаного Закону визначено, що пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
Відповідно до ч.1 ст.12 зазначеного Закону пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 на території Україні запроваджено воєнний стан (воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень).
Апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану», заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку, суд вважає наявні в матеріалах справи докази достатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 за критерієм «поза розумним сумнівом».
Частиною 2 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 цієї статті.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ПдРУ № 257287 від 28.09.2024, з якого вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєного ним правопорушення; рапортом ст.лейтенанта Юрія Скіри від 28.09.2024; письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 від 28.09.2024; довідкою щодо проведення перевірочних заходів та письмовою заявою гр. ОСОБА_1 від 28.09.2024 щодо визнання своєї вини.
Оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 в групі осіб, зокрема із громадянином України ОСОБА_2 намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в ПММР поза пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 мав дозвільні документи, які надавали йому, як громадянину України чоловічої статі призивного віку, право на перетинання державного кордону, зважаючи на обмеження, встановлені законодавством.
Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що заперечуючи факт підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2024 та факт складання та підписання пояснень від 28.09.2024 та заяви від 28.09.2024, ОСОБА_1 не заперечував обставин, за якими складено вказаний протокол (а.с.70). Більш того, захисник в судовому засіданні від 24.03.2025 підтвердила, що зі слів ОСОБА_1 їй відомо про його перебування 28.09.2024 на місці виявлення, зазначеного в протоколі, але з яких причин він там перебував їй не відомо.
Позиція сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_1 наміру незаконно перетинати державний кордон України не підтверджена жодним доказом. При цьому, судом враховано, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 м.Київ, а місце виявлення його разом з іншою особою ( ОСОБА_2 ) на околиці н.п.Великоплоське Роздільнянського району Одеської області на відстані 5 500 м від лінії державного кордону України підтверджує намір незаконного перетину кордону. Вказана позиція викладена лише на стадії апеляційного перегляду справи, після отримання правової допомоги, а тому оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Враховано, що в сенсі пп.3 п.2 Положення «Про прикордонний режим», затвердженого постановою КМУ від 27.07.1998 за 1147 (зі змінами), прикордонна смуга - ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм, завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
Апеляційний суд зауважує, що сукупність таких обставин, як:
- місце затримання ОСОБА_1 , зокрема - на відстані 5 500 м від лінії державного кордону України поблизу н.п.Великоплоське Роздільнянського району Одеської області, яке не є ні місцем реєстрації, ні місцем проживання останнього. При цьому, місце затримання є місцем дії прикордонного режиму;
- спосіб намагання перетину державного кордону - поза межами пункту пропуску в пішому порядку;
- відсутність дозвільних документів на перетин державного кордону, які надавали йому, як громадянину України чоловічої статі та призовного віку, право на перетинання державного кордону, зважаючи на обмеження, регламентовані Законом України «Про правовий режим воєнного стану»;
- групою осіб, а саме - з громадянином України ОСОБА_2 (призовного віку), у відношення якого, за інформацією ЄДРСР, 04.11.2024 Великомихайлівським районним судом Одеської області у справі №498/1778/24 винесена постанова про притягнення до відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП, яка набрала законної сили;
- визнання ОСОБА_1 під час складання адміністративних матеріалів вини у незаконному намаганні перетину державного кордону України, пояснюючи обставини справи, вагомо свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 наміру на вчинення інкримінованого правопорушення та спростовують відсутність умислу на скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Отже, зважаючи на викладені обставини, ведення воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, апеляційний суд вважає, що факт спроби незаконного перетину державного кордону ОСОБА_1 є доведеним.
У протоколі про адміністративне правопорушення достатньо чітко і зрозуміло викладено суть інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що не викликає у апеляційного суду будь-яких зауважень з приводу зрозумілості інформації, зазначеної у його змісті.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення є належним доказом, оскільки, у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою посадовою особою конкретизовано місце вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння, зазначено місце здійснення спроби перетину державного кордону та зазначено якими саме діями ОСОБА_1 вчинив незаконну спробу перетинання державного кордону.
Відповідно до ст.252 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є самостійним доказом у справі про адміністративне правопорушення та має бути оцінений за правилами оцінки доказів.
Отже, апеляційний суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам КУпАП та Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом МВС України від 18.09.2013 № 898 (далі - Інструкція №898), він складений уповноваженою особою Державної прикордонної служби, в присутності правопорушника.
Посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення не доводить вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, апеляційний суд відхиляє, оскільки зібраними по справі докази повністю доводять вину останнього у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі щодо не роз'яснення особі, яка притягається до відповідальності, прав і обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП, спростовуються наявним в матеріалах справи протоколом від 28.09.2024, зі змісту якого вбачається, що громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права, передбачені ч.1 ст.63 Конституції України та ч.1 ст.268 КУпАП, які, більш того, процитовані у протоколі, у підтвердження чого ОСОБА_1 розписався у протоколі. Також ОСОБА_1 розписався у тому, що доповнень та зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення не має, отримав примірник протоколу про адміністративне правопорушення, що спростовує доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було відомо про складання стосовного нього протоколу про адміністративне правопорушення та не роз'яснено права.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості викласти у протоколі або окремо свої заперечення щодо викладених у протоколі фактів, надати власні пояснення з приводу причин його знаходження 28.09.2024 о 18.05 на околиці н.п.Великоплоське Розділянського району Одеської області на відстані 5500 м від ліні державного кордону України разом із ОСОБА_2 . Однак таких заперечень ОСОБА_1 не виклав, а навпаки у власних поясненнях виклав обставини щодо намагання ним незаконно перетнути кордон. Апеляційний суд звертає увагу, що іншої мети свого перебування на такій близькості від лінії державного контролю ОСОБА_1 прикордонникам чи суду не повідомив. Також у відповідності до ч.3 ст.256 КУпАП ОСОБА_1 не скористався своїм правом на викладення в протоколі про адміністративне правопорушення будь-яких пояснень та зауважень з приводу обставин справи.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності жодних заяв про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 спростовуються матеріалами справи, в яких на аркуші справи 5 міститься відповідна заява, датована 28.09.2024 та підписана ОСОБА_1 .
Доводи апеляції щодо неможливості ОСОБА_1 реалізувати свої праві, передбачені ст.268 КУпАП, не будучі повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, є необґрунтованим, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення, його повідомлено про слухання справи 17.10.2024 о 12.00 в Великомихайлівському районному суді Одеської області. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав, отримав його копію та надав заяву про повідомлення його про час, дату та місце розгляду справи, в якій просив розглядати справу за його відсутності. При цьому, слід зазначити, що сам по собі факт розгляду справи без участі особи, яка притягається до відповідальності, та захисника в її інтересах не є правовою підставою для скасування судового рішення. За положеннями ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Частиною 2 ст.268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.204-1 КУпАП, не є обов'язковою, а в сенсі положень ч.2 ст. 277 КУпАП справи про адмінправопорушення, передбачені, зокрема ст.204-1 КУпАП, розглядаються в скорочені строки.
Крім того, зважаючи на розгляд місцевим судом справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисника в його інтересах, право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та ефективний захист було поновлено судом апеляційної інстанції шляхом прийняття до розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та відстоювати свою позицію в судовому засіданні апеляційної інстанції за участі захисника в його інтересах та надання ґрунтовної оцінки всім доводам апеляційної скарги.
Окрім того, апеляційним судом створено умови з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 особисто надати пояснення у судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи, однак особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судові засідання не з'являвся, тим самим нівелював можливість надати пояснення особисто.
Твердження сторони захисту щодо фальсифікації протоколу про адміністративне правопорушення від 28.09.2024, пояснень ОСОБА_1 від 28.09.2024 та заяви ОСОБА_1 від 28.09.2024 апеляційний суд визнає безпідставним, з огляду на таке.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 чи його захисник звертались до правоохоронних органів з відповідними заявами про фальсифікацію документів чи про незаконність дій працівників прикордонної служби щодо нього або оскаржували їх дії у встановленому законом порядку. Доказів неправомірної поведінки інспекторів прикордонної служби чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять.
Отже, твердження захисника щодо неправомірності дій працівників прикордонної служби не відповідають дійсності та є суб'єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу. Підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що старший інспектор прикордонної служби групи моніторингу обстановки ОСОБА_6 був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.204-1 КУпАП, що в нього були підстави для фальсифікації протоколу та інший матеріалів чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи, у підтвердження таких даних відсутні будь-які належні докази як у матеріалах справи, таких і не додано до апеляційної скарги.
Стороною захисту не було заявлено клопотання про допит в якості свідка старшого інспектора прикордонної служби ОСОБА_6 щодо обставин складання адмінматеріалів у цій справі.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку, що вищевказаний інспектор діяв у межах наданих йому повноважень.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення є належним та допустимим доказом у справі та обґрунтовано покладений судом в обґрунтування доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, як і рапорту від 28.09.2024, яким зафіксовано сам факт правопорушення.
З урахуванням наведеного, висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин, що виникли, і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги оцінюються судом апеляційної інстанції як спосіб уникнення відповідальності, оскільки стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про помилковість висновків суду першої інстанції.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
У відповідності до положень п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника Золотарьової Інни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Золотарьової Інни Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 04 листопада 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Артеменко