Номер провадження: 33/813/617/25
Номер справи місцевого суду: 522/19214/24
Головуючий у першій інстанції Донцов Д.Ю.
Доповідач Драгомерецький М. М.
15.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі Узун Н.Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №156694 від 22.10.2024, ОСОБА_1 22 жовтня 2024 року о 22:20 год, в м. Одеса по вул. Мала Арнаутська, керував транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей погано реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан спяніння в установленому законом порядку ухилився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України). Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції було кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року ОСОБА_1 визнаний виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді арешту строком на 10 діб з позбавленням права керування транспортних засобів строком на три роки. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року та закрити провадження по справі, з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року, мотивуючи тим, що копію постанови він отримав лише 28 січня 2025 року про що розписався.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП, встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджуються викладенні у клопотанні доводи, а також для забезпечення права особи на доступ до правосуддя, вважаю за можливе визнати причини пропущеного строку поважними та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року
В судове засідання до апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином та завчасно.
15 квітня 2025 року від адвоката Сергієнка С.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із хворобою ОСОБА_1 , на підтвердження зазначеного надано консультативний висновок спеціаліста, встановлений діагноз «гострий гайморит»
Однак, апеляційний суд не вважає доцільним відкладення розгляду даної справи та відмовляє у задоволенні клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
Апеляційний суд також враховує, що 05 березня 2025 року адвоката Сергієнко С.В., в інтересах ОСОБА_1 вже звертався до суду із заявою про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою.
Як зазначено у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На осіб, які беруть участь у справі, також покладається обов'язок не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
ОСОБА_1 , як ініціатор перегляду даної справи в апеляційному порядку зобов'язаний цікавитись відомим йому провадженням, не ухилятись від отримання інформації про рух справи та не допускати свідомих маніпуляцій для затягування судового процесу.
Апеляційний також зазначає, що заява про відкладення не містить жодного посилання щодо неможливості приймати участь в судовому засіданні представника ОСОБА_1 - адвоката Сергієнка С.В..
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Крім того, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної не є обов'язковою.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її представника, на підставі доводів, викладених у апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Збирання нових доказів не входить до повноважень апеляційного суду.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ст. 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 2 ст. 130 КУпАП встановлює відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №156694 від 22.10.2024, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом, й приймається судом до уваги (а.с. 1);
2)довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої постановою Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2023 року по справі №947/36126/23 ОСОБА_1 взнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 5);
3)направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ООМЦЗ» ООР, згідно якого в ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд не проводився, водій відмовився (а.с. 6);
4)відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, який відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 його поведінку та те, що співробітники поліції діяли у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп'яніння та оформлення матеріалів адміністративного правопорушення (диск а.с. 7).
Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що він 22 жовтня 2024 року о 22:20 год, в м. Одеса по вул. Мала Арнаутська, повторно протягом року, керував транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , та відмовився на вимогу працівника поліції, в якого виникла підозра, що водій може перебувати в стані наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на визначення дійсного його стану, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , а за кермом автомобіля, який рухався знаходилась його дружина, однак апеляційний суд не приймає до уваги зазначені твердження оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а сам відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції.
Так, апеляційним судом був досліджений відеозапис з нагрудних відеореєстраторів поліцейських 474523, 267886, на якому зафіксовано, що на місці водія знаходиться саме ОСОБА_1 ..
Протягом всього часу спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту керування транспортним засобом, більш того підтвердив даний факт (час відеозапису 18:48).
Наявні в матеріалах справи відеозаписи є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій.
Апеляційний суд також зауважує, що на момент зупинки транспортного засобу Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , в автомобілі знаходився лише ОСОБА_1 на водійському місці та один пасажир чоловічої статті. Дружина ОСОБА_1 , як вона себе назвала, прийшла лише через пів години після моменту зупинки транспортного засобу поліцейськими.
Таким чином, версія про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а за кермом знаходилась його дружина, спростовується матеріалами справи, тому дане твердження оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1-2 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Таким чином, свідком може бути будь-яка особа, стосовно якої в уповноваженого органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, є дані, що їй відомі обставини, які стосуються справи, що підлягають установленню.
Отже, особа, учасники судового провадження мають право заявляти клопотання про виклик свідків. Заявляючи клопотання (заяву) про виклик свідка необхідно обґрунтувати необхідність виклику свідка; повідомити питання, які неможливо з'ясувати без допиту свідка; навести обставини, які мають значення для справи, та які заявник намагається довести, заперечуючи проти факту вчинення особою адміністративного правопорушення, та які неможливо встановити без відповідних пояснень свідка, чи доказів.
На підставі вищевстановлених обставин даної справи, апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик в судове засідання його дружини ОСОБА_2 , не встановлено жодних обставин, які неможливо встановити без пояснень даного свідка.
Дослідивши наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудних відеореєстраторів поліцейських 474523, 267886, в апеляційного суду немає жодних сумнів, що транспортним засобом Mercedes Benz д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не керувала.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.
Висновок суду першої інстанції відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху (водіїв, пішоходів, велосипедистів, власності третіх осіб) і може призвести до тяжких непоправних наслідків.
ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановленими нормами чинного законодавства.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький