Номер провадження: 33/813/1027/25
Номер справи місцевого суду: 509/6955/24
Головуючий у першій інстанції Кириченко П. Л.
Доповідач Назарова М. В.
23.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.
особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Григорука Георгія Петровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Григорука Георгія Петровича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою:АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 26.11.2024 о 14 год 20 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «GEELY» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Овідіопольська дорога, блокпост в селищі Авангард на території Одеського (кол. Овідіопольського) району Одеської області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звуження очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисник Григорук Г.П., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що від медичного огляду останній відмовився, оскільки має інвалідність з дитинства, у зв'язку з чим зіниці завжди звужені та не реагують на світло. ОСОБА_1 показав поліцейському довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 296908, однак старший лейтенант поліції Федоров Р.Р. не звернув увагу на вказаний документ та склав протокол.
Також вказує, що в протоколі зазначено, що «відеофіксація на нагрудну бодікамеру», однак ні назви відеореєстратора, ні номеру нагрудного реєстратора не зазначено.
Суддя першої інстанції не дослідив відеозапис, а також не прийняв до уваги, факт відсутності свідків.
Також наголошує, що судове засідання за участю ОСОБА_1 не проводилося, усні пояснення не внесені до постанови від 19.03.2025, а також не долучені до матеріалів справи копії посвідчення інваліда з дитинства серії НОМЕР_2 та довідку до акту огляду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 23.04.2025 захиснику Григоруку Г.П. поновлено строк на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року.
В судовому засіданні захисник Григорук Г.П. та особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне право-порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному до-слідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Також, розділом Х вказаної Інструкції визначено Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов'язковість використання під час про-ведення ним огляду особи на стан сп'яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування - фіксування результатів огляду у присутності двох свідків.
Вказане свідчить про надання такому доказу, як відеозапис з нагрудної камери, ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 182525 від 26.11.2024, яким зафіксовано, що 26.11.2024 о 14 год 20 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «GEELY» д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Овідіопольська дорога, блокпост, в селищі Авангард на території Одеського району Одеської області, з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звуження очей, які не реагують на світло, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі відмовився, що зафіксовано на відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Повідомлено про місце, дату та час розгляду справи, роз'яснено права та обов'язки, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 . Від надання пояснень відмовився. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав (а.с. 4);
- наявними в матеріалах справи відеозаписами, які були оглянуті в ході розгляду справи, підтверджено, що працівник поліції сказав: «Ви були зупиненні на блокпосту і у вас виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови…Ви на експертизу згодні проїхати або відмовляєтеся?» (14:53:27 хв), на що ОСОБА_1 відповів: «Відмовляюся…я чуть спешу (мовою оригіналу) (14:53:36 хв). Працівник поліції роз'яснив п. 2.5 ПДР та запитав чи впливає хтось на відповідь ОСОБА_1 , на що останній відповів «…я не хочу ехать…тороплюсь» (мовою оригіналу) (14:53:53).
Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду, встановленого законом, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що від медичного огляду останній відмовився, оскільки має інвалідність з дитинства, у зв'язку з чим зіниці завжди звужені та не реагують на світло, не спростовують висновків суду першої інстанції.
З дослідженого відеозапису чітко вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду.
Наявність інвалідності не може розцінюватися як поважна причина для відмови пройти огляд на вимогу поліцейського у встановленому законом порядку, який за об'єктивним сприйняттям визначив ознаки вказаного сп'яніння у водія.
Посилання, що ОСОБА_1 показав поліцейському довідку до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 296908, однак старший лейтенант поліції Федоров Р.Р. не звернув увагу на вказаний документ та склав протокол, не впливає на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Крім того, апеляційний суд вказує, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Щодо доводів, що в протоколі зазначено, що «відеофіксація на нагрудну бодікамеру», однак ні назви відеореєстратора, ні номеру нагрудного реєстратора не зазначено.
Так, в протоколі зазначено, що відеофіксація на нагрудну бодікамеру без зазначення назви та номеру, однак це не має суттєвого значення для справи та автоматично не свідчить про недопустимість доказів відеозапису, наявних в матеріалах справи.
Долучені відеозаписи повністю відображають події, що відбувалися 26.11.2024 щодо складення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний відеозапис є належним доказом у справі, оскільки на ньому безперервно та чітко зафіксовані факти: встановлення особи водія, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, складення протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомлення з ним.
Оскільки зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Слід відмітити, що досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі. Тобто, посилання захисника є необґрунтованими та такими, що не вливають на висновок суду першої інстанції.
Доводи, що суддя першої інстанції не дослідив відеозапис, є безпідставними, з огляду на те, що відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Посилання захисника, що суд також не прийняв до уваги факт відсутності свідків, є необґрунтованим, оскільки за ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, під час чого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, то лише в разі неможливості застосування таких засобів - огляд проводиться в присутності двох свідків.
До матеріалів справи долучений відеозапис, відтак, зазначена відмова може бути зафіксована за допомогою відеозапису без необхідності залучення свідків.
Всупереч доводам, що судове засідання за участю ОСОБА_1 не проводилося, апеляційний суд вказує, що ОСОБА_1 був обізнаний про дату та час розгляду справи, що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи, проте до суду не з'явився з невідомих суду причин (а.с. 13).
Апеляційний суд не бере до уваги доводи, що усні пояснення не внесені до постанови від 19.03.2025, а також не долучені до матеріалів справи копії посвідчення інваліда з дитинства серії НОМЕР_2 та довідку до акту огляду, оскільки матеріали справи не містять спрямованих дій на долучення вказаних документів, а також як і надання усних пояснень, адже в судовому засіданні ОСОБА_1 не був присутній.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Намагання заявника долучити до матеріалів справи копії медичних висновків у кількості 3 шт., якими під час огляду ОСОБА_1 не виявлено наркотичного сп'яніння, як підтвердження постійних необгрунтованих претензій до цього з боку працівників поліції на предмет керування ТЗ у стані наркотичного сп'яніння, на вимогах закону не грунтуються та не вплива' на законність ухваленого судового рішення, до того ж всі такі огляди проведені вже після ухвалення рішення.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Григорука Георгія Петровича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова