Номер провадження: 33/813/332/25
Номер справи місцевого суду: 507/2259/24
Головуючий у першій інстанції Дармакука Т.П.
Доповідач Назарова М. В.
23.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.
захисника - адвоката Споришева Максима Олексійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Любашівського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Любашівського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 06.10.2024 о 00:19 год, по вулиці Чкалова в селищі Любашівка, Подільського району, Одеської області, керував автомобілем "ВАЗ-2110" державний номер НОМЕР_1 , при цьому перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також і під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить визнати недопустимий відеозапис спілкування працівників патрульної поліції, скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що ОСОБА_1 не дали надати пояснення стосовно правопорушення, до суду не викликали свідків чи працівників патрульної поліції. В судовому засіданні не було змагальності сторін та принципу невинуватості.
Вказує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, сам добровільно сідав до машини. Відеозапис, який міститься в матеріалах справи складається з 14 частин, що є порушенням Наказу № 1026 Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018, адже включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.
В судовому засіданні захисник Споришев М.О. підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явився, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735 ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського (далі - Інструкція від 18 грудня 2018 року № 1026).
Згідно п. 5 розділу ІІ Інструкції від 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Вказане свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) ознак найважливішого доказу для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи: а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 478608 від 06 жовтня 2024 року; письмовим поясненням свідка ОСОБА_2 ; письмовим поясненням свідка ОСОБА_3 ; письмовим поясненням свідка ОСОБА_4 ; відеозаписом фіксації правопорушення, який відображає із достатньою повнотою стан водія ОСОБА_1 , його поведінку та те, що співробітники поліції діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнього інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ААД № 478608 від 06 жовтня 2024 року, яким зафіксовано, що 06.10.2024 о 00:19 год, по вулиці Чкалова, в селищі Любашівка, Подільського району, Одеської області, керував автомобілем "Ваз-2110" державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та в'язка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу драгеру та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . До протоколу додаються: пояснення, відео з бодікамер (а.с. 2)
- рапортом помічника чергового відділу поліції №1 (смт Любашівка) Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області Ковальського Д.П., згідно якого 06.10.2024 о 01:33 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.10.2024 о 01:33 год за адресою: Любашівський район, смт Любашівка, вул. Чекалова, СРПП, виявили, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 на т/з ВАЗ 2110 Д/Н НОМЕР_2 , який порушив комендантську годину та керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 3);
- поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких пояснив, що було виявлено порушника комендантської години, який керував транспортним засобом ВАЗ 2110 д/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, ображав працівників поліції нецензурною лайкою, штовхався, погрожував фізичною розправою та вдарив по руці. Було застосовано газовий балон та кайданки, доставлено до ВП № 1. Пропонували продув в драгер та в медичний заклад для проходження огляду, від усього відмовився (а.с. 4);
- поясненнями ОСОБА_3 відповідно до яких, працівники поліції зупинили ОСОБА_1 , який був в стані алкогольного сп'яніння, ніс різні нісенітниці, погрожував працівникам поліції фізичною розправою, штовхався, зривав формений одяг. Було застосовано газовий балон та кайданки. Від продуву в алкотестер драгер та від проходження огляду в медичному закладі відмовився (а.с. 5);
- наявним в матеріалах справи відеозаписом, який було оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено, що працівник поліції вказав, що ОСОБА_1 був зупинений за порушення комендантської години та попросив документи. Потім поліцейський сказав: «Будуть застосовані спецзасоби, ви поводите себе агресивно», та знову попросили документи, на що ОСОБА_1 сказав «Немає нічого» (00:26:05 хв). Запропоновано проїхати до відділу та у ОСОБА_1 вбачається неадекватна, агресивна поведінка, кричить та погрожує. Поліцейський каже: «У вас ознаки алкогольного сп'яніння, ви вживали алкогольні напої?», на що ОСОБА_1 знову погрожує працівникам поліції. Згодом застосовано газовий балончик та кайданки (00:37:02 хв). Прибувши до відділу поліції, поліцейський неодноразово пропонує пройти огляд як за допомогою драгера, так і в медичному закладі (01:01:06 хв, 01:02:02 хв, 01:02:33 хв, 01:07:22 хв, 01:07:23 хв), на що ОСОБА_1 відмовляється та спілкується переважно нецензурною лайкою (01:02:43 хв, 01:07:23 хв, 01:07:25 хв).
Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, встановленого законом, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Посилання, що ОСОБА_1 не дали надати пояснення стосовно правопорушення, спростовується змістом оскаржуваної постанови, згідно якої « ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що 06.10.2024 року він не керував автомобілем, а стояв на узбіччі, проходити медичний огляд на стан сп'яніння у медичній установі він не відмовлявся».
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Апеляційний суд не вбачає відсутність змагальності сторін та принципу невинуватості, як про це зазначає правопорушник в апеляційний скарзі.
Твердження, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, спростовується дослідженим відеозаписом, з якого вбачається неодноразові пропозиції пройти огляд як за допомогою драгера, так і в медичній установі, проте ОСОБА_1 відмовився (01:07:22 - 01:07:25 хв).
Що стосується доводів апеляційної скарги, що відеозапис, який міститься в матеріалах справи, складається з 14 частин, що є порушенням Наказу № 1026 Міністерства внутрішніх справ від 18.12.2018.
Так, долучений відеозапис складається з 14 частин, однак кожна наступна частина починається відразу без проміжків у часі та події є послідовними, що спростовує доводи апелянта про порушення Наказу № 1026.
Крім того досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Любашівського районного суду Одеської області від 24 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова