Номер провадження: 33/813/395/25
Номер справи місцевого суду: 496/7178/24
Головуючий у першій інстанції Шаньшина М. В.
Доповідач Назарова М. В.
23.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Полубок Наталії Анатоліївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисника Полубок Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 16 грудня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 26.10.2024 о 20:39 год в с. Градениці, пров. 1 Степний, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, згідно приладу «Драгер» 6820, прилад 0447 тест №1298, результат тесту 2,08 %. Від подальшого проходження тесту на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку під відеозапис, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Полубок Н.А., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що:
- ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду з відібранням зразків крові або сечі, а навпаки не заперечував і сказав, що не згоден з великою кількістю проміле як показує прилад;
- роздруківка результату тесту є нечитабельною та не містить дату останньої дати проведення калібрування (повірки);
- відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке міститься в матеріалах справи, прилад Драгер проходив калібровку - 07.11.2024, тобто на два тижні пізніше ніж складений протокол;
- Драгер вимірює вміст парів алкоголю у видихуваному повітрі, а не вміст алкоголю в крові, як це визначає Інструкція, тому використання драгеру є незаконним;
- у відеоматеріалах не вбачається, щоб поліцейськими проводився огляд ОСОБА_1 та складався акт;
- направлення, яке міститься в матеріалах справи, виписане о 21:00 год, але згідно відеозапису даний документ не виписувався поліцейськими в присутності ОСОБА_1 та йому не вручалося, що свідчить про виготовлення даного документу після складання протоколу;
- на відео відсутній момент складання акту огляду, що свідчить також про його виготовлення після складання протоколу, а отже зазначене є порушеннями поліцейськими порядок проходження огляду на стан сп'яніння та застосування спеціальних технічних засобів;
- невідомо, що відеозапис, котрий приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення був здійснений працівником поліції за допомогою нагрудної відеокамери чи на власний мобільний пристрій, оскільки не містить назву та місце, також відео не ціле, фрагментами;
- відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складання протоколу та суперечить ст. 266 КУпАП, а також є доказом того, що ОСОБА_1 не керував;
В судовому засіданні захисник Полубок Н.А. та особа, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, щодо суті апеляційної скарги апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями)
водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Визнаючи винним правопорушника ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 930628 від 26.10.2024, актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківка приладу «Драгер», результат 2,08 %, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2024, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння та дослідженими відеозаписами, відповідно до яких встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 , а також факт добровільного проходження ОСОБА_1 тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», з результатом якого ОСОБА_1 був не згоден та повідомив, що дійсно вживав алкоголь, але не в такій великій кількості, як показує прилад. Також відеозаписом підтверджується, що працівником поліції ОСОБА_1 багаторазово було запропоновано проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння, на що останній так і не надав позитивної однозначної відповіді, повідомивши, що це нічого не дасть.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 930628 від 26.10.2024, яким зафіксовано, що 26.10.2024 о 20:39 год в с. Градениці, пров. 1 Степний, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 211540, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, згідно приладу «Драгер» 6820, прилад 0447 тест №1298, результат тесту 2,08 %. Від подальшого проходження тесту на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився у встановленому законом порядку під відеозапис, чим порушив п. 2,9 «а» Правил дорожнього руху. Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, повідомлено про розгляд справи, про що свідчить особистий підпис. Тимчасово вилучені документи та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав (а.с. 1);
- роздруківкою приладу «Драгер» (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2024 (а.с. 3);
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат 2.08 %,
- наявним в матеріалах справи відеозаписом, який було оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено, що на питання працівника поліції, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, відповів, що не вживав (0:01:17). Працівник поліції вказав, що при перевірці документів було виявлено запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, зазначив, що є підозра що ОСОБА_1 вживав алкоголь та запропонував пройти огляд на місці зупинки, на що останній погодився, результат огляду склав 2,08% (0:02:52). Працівник поліції запитав, чи згоден ОСОБА_1 з результом, відповів: «Не згоден, я вживав, але не в такій кількості» (0:02:54). Поліціянт запитав: «В медичний заклад потрібно їхати?», відповів: «Навіщо?» (0:03:27), потім неодноразово було запропоновано проїхати в медичний заклад та перепитано чи згоден з результатом драгера, на що ОСОБА_1 відповів: «50 % згоден…я зараз приїду в больницю (мовою оригіналу), в мене покаже зовсім інше…» (0:04:28- 0:05:49) (мовою оригіналу). Працівник роз'яснив, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводу, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду з відібранням зразків крові або сечі, а навпаки не заперечував і сказав, що не згоден з великою кількістю проміле, яку показує прилад, то апеляційний суд звертає увагу на таке.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі-Інструкція), а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Вимогами п. 7 розділу І Інструкції, п.6 Порядку та ч. 3 ст. 266 КУпАП встановлено, що в разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до діючого закону водій самостійно вирішує чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу або не погоджується з отриманим результатом. У тому разі, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом.
Разом із тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Із долученого відеозапису вбачається, що поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager, на що ОСОБА_1 погодився та, який в подальшому зафіксував 2,08 проміле алкоголю в його організмі. (0:02:52) Потім працівник поліції запитав чи згоден він з результатами, на що ОСОБА_2 сказав: «Не згоден, я вживав, але не в такій кількості». Поліцейський питає: «В медичний заклад потрібно їхати?», ОСОБА_1 відповідає: «Навіщо?» (0:03:27), працівник поліції ще декілька разів запитує чи потрібно їхати в медичний заклад, однак ОСОБА_1 на питання не відповідає. Поліцейський знову запитує чи згоден з результатами, на що ОСОБА_1 каже: «На 50 % згоден…я зараз приїду в больницю…в мене покаже зовсім інше» (мовою оригіналу).
Аналізуючи поведінку ОСОБА_1 , правопорушник відмовився від проходження огляду в медичному закладі і таке свідчить про автоматичну згоду з результатами огляду приладу Drager.
Щодо доводу, що роздруківка результату тесту є нечитабельною та не містить дату останньої дати проведення калібрування (повірки), а також те, що відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке міститься в матеріалах справи, прилад Драгер проходив калібровку - 07.11.2024, тобто на два тижні пізніше ніж складений протокол.
Усуваючи вказану прогалину і діючи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційним судом витребувано у Головного управління Національної поліції в Одеській області Одеське районне управління № 2 належним чином засвідчену копію свідоцтва про повірку газоаналізатора Drager Alcotest 6810, ARLG-0447 станом на 26.10.2024 та який був використаний під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 930628 від 26.10.2024.
03 квітня 2025 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшла відповідь.
Згідно наданої начальником Одеського районного управління № 2 полковником поліції Андрієм Донцем від 25.03.2025 № 61/3606 відповіді вбачається, що надати засвідчену копію свідоцтва про повірку газоаналізатора Drager Alcotest 6810, ARLG-0447, який був використаний під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 930628 від 26.10.2024 відносно ОСОБА_1 , не надається можливим, оскільки 07.11.2024 було проведено планове технічне обслуговування (повірка) вказаного газоаналізатора, надано нове свідоцтво. Проте, додано засвідчену копію сервісної гарантійної книжки Drager Alcotest 6810, ARLG-0447, де зазначені відомості про операції «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка».
Згідно вказаних відомостей про операції вбачається:
- 22.11.2018 - дата здійснення останньої операції «Повірка»; номер свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - 12-01/8483; орган, що здійснив операцію «Повірка» - ДП «УКРМЕТРТЕСТ-СТАНДАРТ»; кількість тестів (відп. лічильнику) після виконання операції «Повірка» - 00002; кількість тестів, що проведено з дати попередньої операції «Повірка» - 00000; дата наступних обов'язкових операцій «Сервісне ТО», «Градуювання», «Повірка» - 22.11.2019, штамп уповноваженого сервісного центру; відмітка про виконання операцій: «Сервісне технічне обслуговування» та «Градуювання»;
- 31.10.2023 - дата здійснення останньої операції «Повірка»; номер свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - П51QN164708323; орган, що здійснив операцію «Повірка» - ДП «КИЇВОБЛ-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ»; кількість тестів (відп. лічильнику) після виконання операції «Повірка» - 01062; дата наступних обов'язкових операцій «Сервісне ТО», «Градуювання», «Повірка» - 31.10.2024, штамп уповноваженого сервісного центру; відмітка про виконання операцій: «Сервісне технічне обслуговування» та «Градуювання»;
- 07.11.2024 - дата здійснення останньої операції «Повірка»; номер свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки - П51QМ185660324; орган, що здійснив операцію «Повірка» - ДП «КИЇВОБЛ-СТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ»; кількість тестів (відп. лічильнику) після виконання операції «Повірка» - 01300; штамп уповноваженого сервісного центру; відмітка про виконання операцій: «Сервісне технічне обслуговування» та «Градуювання».
Згідно з п. 1 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 3 розділу II вказаної Інструкції, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 1 статті 17 вказаного Закону встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.
Пунктом 13 "Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 374 від 04 червня 2015 року, періодичній повірці підлягають вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Згідно з Наказом Мінекономрозвитку України № 1747 від 13 жовтня 2016 року "Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, становить 1 рік.
Відповідно до наданих відомостей, 31.10.2023 було здійснено операцію «Повірка», датою наступних обов'язкових операцій «Сервісне ТО», «Градуювання», «Повірка» - 31.10.2024.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено 26.10.2024, тобто станом на час проведення медичного огляду ОСОБА_1 26.10.2024 термін повірки вказаного газоаналізатора не сплинув.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою вищезазначеного газоаналізатору належним та допустим доказом у справі.
Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що Драгер вимірює вміст парів алкоголю у видихуваному повітрі, а не вміст алкоголю в крові, з таких підстав.
Так, дійсно, згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015), на який в обґрунтування своєї позиції посилається захисник, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Водночас, п.п. 1,3 розділу ІІ Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Наказом Держлікслужби України № 1529 від 29.12.2014 «Про державну реєстрацію медичних виробів» затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. За номером 43 зазначеного переліку значиться газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений. Відповідно до свідоцтва про Державну реєстрацію № 14455/2014 газоаналізатори Drager Alcotest внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення МОЗ України і дозволені для застосування на території України.
Наведене свідчить про те, що для точного визначення концентрації етанолу в крові використовуються спеціальні сертифіковані та повірені прилади газоаналізатори Drager Alcotest, які є спеціальними апаратами, що вимірюють вміст алкоголю в проміле в повітрі, що видихається.
Крім того, в розділі Інструкції приладу «DRAGER Alcotest 6820» «Технічні дані», «Діапазон вимірювання» вказано, що результати тесту визначаються у таких діапазонах вимірювання: масова концентрація алкоголю у видихуваному повітрі від 0,00 до 3,00 мг/л (відношення маси етанолу у видихуваному повітрі до об'єму цього повітря) або масова концентрація алкоголю в крові - від 0 до 6 ‰ (відношення маси етанолу в крові до об'єму крові), при цьому вміст алкоголю у видихуваному повітрі перераховано у вміст алкоголю в крові за співвідношенням: масова концентрація парів етилового спирту в повітрі 1 мг/л відповідає вмісту алкоголю в крові 2,1 %.
Відтак, доводи захисника про те, що газоаналізатор «Drager Alcotest » показує вміст етанолу у повітрі, що видихається, а не вміст алкоголю в крові, не відповідають дійсності.
Щодо доводу, що в відеоматеріалах не вбачається, щоб поліцейськими проводився огляд ОСОБА_1 та складався акт, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 розділу II Інструкції огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. (п. 10 розділу II Інструкції)
Отже, як вбачається з відеозапису такий огляд проводився відповідно до вимог чинного законодавства, в акті, поліцейський зазначає лише про результати такого огляду.
Щодо посилання, що направлення, яке міститься в матеріалах справи, виписане о 21:00 год, але згідно відеозапису даний документ не виписувався поліцейськими в присутності ОСОБА_1 та йому не вручалося, що свідчить про виготовлення даного документу після складання протоколу, апеляційний суд вказує, що така розбіжність у часі не впливає на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Щодо доводу, що на відео відсутній момент складання акту огляду, що свідчить також про його виготовлення після складання протоколу, а отже зазначене є порушеннями поліцейськими порядок проходження огляду на стан сп'яніння та застосування спеціальних технічних засобів.
Як вбачається з долученого відеозапису, огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатора Драгер, результати такого огляду зафіксовані в акті огляду.
Наявність на відеозапису саме момент складання акту, не є обов'язковим.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що огляд проводився відповідно до Інструкції, тому вказаний акт є належним та допустимим доказом.
Щодо доводів, що невідомо, що відеозапис, котрий приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення був здійснений працівником поліції за допомогою нагрудної відеокамери чи на власний мобільний пристрій, оскільки не містить назву та місце, також відео не ціле, фрагментами, суд зазначає наступне.
В протоколі адміністративне правопорушення серії ААД № 930628 від 26.10.2024 зазначено, що відеофіксація проводилася на бодікамеру № 3.
Крім того, вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Згідно з ч. 3 ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
У даному випадку застосуванню підлягає саме ч. 2 ст. 266 КУпАП в чинній редакції щодо обов'язковості відеофіксації, а також Порядку та Інструкції, в частині, що не суперечать їм.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, під час чого поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, то лише в разі неможливості застосування таких засобів - огляд проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, даними нормами законодавства не визначено здійснення відеозапису саме відеореєстратором (бодікамерою), а не будь-яким іншим засобом відео фіксації.
При цьому ст. 251 КУпАП допускає використання у якості доказів у справі фактичні дані, що встановлюються засобами фото-і кінозйомки, відеозапису.
Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Посилання, що відсутні докази відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складання протоколу та суперечить ст. 266 КУпАП не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння належним та допустим доказом у справі.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Полубок Наталії Анатоліївни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 16 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова