Справа № 458/172/25 Головуючий у 1 інстанції: Волинець М. З.
Провадження № 33/811/588/25 Доповідач: Березюк О. Г.
30 квітня 2025 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г. , за участі захисника Муравської О.І., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Муравської О.І. на постанову Турківського районного суду Львівської області від 02 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Турківського районного суду Львівської області від 02.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні.
Згідно постанови суду 29.01.2025 року о 14:30 хв. в с.Вовче по вул.Центральна, 63, Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Opel Zafira, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та у найближчому лікувальному закладі відмовився.
Захисник Муравська О.І. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ'єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтовано, при цьому зазначає, що працівниками поліції жодним чином не встановлювалися в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння. Більше того, ОСОБА_1 згідно з наявних відеозаписів бажав пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, зокрема в медичному закладі шляхом здачі сечі або крові, в чому було відмовлено, разом з тим працівники поліції роз'яснили право останнього відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння з одночасним зазначенням, що за результатами огляду в ОСОБА_1 буде констатований стан алкогольного сп'яніння, після чого в останнього виник сумнів в тому чи він зобов'язаний проходити огляді на стан алкогольного сп'яніння
Розглянувши матеріали справи № 444/2774/24, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.2, ч.4, ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Зазначені вимоги нормативних актів працівниками поліції дотримані не були, зокрема в частині виконання свого обов'язку належного роз'яснення ОСОБА_1 порядку та місця проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції покликався у судовому рішенні на протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписи.
Однак при цьому суд першої інстанції не дав оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, з досліджених відеозаписів події (відеозаписи 01957_00195720250129143859_0009A, 01957_00195720250129145400_0010A) апеляційним судом встановлено, що працівником поліції під час оголошення ОСОБА_1 пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, зазначає, що останній має повне право відмовитися від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, після чого ОСОБА_1 неодноразово запитував в працівників поліції чи проходити йому огляд на стан сп'яніння, які можливі наслідки в наслідок відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме яке передбачене стягнення, на що працівники поліції відповіли, що це не буде мати жодних наслідків, оскільки рішення про накладення штрафу приймає суд (а.с.7).
Виходячи з викладеного, працівники поліції по суті повідомили ОСОБА_1 , що він має три можливих варіанти розвитку події, а саме: пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці події, в медичному закладі, або має право відмовитися від проходження огляду.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак законодавством не передбачено права особи, яка керує транспортним засобом відмовитися від огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком, а не правом, оскільки за відмову від огляду настає адміністративна відповідальність.
А тому, виходячи з роз'яснень працівника поліції ОСОБА_1 про наявність в нього права на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, викликало в останнього бажання скористатися своїм правом, хоча таке у відповідності до вимог законодавства та за наявності визначених підстав у водія транспортного засобу відсутнє.
Також, за змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок № 1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція № 1452/735), щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, у разі незгоди з проходженням огляду на місці зупинки транспортного засобу - в закладі охорони здоров'я, та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності.
Крім цього, із зазначених відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 працівникам поліції зазначав, що бажає проїхати до медичного закладу на огляд на стан алкогольного сп'яніння шляхом здачі біологічного середовища (сечі або крові), на що працівники поліції в ствердній формі відповіли, що в медичному закладі ніхто не буде відбирати в нього біологічних зразків і таке можливо зробити тільки у Львові, а не в місцевому медичному закладі (а.с.7).
Разом з тим, таке твердження працівника поліції суперечить вимогам Розділу 3 Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року, яким передбачено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
З викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у матеріалах справи присутні обґрунтовані сумніви щодо встановлення факту вільного волевиявлення водія при відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в наслідок роз'яснення працівниками поліції його права на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та не роз'яснення наслідків відмови від проходження огляду на стан сп'яніння (настання адміністративної відповідальності, поєднаного з позбавлення права керування транспортними засобами), і такі сумніви у відповідності до вимог ст.62 Конституції України слід тлумачити на користь ОСОБА_1 ..
З огляду на викладене, апеляційний суд встановив те, що працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були допущені порушення вимоги КУпАП та підзаконних нормативно-правових актів, які ставлять під сумнів законність підстав складення протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 233420 від 29.01.2025 року, доданих до нього доказів та можливість прийняття їх до уваги як належних та допустимих доказів, з огляду на зафіксовані обставини на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника Муравської О.І. задоволити.
Постанову Турківського районного суду Львівської області від 02 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №458/172/25 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.