ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2025Справа № 910/597/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Антонов"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка"
про стягнення 2 495 945,06 грн.
Представники сторін:
від позивача: Солодовник А.О., довіреність № 420/504-д від 19.09.2024;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство «Антонов» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравіагідравліка» про стягнення 2 495 945,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Контрактом № LTN-AN/124-24 від 16.05.2023, в частині строків поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.02.2025.
29.01.2025 представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
У судове засідання 24.02.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні 24.02.2025 клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи, заслухавши пояснення представника позивача, суд відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 24.03.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
У судове засідання 24.03.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.
Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2025.
У судове засідання 21.04.2025 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.04.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16 травня 2023 року між Акціонерним товариством «Антонов» (далі - покупець, позивач) та Компанією LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ (далі - первісний постачальник) укладено Контракт № LTN-AN/124-24 (далі - Контракт) за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити на умовах DDP - склад покупця, м. Київ, Україна, відповідно до «Інкотермс- 2020», покупцю наступні вироби (в подальшому «Товар») Код ДК 021:2015 (CPV) - 34740000-6-обладнання для повітряних і космічних літальних апаратів, тренажери, симулятори та супутні деталі), в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додатку № 1), яка є невід'ємною частиною Контракту, а покупець прийняти вказаний товар і вчасно сплатити за нього згідно до умов Контракту.
Загальна вартість Контракту становить 300 620 доларів США. Ціна Товару є фіксованою, незмінною на весь період виконання та строку дії даного Контракту (п. 2.1. Контракту).
За умовами п. 2.4 Контракту оплата за товар здійснюється авансовим платежем у розмірі 50% від загальної вартості Контракту протягом 20 календарних днів після отримання від постачальника рахунку. Остаточна оплата 50% від загальної вартості Контракту буде перерахована після поставки товару від постачальника та проходження вхідного контролю, та не пізніше 10 робочих днів.
Валюта Контракту є долар США (п. 2.6 Контракту).
У розділі 3 Контракту сторони визначили умови та строки поставки, зокрема:
- умови поставки DDP - склад покупця, м. Київ, Україна, відповідно до «Інкотермс-2020». Момент переходу права власності на товар відповідає даті переходу ризиків згідно з «Інкотермс-2020» (п. 3.1);
- ризик, пов'язаний з випадковою втратою або пошкодженням товару несе постачальник до моменту отримання товару покупцем (п. 3.2);
- строк поставки товару складає 45 робочих днів з моменту підписання даного Контракту (п. 3.3).
У пункті 5.1 Контракту погоджено, що постачальник письмово повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження за 5 робочих днів до запланованої дати відвантаження та відправляє покупцю на email kovalenko@antonov.com для попереднього узгодження документів згідно п. 10.1 цього Контракту.
Відповідно до п. 9.1 Контракту у разі порушення строку поставки товару, передбаченого цим Контрактом, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримання поставки товару, а за затримку більш ніж 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Згідно з п. 10.1 Контракту з поставкою товару постачальник повинен направити наступні обов'язкові товаросупровідні документи:
- Інвойс - 4 оригінали (в інвойсі обов'язково зазначити країну походження);
- пакувальний лист - 2 оригінали;
- експортну митну декларацію - 1 копія;
- транспортна накладна - 2 оригінали;
- сертифікат походження - 1 оригінал;
- сертифікат відповідності - 1 оригінал та 1 копія (покласти всередину упаковки);
- фітосанітарний сертифікат країни-експортера;
- оригінал чи маркування на дерев'яних ящиках про проведення карантинної обробки тари у відповідності з вимогами Міжнародного стандарту фітосанітарних заходів (№ 15).
У пункті 10.3 Контракту узгоджено, що жодна зі сторін не має права передплати свої права за даним Контрактом третій стороні без письмової згоди другої Сторони.
Даний Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024. В частині гарантійних зобов'язань Контракт діє до повного виконання гарантійних зобов'язань на товар (п. 12.1 Контракту).
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію на суму 300 620 доларів США.
13 червня 2023 року між Акціонерним товариством «АНТОНОВ», LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укравіагідравліка» (далі - новий постачальник, відповідач) укладено Додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода), за умовами якої сторони погодили замінити одну із сторін Контракту, укладеного між покупцем та первісним постачальником, а саме передати новому постачальнику усі права та обов'язки первісного постачальника за Контрактом.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди після підписання сторонами цієї угоди новий постачальник стає стороною Контракту і є повним правонаступником первісного постачальника відносно його прав та обов'язків за Контрактом.
У пункті 4 Додаткової угоди сторони узгодили, що умови оплати за Контрактом наступні: оплата за товар здійснюється авансовим платежем у розмірі 50% від загальної вартості Контракту протягом 20 календарних днів після отримання від нового постачальника рахунку. Остаточна оплата 50% від загальної вартості Контракту буде перерахована не пізніше 10 робочих днів, після поставки товару від нового постачальника та проходження вхідного контролю. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в гривні. Перерахунок та визначення суми ПДВ здійснюється на момент виставлення рахунку.
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди інші умови Контракту залишаються без змін.
На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № УАГ-003 від 27.06.2023 на суму 10 993 252,42 грн. без ПДВ позивачем здійснено передоплату в розмірі 5 496 626,21 грн. згідно платіжної інструкції № 45 від 17.07.2023.
На виконання умов Контракту, відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних № УАГ-000004 від 23.08.2023 на суму 3 985 611,64 грн. без ПДВ, № УАГ-000007 від 12.10.2023 на суму 1 481 759,68 грн. без ПДВ, № УАГ-000008 від 12.10.2023 на суму 3 133 197,65 грн. без ПДВ, № УАГ-000011 від 31.10.2023 на суму 2 212 937,72 грн. з ПДВ.
13.09.2024 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 126/13056-24 від 12.09.2024 згідно якої вимагав сплатити суму попередньої оплати в розмірі 546 786,30 грн., пеню в розмірі 960 482,14 грн., штраф у розмірі 794 831,08 грн., інфляційні втрати в розмірі 29 494,26 грн. та 3% річних у розмірі 18 778,97 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем порушено строки поставку товару, а також на момент звернення з позовом до суду не поставлено товар вартістю 1 060 489,40 грн., за який позивачем здійснено передоплату в розмірі 530 244,70 грн., в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 530 244,70 грн. за не поставлений товар, 3% річних у розмірі 23 795,64 грн. та інфляційні втрати в розмірі 69 983,81 грн., нараховані на суму попередньої оплати, а також пеню в розмірі 984 942,62 грн. та штраф у розмірі 886 987,29 грн. у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 6 ст. 265 ГК України встановлено, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Отже, перелік істотних та обов'язкових умов договору поставки (купівлі-продажу) визначено у главі 54 ЦК України.
Судом встановлено, що між сторонами було погоджено всі істотні умови договору поставки, зокрема строк поставки, а саме 45 робочих днів з моменту підписання даного Контракту (п. 3.3 Контракту).
При цьому, суд враховує, що укладаючи Додаткову угоду № 1 від 13.06.2023, сторонами означений строку не змінювався та у п. 6 Додаткової угоди сторони узгодили, що інші умови Контракту залишаються без змін.
Водночас, у пункті 4 Додаткової угоди сторони узгодили, що умови оплати за Контрактом наступні: оплата за товар здійснюється авансовим платежем у розмірі 50% від загальної вартості Контракту протягом 20 календарних днів після отримання від нового постачальника рахунку. Остаточна оплата 50% від загальної вартості Контракту буде перерахована не пізніше 10 робочих днів, після поставки товару від нового постачальника та проходження вхідного контролю. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в гривні. Перерахунок та визначення суми ПДВ здійснюється на момент виставлення рахунку.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № УАГ-003 від 27.06.2023 на суму 10 993 252,42 грн. без ПДВ позивачем здійснено передоплату в розмірі 5 496 626,21 грн. згідно платіжної інструкції № 45 від 17.07.2023.
Таким чином, враховуючи п. 3.3 Контракту, а також п. 4 Додаткової угоди, оскільки позивачем, виставлений відповідачем 27.06.2023 рахунок оплачено 17.07.2023, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар до 18.07.2023 включно.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Контракту, відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних № УАГ-000004 від 23.08.2023 на суму 3 985 611,64 грн. без ПДВ, № УАГ-000007 від 12.10.2023 на суму 1 481 759,68 грн. без ПДВ, № УАГ-000008 від 12.10.2023 на суму 3 133 197,65 грн. без ПДВ, № УАГ-000011 від 31.10.2023 на суму 2 212 937,72 грн. з ПДВ з порушенням узгоджених строків та при цьому, товар вартістю 1 060 489,40 грн., за який позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 530 244,70 грн. згідно платіжної інструкції № 45 від 17.07.2023, якою позивачем оплачено виставлений відповідачем рахунок-фактуру № УАГ-003 від 27.06.2023 на суму 10 993 252,42 грн. без ПДВ, відповідачем взагалі не поставлено, що відповідачем не заперечено та доказів зворотного до матеріалів справи не надано.
В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 9.1 Контракту у разі порушення строку поставки товару, передбаченого цим Контрактом, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримання поставки товару, а за затримку більш ніж 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені та штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 984 942,62 грн. та штраф у розмірі 886 978,29 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 530 244,70 грн.
Як вже встановлено судом, на виконання умов Контракту, відповідачем товар вартістю 1 060 489,40 грн., за який позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 530 244,70 грн. згідно платіжної інструкції № 45 від 17.07.2023, якою позивачем оплачено виставлений відповідачем рахунок-фактуру № УАГ-003 від 27.06.2023 на суму 10 993 252,42 грн. без ПДВ, відповідачем не поставлено.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17.
13.09.2024 позивач звернувся до відповідача із Вимогою № 126/13056-24 від 12.09.2024 згідно якої вимагав, зокрема сплатити суму попередньої оплати в розмірі 546 786,30 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Доказів на підтвердження здійснення відповідачем як поставки позивачу обумовленого товару вартістю 1 060 489,40 грн., за який позивачем здійснено попередню оплату в розмірі 530 244,70 грн., як і доказів повернення означеної суми попередньої оплати матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 530 244,70 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказаний обов'язок не спростований, доказів поставки товару або повернення попередньої оплати не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки товару вартістю 1 060 489,40 грн, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення відповідачем покупцю передоплати у розмірі 530 244,70 грн.
Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 23 795,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 69 983,81 грн.
У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Тобто правовідношення, в якому в зв'язку з фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу І книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 ЦК України.
З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.
Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у розмірі23 795,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 69 983,81 грн.
Також, позивач просить суд зазначити в рішенні про нарахування 3% річних до моменту повного виконання рішення.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI Господарського процесуального кодексу України.
Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, за час прострочення.
За змістом ч. 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення 3% річних на суму 530 244,70 грн. до моменту виконання вказаного рішення, з урахуванням приписів законодавства України.
Перерахунок 3% річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, має здійснюватися за наступною формулою: Сх3хД:К:100,
де: С- сума непогашеної заборгованості;
Д - кількість днів прострочення;
К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеними вище формулами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка" (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, оф. 11; ідентифікаційний код: 40968144) на користь Акціонерного товариства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Мрії, буд. 1, ідентифікаційний код: 14307529) попередню оплату в розмірі 530 244 (п'ятсот тридцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 70 коп., пеню в розмірі 984 942 (дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 62 коп., штраф у розмірі 886 978 (вісімсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 23 795 (двадцять три тисячі сімсот дев'яносто п'ять) грн. 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 69 983 (шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 951 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 34 коп.
Нарахувати до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка" (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, оф. 11; ідентифікаційний код: 40968144) на користь Акціонерного товариства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Мрії, буд. 1, ідентифікаційний код: 14307529) 3% річних на суму заборгованості у розмірі 530 244,70 грн. з 16.01.2025 до моменту виконання рішення за наступною формулою: Сх3хД:К:100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіагідравліка" (03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 6, оф. 11; ідентифікаційний код: 40968144) суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 30.04.2025.
Суддя О.А. Грєхова